WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Студентство на шляху до іншого суспільства: ціннісний дискурс переходу - Реферат

Студентство на шляху до іншого суспільства: ціннісний дискурс переходу - Реферат


Реферат на тему:
Студентство на шляху до іншого суспільства: ціннісний дискурс переходу
Актуалізація ціннісного дискурсу сучасної соціології детермінується, на наш погляд, нагальною потребою пізнання основних тенденцій і спрямованості аксіонормативного зрушення, яке проявляється як в глобальному, так і в регіональному, зокрема в пострадянському, контексті і яке визначає зміст сьогоденних трансформаційних процесів.
Дослідницький інтерес автора цієї статті зосереджений на проблемі динаміки ціннісної свідомості студентської молоді. Це зумовлено кількома причинами. По-перше, тим, що ця соціальна група за характером своєї діяльності, поглядами, ціннісними орієнтаціями і т. д. дуже близька до інтелігенції. Оскільки, на наше переконання, інтелігенція, а точніше та її частина, яку ми називаємо інтелектуальною елітою, відіграє щонайважливішу (якщо не головну) роль у продукуванні й трансляції ціннісно-нормативних структур того чи іншого суспільства (в сучасних умовах цінностей модерного і постмодерного суспільства), важливо досліджувати студентство як резерв формування інтелектуальної еліти, а вищу школу розглядати як головний канал цього формування і, отже, як суб'єкт соціокультурної трансформації.
Назвемо ще одну причину високої, на наш погляд, уваги дослідників і практиків до студентів вищих навчальних закладів. Динамічність і відносно високий рівень організованості студентства робить цю групу досить привабливою для різного роду ідеологів і політиків (точніше, політиканів), які намагаються втягти студентську молодь у політичні ігри, які мають, як правило, досить брудний підтекст. Саме тому в рамках проведеного нами дослідження ми звернули особливу увагу на громадянсько-політичні позиції сучасного студентства.
Нарешті, наша увага до аналізу динаміки ціннісної свідомості студентської молоді зумовлена її демографічними й інтелектуальними характеристиками, що робить цю соціокультурну спільноту однією з найбільш, якщо можна так сказати, ресурсомістких суспільних груп. Адже і вік, і освіта, безсумнівно, є найважливішими соціальними ресурсами. Однак їхня актуалізація, реалізація інтелектуального й вікового потенціалу студентства багато в чому детермінуються його ціннісними преференціями, що сприяють/перешкоджають становленню соціальної суб'єктності цієї соціально-демографічної групи, що в умовах транзитивного суспільства набуває особливої ваги. Перехід до іншого суспільства, на наш погляд, насамперед проявляється в тому, що на зміну "желеподібному" (М. Мамардашвілі), безсуб'єктному
(В. А. Ядов) радянському суспільству поступово, ще, на жаль, досить повільно приходить суспільство суб'єктне. Сьогодні характеристик соціальної суб'єктності набуває не тільки пострадянська особистість, але й різні інститути суспільства і соціальні групи, у тому числі студентство, визначаючи не просто сам процес переходу до іншого суспільства, але і його спрямованість 1. Останнє у першу чергу проявляється в аксіонормативній сфері, зокрема, у модернізації й постмодернізації цінностей студентської молоді.
Щоб переконатися в цьому, звернемося до даних проведеного нами дослідження. Насамперед підкреслимо, що справді соціологічний (науковий) аналіз неминуче передбачає певний порівняльний ряд (просторовий або часовий). Тому в своєму дослідженні студентства ми звернулися, з одного боку, до аналізу ціннісних орієнтацій різних поколінь студентської молоді, з іншого, вивчаючи ціннісний світ сучасного українського студентства, ми здійснили порівняльний аналіз аксіонормативних систем різних груп сьогоднішньої молоді вищих навчальних закладів (студентів ВНЗ різного профілю навчання, престижних і непрестижних спеціальностей і т. д.). При цьому ми використали як кількісні, так і якісні методи дослідження. До першого ми зверталися, розглядаючи студентство як більшу соціальну групу з типовими об'єктивними (внутрішня неоднорідність: демографічна, національна, соціальна і т. ін.) і суб'єктивними (студентська субкультура) характеристиками. Якісні методи (зокрема, біографічний метод, фокусовані групові інтерв'ю та ін.) допомогли нам не тільки проникнути у внутрішній світ кожного конкретного респондента, але й зрозуміти, як самоідентифікуються молоді люди, котрі навчаються сьогодні у вищих навчальних закладах. Останнє стає особливо важливим при вивченні студентства як носія певних культурних норм і цінностей. Адже будь-яка соціокультурна спільнота конституюється завдяки стійким уявленням про себе й про групу, до якої вона належить, та самоідентифікації "Я" із групою.
Отримана нами якісна інформація свідчить про те, що, незалежно від мотивації одержання вищої освіти, всі наші респонденти, самоідентифікуючись із студентством, позитивно оцінюють свою належність до даної соціальної групи й ставлять її на одне з перших місць в "молодіжній ієрархії". При цьому відзначаються такі вирізняльні характеристики студентів, як високий інтелектуальний рівень, широкий кругозір, більш високі життєві вимоги й більші, ніж в інших груп молоді, життєві шанси по закінченні ВНЗ (незалежно від того, будуть вони працювати за обраною спеціальністю чи ні). Цікаво, що вищий навчальний заклад сприймається студентами не тільки як соціальний інститут професійної освіти, але і як те середовище спілкування, яке дає їм значно ширші можливості (особливо в порівнянні з однолітками, що не навчаються у вищій школі) для саморозвитку. Майже 90 % студентів, що надали нам свої біографії, віддають перевагу неформальному спілкуванню у своєму, студентському колі.
Матеріали, отримані за допомогою біографічного методу, досить докладно проаналізовані в наших попередніх публікаціях.2
У даній статті ми хотіли б докладно зупинитися на результатах кількісних досліджень проблем життєдіяльності різних поколінь вітчизняного студентства.
Оскільки систематичне вивчення студентства в Харківському університеті почалося приблизно 35 років тому, нами були виділені кілька поколінь студентської молоді (починаючи з кінця 60-х рр. минулого століття дотепер). Визначаючи ці покоління, ми виходили з концепції формативних років (Р. Інглехарт), відповідно до якої найбільш значимим періодом для формування особистості є віковий період від 12 до 18 років. Беручи до уваги зміст конкретного етапу вітчизняної історії, який збігся з формативним періодом різних поколінь студентства, ми назвали ці покоління в такий спосіб: "покоління відлиги" (студентська молодь кінця 60-х - початку 70-х рр. ХХ століття, соціалізація якої відбувалася в період хрущовської "відлиги"); "покоління застою"
Loading...

 
 

Цікаве