WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Типові причини формування конфліктних взаємин у подружній Діаді - Реферат

Типові причини формування конфліктних взаємин у подружній Діаді - Реферат

характеру в сучасних сім'ях пов'язані в першу чергу зі зміною уявлень про ідеальну модель ведення господарства: раніше жінки опікувались виконанням господарчо-побутової функції, а зараз прагнуть активної участі чоловіків у веденні господарства. Помітною стає тенденція, що чоловіки розділяють ідею рівноправності щодо ведення господарства, але неадекватність рольових домагань та очікувань призводить до непорозуміння та виникнення конфліктів.
Неспівпадання інтересів та поглядів - одна з найважливіших причин виникнення конфліктів, яка зумовлюється невмінням чи небажанням поступатися та враховувати бажання партнера. Б. Г.Херсонський до причин подружніх конфліктів відносить характер одного з членів сім'ї, а саме такі риси характеру, як емоційну збудливість, запальність, педантичність. На думку
В. П. Левковича, психологічна та моральна незрілість партнерів зумовлюють виникнення труднощів у розвитку подружніх відносин.
Відзначимо деякі особистісні характеристики партнерів, які, на наш погляд, є першочерговими у розвитку конфліктних відносин у подружній діаді. Це егоцентричність, наявність акцентуації характеру, неадекватність самооцінки чоловіка чи дружини.
Егоцентричні риси характеру кожного з членів подружжя, їх концентрація на власному "Я" - один з факторів дестабілізації шлюбного життя. Подружжям частіше легше побачити егоцентризм свого партнера, ніж свій. У цьому сенсі слід звернути увагу на людей з вираженою акцентуацією. Акцентуація характеру - надмірна виразність окремих рис характеру, їх поєднання являє собою крайні варіанти норм, що межують з психопатіями, проявляються у внутрішніх та зовнішніх конфліктах, призводять до девіантної поведінки, мають тенденцію до переходу в патологічний стан. Вони накладають відбиток на особистість і на характер її взаємин з оточуючими. Залежно від рівня виразності акцентуйовані характери бувають явні і приховані та можуть переходити з одного в інший залежно від різних факторів: особливостей сімейного виховання, соціального оточення, професійної діяльності, фізичного здоров'я тощо.
Одна з головних якостей, від якої залежить успіх спільного життя - ставлення до себе, самооцінка і ставлення до партнера.
Самооцінка особистості, її рівень, адекватність - важливі фактори, що впливають на міжособистісні взаємини. Зокрема, показник адекватності самооцінки можна розуміти як співпадання (або розбіжність) між тим, як оцінює себе сама людина, і тим, як її оцінюють інші. [8] Це співвідношення формується протягом усього життя і складається під впливом багатьох факторів: суджень інших людей, реальних життєвих досягнень, оцінки досягнень інших тощо. Існують різні співвідношення цих показників. Розглянемо такі варіанти:
об'єктивно висока оцінка (і оточення, і сама людина високо оцінюють індивідуальні якості); суб'єктивно завищена оцінка (оцінка оточення значно нижча, ніж самооцінка); суб'єктивно низька оцінка (людина оцінює себе значно нижче, ніж оточення); об'єктивно низька. Може бути також нестабільна самооцінка: іноді людина оцінює себе максимально високо, іноді вдається до перебільшеної самокритики.
Найбільш сприятливою є об'єктивно висока самооцінка: людина не тільки відчуває підтримку, позитивне ставлення партнера, але й має почуття власної гідності, самоповаги. Тому вона може дозволити собі поводитися природно, не намагаючись щохвилини доводити свою безумовну цінність.
Людина з неадекватно завищеною самооцінкою поводить себе менш природно. Усі її зусилля спрямовані на те, щоб зберегти високу самооцінку навіть всупереч реальним фактам. Якщо вона припускається помилок, то прагне довести, що це не її провина. На думку
Г. Навайтиса, людина із завищеною самооцінкою повинна постійно боротися, щоб інші теж цінували її так само високо.
Об'єктивно низька самооцінка призводить до того, що людина втрачає бажання змінити ситуацію на краще.
Людина з неадекватно низькою самооцінкою найчастіше занижує свої можливості, відчуває себе ніякою серед інших людей, стримує свою активність у діях і міжособистісних контактах. Вона не може заявити про себе навіть тоді, коли її права регулярно порушуються, відмовити партнеру у його проханні, навіть якщо воно суперечить власним бажанням і поглядам. Людина з низькою самооцінкою вважає, що вона не заслуговує на кохання, на її думку, більш значимої людини. Вона починає шукати в собі недоліки, а в партнері - нещирість. Людині з низькою самооцінкою властива тривожність, яка заважає знайти нові шляхи розв'язання власних життєвих проблем.
Підбиваючи підсумки, можемо відзначити, що аналіз динаміки, форм і функцій конфліктної взаємодії свідчить про більш глибокий і складний характер її взаємозв'язку з особистісною динамікою в загальному процесі подружньої взаємодії. Зіткнення суперечностей між шлюбними партнерами на різних етапах подружнього життя, в разі їх конструктивного вирішення, можна розглядати як вагоме джерело зміни та формування самосвідомості сім'янина. У свою чергу формування адекватного самосприйняття кожного з партнерів, глибинний аналіз конфліктних ситуацій, високий рівень самокритичності, самопізнання та самоаналізу є передумовами ефективної саморегуляції та самореалізації в усіх сферах життєдіяльності, в тому числі у подружній взаємодії.
Таким чином, психологи та педагоги, з метою попередження виникнення руйнуючих конфліктних взаємин, повинні сприяти підвищенню психологічної культури молоді та дорослих людей, формуванню шлюбно-сімейних цінностей на нових засадах.
Також можна говорити про наступні перспективи досліджень:
- встановлення динаміки структури сімейних цінностей у лонгитюдному дослідженні пар;
- вивчення взаємозв'язку між образом "Я", самооцінкою, рольовими сімейними цінностями та специфікою стосунків у шлюбі;
- дослідження гендерних відмінностей образу "Я" чоловіків та жінок та їх прояви у процесі подружньої взаємодії;
- розробка та апробація психологічного тренінгу та комплексної психокорекційної роботи, спрямованої на гармонізацію подружніх взаємин шляхом розвитку навичок сімейного спілкування, самопізнання, саморозвитку кожного з партнерів.
Література:
Типові причини формування конфліктних взаємин у подружній Діаді (Н. Давидюк) // Український соціум. - 2004. - № 2 (4). - C.29-33
www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве