WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Трансформація ціннісних орієнтацій в українському суспільстві - Реферат

Трансформація ціннісних орієнтацій в українському суспільстві - Реферат

опитаних були членами профспілки, але лише 4% вели якусь діяльність у зв'язку із своїм членством. Трохи більше 4% зазначили себе як членів релігійної або церковної організації і кожний другий працює в них на волонтерських засадах. 2,3% належать до політичних партій та 1,3% реально ведуть роботу в них. У молодіжних організаціях - 1,3% та 0,9%, відповідно. В жіночих організаціях - 0,8% та 0,3%, відповідно. Тобто, можна зробити висновок, що рівень участі населення у громадському житті залишається досить низьким. Порівняння громадської активності населення України з громадянами інших країн, дозволяє зробити висновок, що ситуація в нашій країні досить наближена до ситуації в інших новостворених державах - Росії, Білорусі, Латвії, Литві, Естонії. Можливо, на це впливає досвід минулих радянських часів, коли більшість населення у будь-якому віці - від школярів до пенсіонерів - вважалася членами різноманітних організацій, членство в яких нерідко зводилося лише до сплати членських внесків, а іноді було й примусовим. Порівняння результатів 1996 та 1999 років свідчить, що рівень участі у діяльності різних громадських організацій на рівні "пасивного" членства знижується, тоді як кількість "активістів" залишається на тому ж рівні, а в окремих випадках навіть зростає.
Останнім часом відбувається гостра дискусія стосовно наявності та розвитку громадянського суспільства в Україні. Певними ознаками формування громадянського суспільства, хоча цей процес відбувається нерівномірно в різних сферах життєдіяльності, можна вважати розвиток недержавного сектора, багатопартійність, розвиток громадських організацій різного спрямування, поширення волонтерського руху, плюралізм соціальних проектів і програм, особливо на місцевому рівні, посилення толерантності громадської думки щодо окремих груп населення. Разом з тим, загальний рівень "нетолерантності" українського суспільства щодо наркоманів, алкоголіків, сексуальних меншин, хворих на СНІД, осіб, що належать до певних національних меншин, не може не привертати увагу.
У нашому суспільстві зростає, хоча й дуже повільно, рівень недовіри до співгромадян, що також впливає й на формування соціальних зв'язків. 70% вважають, що "потрібно бути дуже обережними у стосунках з людьми", і лише 26% - що "більшості людей можна довіряти" (у 1996 році - 64% та 29% відповідно). Позитивною тенденцією є зменшення частки тих, хто не пишається громадянством України, особливо серед молоді (див. табл. 5). Якщо у 1996 році 55% молодих людей зазначили, що вони пишаються належністю до громадян України, то у 2002 році цей показник збільшився до 67%. Як це не прикро визнавати, але українці виглядають менш патріотичними у порівнянні з громадянами більшості країн Європи (середній показник - 83% європейців пишаються належністю до громадян своєї країни). Так у Греції 91% відповіли, що вони пишаються громадянством (65% - дуже пишаються та 26% - скоріше, пишаються, ніж ні), в Португалії - 97% (відповідно, 79 та 18%), серед громадян Польщі - 98% (відповідно, 72 та 26%).
Таблиця 5
Розподіл відповідей респондентів на запитання:
"Наскільки Ви пишаєтеся тим, що Ви громадянин України ?", %
1996 рік 1999 рік 2002 рік
Доросле нас-ня Молодь Доросле нас-ня Молодь Доросле нас-ня Молодь
Дуже пишаюся 23 20 23 18 27 27
Скоріше, пишаюся, ніж ні 38 35 35 32 38 40
Скоріше, не пишаюся 18 24 25 31 16 15
Зовсім не пишаюся 11 11 13 16 12 9
Важко відповісти 10 10 4 3 6 9
Значення релігіїВизначаючи ціннісні пріоритети, 50% українців важливе місце у своєму житті відводять релігії. Вважають себе віруючими 67%, невіруючими - 22%, 11% вагалися з відповіддю. В той же час, сповідують яку-небудь релігію 56%, ні - 43%. Отриманий результат є досить показовим і свідчить, по-перше, про певну невизначеність щодо розуміння релігійності й віри, та, по-друге, - про існування певної "моди на релігійність" в українському суспільстві. Переважну більшість серед тих, хто сповідує релігію, становлять прихильники християнської традиції: православних - 73% (Українська православна церква Київського патріархату - 40%, Українська православна церква Московського патріархату - 30%, Українська автокефальна православна церква - 2,6%); греко-католиків - 13,7%; католиків - 1,6%; протестантів - 4%; прихильниками ісламу, іудаїзму, буддизму задекларували себе менше 1%.
У ставленні до релігії виявляється пошук ціннісно-нормативної системи світосприйняння: 63% вважають, що релігія дає адекватні відповіді на духовні потреби людини, 62% знаходять у ній відповіді щодо проблем моральності та моралі, 47% - відповіді стосовно проблем сімейного життя, кожний другий відповів, що Бог є важливим у їхньому житті, 52% знаходять у релігії душевний спокій і силу.
Незважаючи на підвищений інтерес до релігії, кількість тих, хто відносить себе до членів релігійних або церковних організацій, зменшилася з 9% у 1996 році до 4,3% у 1999 році, хоча питома вага тих, хто активно працює в цих організаціях, навпаки, дещо зросла. Рівень релігійності в Україні традиційно є більш високим у західних регіонах та сільській місцевості. Це відбивається і на частоті відвідування релігійних служб. Не менше ніж раз на тиждень відвідують служби 9% громадян України (це кожний шостий серед тих, хто сповідує яку-небудь релігію). 8% відвідують релігійні службі раз на місяць, 22% - на релігійні свята, 15% - тільки на Різдво та Пасху, раз на рік - 7%. Майже третина ніколи (не враховуючи вінчання, похорон та хрещення) не буває на церковних службах. Трохи більше чверті відповіли, що вірять у життя після смерті, існування раю, пекла, а кожний п'ятий - у переселення душ. У той же час більше 70% припускають існування надприродних сил, які управляють світом.
Важливо підкреслити, що у свідомості громадян України чітко визначено, що релігія та релігійні лідери не повинні впливати на державну політику (62%), на те, як люди голосують на виборах (74%). Хоча 29% погодилися з твердженням, що "політики, які не вірять у Бога, не повинні бути при владі". Майже половина підтримує точку зору, що для України було б краще, якщо б при владі знаходилося більше істинно віруючих людей. Скоріше за все, це знов такизумовлено тим, що в умовах формування нової системи цінностей, релігійні норми виступають певним моральним кодексом.
Інтерес до політики
Якщо проаналізувати економічний та політичний розвиток України, то здавалося б, що має відбуватися загострення політичної боротьби та політизація масової свідомості громадян. Проте результати соціологічних опитувань свідчать про досить стабільний стан аполітичності серед населення, який дещо змінюється лише під час активних виборчих кампаній, коли спостерігається зростання зацікавленості політичним життям. Тією чи іншою мірою цікавляться політикою близько 40%, а не цікавляться - 60%. В ієрархії цінностей політика посідає одне з останніх місць. Тільки 11% відповіли, що політика є "дуже важливою" для них, ще 26% - "скоріше, важливою", 36% - "скоріше, не важливою" та 23% - "зовсім не важливою". Як бачимо, 37% позитивних відповідей проти 59% - негативних. Низький рівень зацікавленості політикою спостерігається в усіх регіонах України. Ця низька політична орієнтація свідомості є характерним елементом політичної
Loading...

 
 

Цікаве