WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Трансформація ціннісних орієнтацій в українському суспільстві - Реферат

Трансформація ціннісних орієнтацій в українському суспільстві - Реферат

подружню вірність, наявність дітей, спільне виконання домашньої роботи. Слід підкреслити, що для сільської місцевості у порівнянні з мешканцями інших типів поселення більш значущими для щасливого шлюбу є однакові релігійні переконання та однакова національність. Для великих міст - гарні житлові умови та проживання окремо від батьків. Значення майже всіх умов щасливого шлюбу є вищим для верств населення з низьким матеріальним становищем, за винятком такої умови, як проживання окремо від батьків.
Умови щасливого шлюбу дещо по-різному визначаються тими, хто одружений, та неодруженими. Для одружених майже всі цінності набувають більшої важливості. Шлюбні стосунки передбачають певні правила поведінки та регулюються законами. Але реальна поведінка залежить також й від особистої культури та виховання. Зазначені умови щасливого шлюбу і культурні традиції зумовлюють характер ставлення до зради у шлюбі та до випадкових сексуальних стосунків. Результати соціологічних досліджень свідчать про досить високі моральні норми в українському суспільстві: 71% вважають, що зрада у шлюбі "ніколи не виправдана", 65% не припускають виправдання випадкових сексуальних стосунків. Ці погляди значно залежать від віку, статі, рівня освіти та сімейного статусу. Із збільшенням віку у два рази зростає категоричне неприйняття зради у шлюбі та утричі - випадкових сексуальних стосунків. Жінки більш категоричні, ніж чоловіки. Одружені також більшою мірою не погоджуються із зазначеними явищами. Інша тенденція спостерігається із підвищенням рівня освіти. Ті, хто має неповну вищу або вищу освіту, більш терпимі до випадків зради та випадкових сексуальних стосунків.
Певним індикатором життєвих орієнтацій у сфері сімейно-шлюбних відносин є погляди на розлучення. І тут результати більш неоднозначні. Близько третини представників дорослого населення вважають, що розлучення ніколи не виправдано, кожний шостий - навпаки, завжди виправдовує такий крок. Майже половина опитаних не схильні ані підтримати, ані засудити факт розлучення, вважаючи, вочевидь, що це складне питання вирішується по-різному у кожному окремому випадку. Погляди на розлучення значною мірою залежать від віку та рівня освіти - із збільшенням віку значно зростає неприйняття розлучення, а із зростанням рівня освіти - навпаки. Статева належність і сімейний статус несуттєво впливають на толерантність щодо розлучення.
Упродовж останніх десятиліть сім'я як суспільний інститут переживає динамічні зміни. Ці зміни зумовлені високою загальною динамікою соціальних процесів, ціннісних орієнтацій, зміною уявлень щодо взаємин між чоловіками та жінками, між поколіннями, ролі жінки в сучасному суспільстві.
Здавна сім'я вважається інститутом, який служить збереженню традиційних цінностей, суспільної моралі, захистом у випадку виникнення життєвих негараздів. І актуальність цієї функції сім'ї залишається. Більшість українців не сприймає сімейні турботи як істотну проблему, що заважає досягти їм життєвого успіху. Хоча жінки помітно частіше, порівняно з чоловіками, зазначали все ж таки, що сімейні турботи заважають їм у реалізації своєї особистості (значною мірою та дякою мірою) - відповідно 38% і 23%. При цьому серед тих жінок, які вважають, що в Україні набула значного поширення дискримінація жінок при створенні умов для народження та виховання дитини, 47% зазначають, що їм заважають сімейні турботи, тоді як серед тих, хто вважає, що подібна дискримінація трапляється рідко або її нема взагалі, - 37%. Усього ж серед опитаних жінок на поширеність дискримінації у цій сфері вказують 15%, на те, що вона часто трапляється, - 12%, інколи трапляється, - 15%, практично відсутня, - 30%.
Загалом аналіз результатів соціологічних досліджень дозволяє зробити висновок стосовно продовження скасування у молоді давніх гендерних стереотипів та формування у свідомості уявлень щодо рівності прав чоловіків та жінок. Змінюються також погляди молодого покоління на обов'язки батьків стосовно дітей, формується усвідомлення того, що батьки можуть мати своє особисте життя, а не повинні повністю віддаватися своїм дітям, навіть за рахунок особистого благополуччя.
Спектр ціннісних орієнтацій відбивається і на тому, які саме якості необхідно виховувати у власних дітей (табл. 2). Спостерігається збільшення важливості таких якостей, як почуття відповідальності, працездатність, гарні манери, терпимість та повага до інших, рішучість, наполегливість. Ця тенденція особливо яскраво відбивається у поглядах молодих людей, які більшою мірою приділяють увагу саме цим якостям. Меншою мірою виказана орієнтація на слухняність, релігійність, безкорисливість.
Таблиця 2
Розподіл відповідей на запитання "Перед Вами список якостей, які можна виховати в сім'ї у дітей. Які з них, якщо такі є, на Вашу думку найбільш важливі?", %
(Респонденти могли обрати до 5 якостей, тому сума відповідей перевищує 100%)
1996 рік 1999 рік
Працездатність 83 88
Почуття відповідальності 66 75
Терпимість та повага до інших людей 61 65
Гарні манери 49 55
Бережливість (обачне ставлення до грошей і речей) 49 50
Рішучість, наполегливість 42 46
Слухняність 38 35
Незалежність 34 32
Релігійність 20 18
Безкорисливість 19 15
Уявлення 11 11
Важко відповісти 3 1
Громадська думка є суперечливою, в тому числі й щодо інституту сім'ї та шлюбу. Незважаючи на певне невдоволення сімейними турботами, лише 17% дорослого населення погодилися з тим, що "шлюб - це застарілий спосіб організації сім'ї" (77% категорично не підтримують таку думку, ще 6% вагалися). При доволі високій стабільності цінностей благополучного шлюбу, відбувається певна зміна шлюбних орієнтацій у нових поколінь - 23% молоді (15% - серед старших вікових груп) вважають, що шлюб - це застарілий спосіб організації сім'ї. Погляд на шлюб як на невід'ємну складову щасливого життя підтримують лише 60% молоді (75% - серед старших вікових груп). Те, що жінка хоче мати дитину без міцних стосунків з чоловіком, схвалюють 47% молодих людей, не схвалюють 30% (серед старших вікових груп - 34% та 38%).
Окремо слід зупинитися на важливості сімейної компоненти у вихованні молоді, її впливу на подальше життя. 76 % молодих людей дотримуються думки, що батьківська сім'я вирішальним чином або значною мірою впливають на формування способу життя молоді. Проблеми стосунків у сім'ї дуже часто або часто обговорюють із своїми друзями 44% з-поміж опитаних, лише 15% ніколи їх не обговорюють. Таким чином, родина залишається головним соціальним інститутом у формуванні і розвитку соціально значущих цінностей і установок особистості, соціалізації молодого покоління. Незважаючи на докорінні зміни практично у всіхсферах суспільного життя нашої країни, напружені соціально-економічні умови існування у більшості українських сімей, родина і родині стосунки залишаються на першому місці в ієрархії життєвих сфер діяльності людини, є незамінним джерелом ціннісних орієнтацій особистості.
Робота в структурі цінностей
Трансформація економічної сфери, формування ринку праці, розвиток приватної власності, підприємництва - все це створює нові мотиваційні чинники поведінки. В ієрархії цінностей громадян України робота займає друге місце після сім'ї:
Loading...

 
 

Цікаве