WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Студентство на шляху до іншого суспільства: ціннісний дискурс переходу - Реферат

Студентство на шляху до іншого суспільства: ціннісний дискурс переходу - Реферат

життя. Обидві цінності, безсумнівно, являють собою інтегративні феномени свідомості. Вони можуть не тільки наповнюватися різним змістом, але й актуалізуватися завдяки різним (часом протилежним) інструментальним цінностям (якостям особистості). Так, для "постмодерністів-прагматиків" і самореалізація, і якість життя насамперед пов'язані з матеріальними факторами (економічною незалежністю й матеріальним статком), для "постмодерністів-ідеалістів" - із здоров'ям, сімейним благополуччям і творчою діяльністю. Портрет "постмодерністів-прагматиків" доповнює самооцінка якостей, серед яких переважають суто ділові характеристики (цілеспрямованість, наполегливість, уміння доводити справу до кінця, прагматизм). На відміну від них для "постмодерністів-ідеалістів" характерні такі якості, як чесність, доброта, терпимість до поглядів інших. Їм же, у порівнянні із представниками всіх інших кластерів,найбільшою мірою властива готовність поступитися власним благополуччям заради громадянського обов'язку. Таким чином, можна говорити про різні стратегії самореалізації особистості майбутнього фахівця - прагматичної й ідеалістичної.
У чому ж причини цих розходжень між групами постмодерністів? Можливо, це зумовлено їхніми об'єктивними характеристиками. Дійсно, аналіз даних показує, що до прагматиків належать переважно представники чоловічої статі, до ідеалістів - жіночої. Серед перших переважають студенти технічних ВНЗ, серед ідеалістів практично однаковою мірою представлені студенти природних, технічних, гуманітарних і економічних спеціальностей. Постмодерністи-прагматики, відповідно до самооцінок, - найбільш забезпечені люди. Як "прагматики", так і "ідеалісти" - діти найбільш освічених (у порівнянні з іншими кластерами) батьків. Серед перших найбільше жителів великих міст (обласних центрів).
Розбіжності у стратегіях самореалізації представників "постмодерністських кластерів" обумовлені не тільки рівнем матеріального статку батьківської родини, але й більш активною власною економічною поведінкою "прагматиків". Серед них значно більше тих (у порівнянні з усіма кластерами), хто, навчаючись у ВНЗ, постійно підробляє (близько 29%).
Перейдемо до порівняльного аналізу наступної (модерністської) пари кластерів. І в цьому випадку другу частину своєї назви кластери одержали насамперед завдяки обраним їхніми представниками засобам досягнення поставлених цілей. І в третьому, і в четвертому кластері переважають орієнтації на досягальницькі цінності, які у першу чергу репрезентують ціннісну систему модерного суспільства (високе суспільне становище, професійна кар'єра, особиста свобода, економічна незалежність, побутовий комфорт тощо).
Щоправда, вже на рівні термінальних цінностей представників двох модерністських кластерів ми фіксуємо деякі (часом досить значні) розходження. Так, четвертий кластер відрізняється більш високим рівнем орієнтації на такі цінності, як гарні стосунки з оточуючими людьми; взаєморозуміння з батьками; користь, принесена суспільству; участь у суспільному житті (найвищі оцінки серед всіх кластерів). Ще більшою мірою відрізняються "інструменти", що сприяють реалізації модерністських ціннісних преференцій у "модерністів-комуналістів" і "модерністів-індивідуалістів". Перші, як видно з назви кластера, у досягненні обраних цілей апелюють насамперед до колективістських інструментальних цінностей, зокрема, до таких якостей, як чесність, сумлінність, відповідальність, наполегливість, працьовитість, уміння доводити справу до кінця, терпимість до поглядів інших людей, самодисципліна, товариськість. Значно більшою мірою "комуналістам" (насамперед у порівнянні з "індивідуалістами") властива така якість, як готовність поступитися власним благополуччям на користь громадянського обов'язку.
"Модерністи-індивідуалісти" реалізують свої ціннісні орієнтації, у першу чергу, розвиваючи почуття власної гідності, товариськість і впевненість у собі. Що стосується їхньої економічної активності, то вона трохи нижча, ніж у "комуналістів", водночас їхній матеріальний статок трохи гірший. Хоча обидва "модерністські" кластери переважно жіночі, чоловіків більше серед "індивідуалістів". Розбіжності цих кластерів за профілем навчання практично не виражені, а освітній капітал родини значно вищий у "модерністів-індивідуалістів", серед них же більше вихідців з обласних центрів.
Аналізуючи об'єктивні характеристики другого кластера (ми назвали його "нові традиціоналісти", оскільки ціннісній свідомості студентів, що ввійшли до цього кластера, властиві орієнтації не тільки на традиційні, але й на деякі модерністські цінності), необхідно насамперед відзначити, що його представники - це діти найменш освічених батьків. Як і "модерністи-комуналісти", "нові традиціоналісти" - це переважно вихідці з малих міст, райцентрів, сіл. "Традиціоналісти" - найбідніші серед респондентів, що потрапили у вибірку нашого дослідження. Їхня економічна поведінка (у порівнянні з іншими кластерами) відзначається пасивністю. Майже 2/3 кластера - жінки.
Таким чином, наше дослідження показало, що певні елементи модерністського ціннісного дискурса були характерні ще для студентства 70-х - 80-х рр. Однак лише наприкінці
90-х рр. минулого століття даний дискурс стає домінуючим у свідомості студентської молоді. Тоді ж відбувається процес часткової постмодернізації ціннісних орієнтацій студентства, однак у його свідомості все ще досить широко представлені традиційні цінності. Амбівалентність ціннісної свідомості сьогоднішніх студентів, представленість у ньому всіх соціокультурних (цивілізаційних) типів аксіофеноменів відображає стан пострадянського, у тому числі українського, суспільства в цілому, зокрема, його маргінальний, транзитивний стан. Як показав кластерний аналіз, найважливішими факторами, що детермінують процеси модернізації й постмодернізації молодіжної свідомості, є: досить висока матеріальна забезпеченість частини сучасного студентства, високоурбанізований спосіб життя й освітній капітал батьківської родини. Усі ці фактори актуалізують суб'єктні характеристики майбутнього фахівця, що, безсумнівно, допоможе йому відносно безболісно вписатися в нову соціокультурну ситуацію, а пострадянському суспільству чіткіше артикулювати перспективи своєї трансформації на шляху до іншого, якісно нового стану.
Рис. 1. Кількісні характеристики виділених кластерів
Література:
Студентство на шляху до іншого суспільства: ціннісний дискурс переходу (Л. Г. Сокурянська) // Український соціум. - 2004. - № 1 (3). - C.48-55
www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве