WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Ставлення респондентів до змін у реформованому українському селі - Реферат

Ставлення респондентів до змін у реформованому українському селі - Реферат

Мінагропромполітики України упродовж 1999-2000 рр. понад півмільйона земельних сертифікатів було продано за значно дешевшими цінами, ніж значилось у самих сертифікатах. Наприклад, у Криму сертифікати на землю продавали за 100-1000 гривень, тоді як середня грошова ціна одного "паперу" становила близько 60 тис. гривень (з урахуванням коефіцієнта індексації). В Луганській області сертифікати реалізували теж за 100-1000 гривень при середній оцінці понад 50 тисяч гривень [4]. Здавалося б влада повинна була припинити такий незаконний продаж землі, роз'яснювати шляхи справедливого розв'язання цієї проблеми на селі. А виходить, що на ділі вона мовчить і чогось вичікує, недоговорює сільським жителям потаємних своїх замислів.
Влада як на районному, так і місцевому рівнях скоріше свідомо імітує свою неорганізованість і безпорадність у питаннях втілення в життя земельної реформи. Така ситуація стимулює зневіру у значної частини сільського населення у справедливість розпаювання землі. На цю проблему звернув увагу Голова ВР України, Голова народної і аграрної партії України В. Литвин, наголосивши: "Ви подивіться - ми нібито роздали землю. А чому не порахували, скільки в нас земель і яких? В якій вони власності - державній, комунальній, приватній? Ще й досі немає будь-якої статистики, будь-якої систематизації. Не проведено кадастру землі, відтак вона по-справжньому не оцінена. Ціни, які нині існують у нас на землю, навіть мінімальним чином не відповідають світовим. І ми за таких умов розпаювали ґрунти. Обійшли при цьому сільських учителів, медиків, листонош..." [5]. Така хибна практика щодо втілення земельної реформи в життя дезорієнтує сільське населення, ускладнює розуміння ним становлення товарних відносин на селі і землі як товару.
Відповіді респондентів на запитання: "У 2005 році розпочнеться купівля-продаж землі сільськогосподарського призначення. Як Ви вважаєте, чи слід цю землю продавати-купувати?" теж свідчать про наявність зазначеної вище проблеми (див. табл. 5).
Схвалюють купівлю-продаж землі у місті і селі приблизно рівні групи респондентів, не схвалюють - більше у селі ніж у місті, одначе і там і там це все-таки переважаючі групи населення.
Таким чином, реформи на селі, здійснювані скоріше за прожективними і міфічними сценаріями, не досягли бажаних, на думку реформаторів, результатів, вони майже вщент зруйнували матеріально-виробничу, організаційну, управлінську структури колективних господарств, не сприяли їх модифікації і адаптації до нових вимог ринкової економіки. Вони зруйнували інфраструктуру села, ліквідували чисельні заклади культури, освіти, охорони здоров'я, а їх результати заклали підвалини для знищення генофонду відтворення сільського соціуму в Україні. І головне, ніхто із високих посадовців у державі не поніс ані моральної, ані адміністративної відповідальності за допущені помилки у реформуванні АПК. Негативні результати реформування економіки мають місце і в країнах колишнього СРСР. Аналізуючи кризові явища в різних сферах суспільного життя сучасного російського суспільства, відомий російський соціолог Г. В. Осипов акцентує особливу увагу на виборі соціальної стратегії і соціальних пріоритетів розвитку як життєво важливих проблем суспільства. Він констатує: "В цій ситуації соціологія, на превеликий жаль, посідає неналежне їй місце в системі наукового знання про суспільство. Доводиться констатувати, що відбулось знецінення її ролі і місця державними інститутами. Цим, значною мірою, і пояснюється глибина кризи, яка охопила нашу країну. Якщо наукове знання не включене в систему владних відносин, то владні структури керують суспільством на основі соціальної міфології" [6]. Очевидно, зазначений чинник гальмування реформ у Росії притаманний і українському суспільству. Наголосимо, що соціологічне знання і в Україні, яка перебуває у стані реформ, не завжди стає затребуване державними інститутами, про що й свідчать невтішні результати реформування АПК. Можна констатувати, що і при реформуванні сучасного українського села його ідеологи і практики припустились певної міфотворчості.
Сказане вище дає змогу зробити декілька узагальнень та висновків.
По-перше, серед сільського населення немає однозначної оцінки реформ на селі та їх наслідків.
По-друге, незважаючи на неоднозначні оцінки наслідків реформ, переважна частина сільського населення схиляється до традиційних форм господарювання - колгоспно-радгоспної системи, що мала місце за радянських часів і подекуди ще збереглась у модифікованому вигляді. Менша частина опитаних вважає себе такою, що адаптувалася до реформаційних змін на селі.
По-третє, найбільшу протидію з боку селян викликала ідея купівлі-продажу землі, що може призвести в майбутньому до посилення соціальної напруженості та до непередбачених наслідків в Україні.
По-четверте, у певних колах інтелігенції, зокрема серед науковців, склався психологічний стереотип, згідно з яким український менталітет принципово відрізняється від менталітету інших східнослов'янських народів: українцям, кажуть вони, більшою мірою притаманний індивідуалізм, у той час як росіянам і білорусам - колективізм. Наші дослідження свідчать, що цей стереотип не має під собою науково обґрунтованих підстав, хоча певною мірою у нашому вітчизняному менталітеті порівняно до російського та білоруського превалюють індивідуальні установки. Наше дослідження з'ясувало, що серед сільського населення домінуюче значення мають колективістські засади.
Таблиця 1
Динаміка ставлення респондентів до приватної власності на землю, %
1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004
Переважно, негативно 26,8 30,2 27,4 29,7 36,7 38,7 37,3 36,2 27,0 29,4 31,5
Важко сказати, негативно чи позитивно 19,1 20,7 22,7 24,2 22,9 23,3 22,8 21,4 24,5 25,2 26,3
Переважно, позитивно 52,6 48,7 49,8 46,1 40,1 37,3 39,5 42,1 48,0 45,2 42,2
Не відповіли 1,4 0,4 0,0 0,1 0,3 0,7 0,4 0,3 0,5 0,2 0,1
Таблиця 2
Розподіл відповідей респондентів на запитання "Як Ви ставитесь до приватної власності на землю?", залежно від типу поселення
Тип поселення Переважно, негативно Важко сказати, негативно чи позитивно Переважно,
позитивно
Місто 31,1 26,8 42,1
Село 32,4 25,2 42,4
Таблиця 3
Оцінка респондентами загального результату реформ на селі,
залежно від типу поселення, %
Переважно, позитивно Важко сказати, позитивно чи негативно Переважно, негативно Не знаю
Місто 5,2 23,0 35,0 39,4
Село 4,4 21,2 46,4 26,2
Таблиця 4
Думки респондентів про необхідність скасування колгоспно-радгоспної системи
у процесі реформування АПК, залежно від типу поселення, %
Слід було цілком відмовитися від колгоспно-радгоспної системи Слід було створити для неї лише конкурента (на приватній основі) господарювання - фермери, кооперативи та ін. Слід було зберегти її як єдину, реформувавши в ній тільки те, що історично віджило Не знаю, важко сказати
Місто 4,7 25,5 31,2 38,6
Село 5,5 22,7 49,1 22,7
Таблиця 5
Ставлення міських і сільських респондентів до купівлі-продажу землі сільськогосподарського призначення, %
Вважаю, що землю
слід продавати/купувати Вважаю, що землю
не слід продавати/купувати Важко сказати
Міські 18,6 51,8 29,6
Сільські 17,0 62,2 20,7
Література:
САКАДА М. О. Ставлення респондентів до змін у реформованому українському селі // Український соціум. - 2005. - № 1 (6). - C.54-59
www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве