WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Соціологія організованої злочинності: окреслення предметної галузі - Реферат

Соціологія організованої злочинності: окреслення предметної галузі - Реферат

наказам.
Слід звернути увагу на ряд теоретичних концепцій, що акцентують увагу на дії тіньової нормотворчості в більш загальному, суспільному контексті. Даний аспект розглядається представниками різних наук - соціології, філософії, права, кримінології. Науковці використовують при цьому різну термінологію: "конфіденційна юриспруденція" (В. Босхолов), "інфраправо"
(Ж. Карбоньє, А. Бова), "право сили" (С. Алексєєв), "тіньовий соціальний порядок" (І. Клямкін, Л. Тимофеєв), "негативне право" (В. Бачинін), "тіньове кримінальне право" (Е. Дідоренко,
Б. Розовський, В. Чалий). Зміст і характеристика тіньового порядку досліджується як у політичному та історичному аспектах, так і з погляду положень інституційної економіки, що використовує для опису механізму продукування тіньових (протиправних зразків поведінки) і організації індивідів на кримінальній основі такі категорії економічного аналізу, як витрати, прибуток, конкуренція, споживання, зиск, договір.
Характерно, що науковці різних предметних галузей доходять до висновку про існування потужних тіньових інститутів та норм, а також антицінностей, що регулюють поведінку людей, зокрема на пострадянському просторі. Найбільш рельєфно тіньова нормотворчість проявляється при дослідженні інституціалізації і політизації організованої злочинності.
Політизація організованої злочинності
Характерно, що низка нормативно-правових визначень (документи ЄС і РЄ, Кримінальні кодекси Італії та Австрії) вказує як на характерну ознаку організованої злочинності негативну дію на політичне життя. Накопичені організованою злочинністю кошти йдуть напідкуп політичних діячів, створення позитивного
іміджу в суспільстві тощо. Прагнення політичної влади характеризує якісно новий щабель розвитку організованої злочинності. У цьому контексті можна навести приклад сицилійської та американської мафії, японської якудзи, колумбійських наркокартелів.
Здобуття політичного впливу здійснюється зазвичай шляхом корупції. Політична корупція може полягати в торгівлі впливом, нелегітимному використанні адміністративного ресурсу, фінансуванні політичних партій з порушенням закону, купівлі голосів, протекціонізмі - висуванні працівників на вищу посаду за ознаками спорідненості, земляцтва, особистої відданості тощо. Корупцію характеризує порушення підкупленою посадовою особою принципу публічності влади в егоїстичних інтересах приватних осіб.
Корупція має в собi як "позитивнi" аспекти (можливiсть робити власний бiзнес, прискорити вирiшення справи, витiснення неекономiчної злочинностi зі сфери економiки), так i негативнi (усвiдомлення населенням пiдкупностi державної системи, моральнi збитки суспiльству, суттєву різницю між декларованими цінностями та реальними, неефективний розподіл ресурсів, неекономне витрачання коштів держбюджету, стимуляцiя беззаконня і поширення кримінальних структур, узурпацiя влади, економiчнi втрати, несправедливий розподіл доходів).
Інституціалізація політичної корупції відбувається, зокрема при лобіюванні певних законів різними політико-економічними угрупованнями. Систематичність підкупу зрештою закріплюється в організації чітко визначеної структури з усталеними функціями та контролем. Попри те, що лобіювання є визнаною практикою на Заході та одним з механізмів контролю над бюрократичним апаратом, за умови непрозорого впливу на політичне життя виникає конфіденційна юриспруденція, змістом якої виступає паралельна, іноді спеціально утаємничена нормативна база, що слугує інтересам цього апарату.
До прихованих груп впливу, що обстоюють свої інтереси неправовими, часто протиправними діями, за допомогою корупції і насилля відносять клани і кліки. На нашу думку, певну роль в поясненні сучасних тенденцій одержавлення організованої злочинності може відіграти ідея клієнтелізму* як організації суспільних відносин. Саме клієнтелізм лежить в основі формування організацій мафіозного типу.
Організовані злочинні спільноти намагаються вплинути на економіку і політику, зокрема, на управлінські рішення, ухвалення законів, кадрові питання, виборчі кампанії, а клани і кліки, переслідуючи аналогічні цілі, вдаються до мафіозних методів вирішення суперечок.
Соціальною базою корупції часто послуговують клієнтарні угруповання - аморфні неформальні закриті структури, в середині яких, однак, існують ієрархічні відносини. При цьому клієнтарні групи можуть існувати в бюрократичних організаціях з адміністративно-посадовою ієрархією, на підставі спільних економічних інтересів, походження чи етнічної приналежності (тобто включати клан як спільноту родичів) тощо. Нині клієнтели об'єднують представників бізнесу і політики, тому є сенс говорити про клієнтарні адміністративно-економічні угруповання, що включають кілька гетерогенних груп або центрів. Корені їх формування слід шукати в структурі радянського суспільства.
За радянських часів організована злочинність, що включала діяльність злочинних груп корисливо-насильницької спрямованості, існувала в доволі локальних межах. Їй важко було конкурувати з адміністративно-бюрократичною системою.
До певної міри і на певних історичних проміжках радянська система зберігала не лише ефективний соціальний контроль, а й ілюзію соціальної справедливості. О. Гуров у книзі "Червона мафія" висловлює думку, що за часів правління Сталіна організованої злочинності не існувало, бо держава не давала можливості розгорнутися тіньовому ринку, однак сама держава до свого народу ставилася злочинно.
Зародження власне злочинних кланів як достатньо усталених злочинних організацій у сфері економіки відбулося в СРСР на початку 60-х рр. ХХ століття. Цьому сприяло поширення негативної правосвідомості внаслідок зламу традиційних цінностей, руйнівна реформа правоохоронної системи, помилки в кримінально-правовій політиці, непродумані економічні перетворення. Такі процеси призвели, з одного боку, до зміцнення позицій професійної злочинності, а з іншого - до зловживань посадових осіб, коли необлікована сировина поступала в підпільне виробництво, цехи, а продукція - на чорний ринок. Таким чином, ґрунтом організованої злочинності й корупції слугує тіньова економіка.
За часів
Loading...

 
 

Цікаве