WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Типова технологія соціальної роботи з клієнтами - Реферат

Типова технологія соціальної роботи з клієнтами - Реферат

конфлікти в родині важко ліквідувати силами соціального працівника, але навчити її членів навичкам уникнення, відвернення на стадії зародження конфлікту часто можливо, і це стає одним із засобів вирішення сімейних проблем. Так само клієнти з неблагополучних сімей досить часто не мають позитивного досвіду проведення дозвілля, організації побуту, спільного ведення домашнього господарства тощо. Навчання відповідним навичкам самодопомоги часто дає позитивні результати.
Також на цьому етапі надзвичайно важливо використовувати позитивний потенціал можливої допомоги з боку членів найближчого соціального оточення: родичів, сусідів, однолітків, колег по роботі, навчанню тощо.
Особливо ефективною виявляється допомога з боку людей, які перебували у схожих кризових ситуаціях і подолали їх. Йдеться про взаємодопомогу на кшталт роботи груп анонімних алкоголіків, колишніх наркоманів, жінок, що перенесли оперативне видалення молочної залози тощо. Така робота може бути організована як у формі групової, так і в формі індивідуальної взаємодопомоги, зокрема, методом персонального кураторства.
На цьому етапі як головні завдання соціальної роботи слід виокремити також дії, які сприяють вирішенню проблеми зайнятості клієнта. Це може бути влаштування або повернення до навчального закладу, влаштування або повернення на роботу. Адже для ведення прийнятного способу життя в суспільстві необхідно бути зайнятим корисною справою, мати легальний заробіток. Ці проблеми, як правило, вирішуються найважче, але без цього психолого-педагогічні методи втручання (консультації, бесіди, тренування тощо), скоріше за все, не матимуть належного ефекту.
Третій етап - підсумковий (у різних літературних джерелах може мати назву етапу оцінки і припинення, стабілізації, згортання тощо).
Підсумковий етап включає оцінку змін, які відбулися в процесі надання соціальних послуг і після того, як вони були отримані клієнтом; вивчення нових потреб, які з'явилися у клієнта в результаті цих змін; розробку, якщо це потрібно, нового, додаткового плану соціальної допомоги або припинення роботи з клієнтом, якщо ситуація це дозволяє; підготовку клієнта до згортання соціальної допомоги (соціального супроводу) як складову припинення роботи; додаткове кураторство клієнта і оточення, якщо це потрібно для профілактики небажаних наслідків і закріплення позитивних змін.
Методичними особливостями цього етапу є те, що клієнт має бути підготовленим до припинення активного втручання і воно повинно відбуватися поступово, за рахунок зменшення обсягів допомоги. Таке зменшення відбувається тоді, коли соціальний працівник на підставі підсумкової оцінки може вважати, що позитивні зміни набули ознак достатньої сталості. При цьому в порядку додаткового кураторства за клієнтом зберігається можливість звертатися до працівника після припинення активного втручання. Крім того, задля підтримання сталості змін, клієнта і членів оточення ще певний час доцільно залучати до групових заходів, організованих соціальними службами або таких, що ними патронуються (дозвіллєві заходи, групові свята тощо).
Стосовно всіх трьох вищенаведених етапів та їх складових, що загалом становлять технологічний алгоритм соціальної роботи з клієнтами, незалежно від їх категорій, слід зауважити таке:
- у практиці може виникнути ситуація, коли вищезазначена послідовність етапів і заходів має бути порушена. Це стосується екстраординарних випадків, коли необхідне термінове втручання соціального працівника у зв'язку з реально існуючою загрозою життю і здоров'ю клієнта (наприклад, термінове вилучення із загрозливого оточення дітей або жінок, що потерпають від насильства, невідкладне влаштування покинутих, хворих, безпомічних, безпритульних дітей, що несподівано опинилися в загрозливій ситуації внаслідок нещасних випадків або кримінальних вчинків дорослих тощо). У такому разі соціальний працівник (на основі експрес-оцінки ситуації) прагне вжити першочергових дій із влаштування клієнта в безпечне оточення за допомогою відповідних державних служб і органів (тобто реалізувати безпосереднє втручання - дії, зазвичай притаманні другому етапові) і лише після цього вдається до заходів першого - підготовчого етапу (докладне вивчення ситуації, діагностика, планування подальших дійтощо);
- кожний етап або його фази (складові) не можуть мати чітко окреслених часових меж на всі випадки життя для всіх категорій клієнтів. Навпаки, саме специфіка категорій клієнтів та особливості конкретних випадків визначають тривалість етапів. Наприклад, втручання на етапі реалізації для певних випадків і категорій клієнтів може тривати в межах шести тижнів, а в інших випадках соціальний супровід на цьому етапі може здійснюватися кілька років;
- реалізація наведеної технології передбачає, що на кожному етапі, у кожній фазі роботи плани, заходи, засоби, цілі, завдання, методи й результати оцінки мають бути предметом регулярних обговорень у середовищі фахівців з метою обміну інформацією, пошуку найбільш ефективних рішень, безперервної супервізії конкретних випадків. Практика доводить, що найбільш результативна робота притаманна мультидисциплінарним командам, які спромоглися зібрати навколо конкретного випадку фахівців різного профілю - організаторів, соціальних педагогів, психологів, медиків, юристів тощо.
У найбільш загальному вигляді визначити типову технологію соціальної роботи з клієнтом можна одним реченням: вивчити і діагностувати ситуацію клієнта, розробити план вирішення проблеми, узгодити його з клієнтом, реалізувати адекватні заходи, оцінити їх результати.
Висновки.
1. На нинішньому етапі розвитку вітчизняної теорії і методики соціальної роботи існують проблеми визначення такого ключового для практики поняття, як технологія соціальної роботи з клієнтом, уніфікації цієї технології незалежно від категорій клієнтів за ознаками послідовності основних етапів та їх змісту щодо складових і видів діяльності.
2. Аналіз і узагальнення зарубіжного і вітчизняного передового досвіду дає можливість науково обгрунтованого визначення технології соціальної роботи з клієнтом, яке має прикладну цінність, тому що розглядає зазначену технологію як типовий алгоритм діяльності (незалежно від категорій клієнтів), котрий включає три послідовні етапи, певні фази, чіткі складові і види діяльності, що зумовлюють у кожному випадку застосування доречних методик.
3. Кожному етапові типової технології соціальної роботи незалежно від категорій клієнтів притаманні власні, чітко визначенні завдання, методичні особливості і визначені прикінцеві результати, які слугують ознаками завершення чергового етапу.
4. Тривалість етапів типової технології соціальної роботи з клієнтом визначає специфіка конкретного випадку, і її недоцільно регулювати стандартними часовими нормативами безвідносно до особливостей соціальної ситуації, у яку потрапив клієнт.
5. Існують екстраординарні соціальні ситуації, які вимагають тимчасової зміни визначеної послідовності етапів і дій. Але це стосується тих поодиноких випадків, коли під загрозою опиняється життя та здоров'я клієнта. Такі ситуації є винятками, які не заперечують загальні правила.
6. Найбільш ефективно типова технологія соціальної роботи з клієнтами незалежно від їх категорій реалізується за умов діяльності мультидисциплінарних команд, які застосовують постійне документування, обговорення та оцінку процесів, що відбуваються, та отриманих результатів.
Література:
Типова технологія соціальної роботи з клієнтами (О. О. Яременко, С. В. Толстоухова, Р. Я. Левін) // Український соціум. - 2004. - № 1 (3). - C.64-75
www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве