WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Студентство на шляху до іншого суспільства: ціннісний дискурс переходу - Реферат

Студентство на шляху до іншого суспільства: ціннісний дискурс переходу - Реферат

(студентська молодь другої половини 70-х - першої половини 80-х рр.; формативні роки цього покоління студентів збіглися із брежнєвським "застоєм"); "покоління перебудови" (студентство другої половини 80-х - початку 90-х рр., чия соціалізація проходила в умовах горбачовської перебудови); "перше покоління незалежності" (студенти середини
90-х рр.) і, нарешті, "друге покоління незалежності" (студентська молодь кінця 90-х рр. XX - початку XXIстоліття). Виділення двох "поколінь незалежності" зумовлене динамічною соціокультурною ситуацією першого десятиліття незалежності української держави, завдяки якій умови соціалізації молоді, у тому числі студентської, початку, середини й кінця 90-х років істотно відрізняються.
Аналізуючи відмінності в ціннісних орієнтаціях студентства різних поколінь, ми, серед інших, використали типологію цінностей, засновану на цивілізаційних (соціокультурних) критеріях. Культурну генетику цінностей ми вважаємо особливо важливою при вивченні їхніх динамічних характеристик. Вона дозволяє зрозуміти, які елементи етосу конкретного суспільства (наприклад, сучасного українського суспільства) або соціальної спільноти (наприклад, студентської молоді) орієнтовані на відтворення давно сформованих норм, цілей життя й засобів їхнього досягнення, тобто коріняться в традиційних цінностях (родина, здоров'я, матеріальний статок і т.д.), які відноситься до модерністських аксіофеноменів (орієнтації на інновації в досягненні раціональних цілей); які можна охарактеризувати як ознаки постмодерністських орієнтацій (прагнення до самореалізації і якості життя).
Відразу ж відзначимо, що, мабуть, єдиною цінністю, значимість якої незмінно висока для всіх поколінь студентів, є родина (1-2 рангові місця у всіх проведених нами дослідженнях). Таким чином, хоч би що не казали сучасні дослідники про кризу родини, зниження її соціалізуючого впливу на особистість і т. д., людина, у тому числі й, можливо, насамперед постсучасна, вбачає в родині одну з найважливіших життєвих цінностей, сприймає її як фортецю, за стінами якої не такий вже й страшний наш сьогоднішній світ.
Аналіз розбіжностей у ціннісних орієнтаціях студентства ми вважаємо за доцільне почати з "покоління відлиги". Як свідчать матеріали досліджень, проведених наприкінці 60-х - початку 70-х рр. серед студентів і випускників харківських вузів3, "поколінням відлиги" досить високо оцінювалися як модерністські (творчий підхід до справи, відповідальність, цілеспрямованість, ініціативність), так і традиційні цінності (принциповість, увічливість, тактовність, самокритичність, товариськість). Однак зіставлення оцінок значимості тих чи тих якостей (інструментальних цінностей) "покоління відлиги" і самооцінок рівня їхнього розвитку показує, що найбільшою мірою індекс значимості й індекс розвитку розходяться відносно модерністських цінностей, які були для даного покоління, скоріше, декларованою, ніж реалізованою цінністю. Важливо відзначити, що в структурі цього типу цінностей "покоління відлиги" досить мало були представлені власне досягальницькі цінності, орієнтації на досягнення високого становища в суспільстві, прагнення до професійної кар'єри і т. ін., що значною мірою визначалося ідеологічними настановами тих років.
Наступне покоління студентів ("покоління застою"), як свідчать наші дослідження4 , над усе оцінювало такі якості, як чесність, правдивість, чуйність, уважність, повага до людей, скромність, простота, колективізм, почуття товариства, тобто традиційні аксіологічні феномени. Модернізація ціннісної свідомості цього покоління студентів насамперед проявлялася в його орієнтаціях на професійне вдосконалення, в установках на творчу професійну діяльність. Однак реальна соціальна практика тих років далеко не завжди сприяла реалізації цих установок.
Результати досліджень студентства "покоління перебудови" показали, що зміни, які відбуваються в країні, актуалізували модерністський дискурс ціннісної свідомості молоді ВНЗ. Зокрема, досить високі оцінки студентів одержали такі якості, як заповзятливість, ініціативність, терпимість іншого напряму думок і дій та ін.
Ще більшою мірою на цінності модерного суспільства орієнтуються виділені нами "покоління незалежності". Відзначимо, що виділення двох "поколінь незалежності" зумовлене більшою виразністю постмодерністських орієнтацій у ціннісній свідомості студентів початку XXI століття5 , зокрема, більшою артикуляцією таких цінностей, як самореалізація, економічна незалежність (для другого "покоління незалежності" вона більш значима, ніж матеріальний добробут), толерантність та ін. Для першого "покоління незалежності" (за даними дослідження, проведеного нами в 1996-1997 рр.) після здоров'я й родини головні цінності - це особиста свобода, незалежність у судженнях і діях, матеріальне благополуччя, повноцінний відпочинок, цікаві розваги. Тільки сьоме рангове місце в цього покоління займає така цінність, як можливість розвитку, реалізації своїх здібностей, талантів.
Особливе значення для досягнення цілей нашого дослідження має кластерний аналіз ціннісних орієнтацій студентства другого "покоління незалежності". Підкреслимо, що одним з найважливіших завдань кластерного аналізу є вибір класифікуючих ознак. Визначаючи їх, ми виходили з того, що суб'єктність особистості або соціальної групи (у нашому випадку студентства) як найважливіша характеристика модерної й, особливо, постмодерної особистості, проявляється, зокрема, в орієнтаціях на термінальні й інструментальні цінності, у тому числі на певні особистісні якості, а також у реальному рівні розвитку цих якостей у майбутніх фахівців. При цьому ми виходили із самооцінок наших респондентів того, наскільки властиві їм перераховані в нашому інструментарії якості.
Що ж показав здійснений нами кластерний аналіз? Які й скільки кластерів утворилося відповідно до виділених нами ознак? Насамперед відзначимо, що ми одержали п'ять таких кластерів6 (див. рис. 1.).
Важливим для нашого дослідження є порівняльний аналіз побудованих нами кластерів. Причому, найцікавішими є не тільки й не стільки відмінності між кластерами, представники яких презентують різні, з погляду цивілізаційного критерію, ціннісні феномени (скажемо, між "традиціоналістами" і "модерністами"), скільки відмінності між "постмодерністами-прагматиками" і "постмодерністами-ідеалістами", між "модерністами-комуналістами" і "модерністами-індивідуалістами".
Порівняємо побудовані нами кластери постмодерністів. Нагадаємо, що головними постмодерністськими цінностями є самореалізація і якість
Loading...

 
 

Цікаве