WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Соціологія організованої злочинності: окреслення предметної галузі - Реферат

Соціологія організованої злочинності: окреслення предметної галузі - Реферат


Реферат на тему:
Соціологія організованої злочинності: окреслення предметної галузі
Соціологія приділяє значну увагу вивченню не лише закономірностей становлення і функціонування суспільства в цілому, а й дослідженню суспільних відносин і спільнот у конкретних сферах. Виходячи з цього можна визначити галузеву соціологію, предметом якої є вільний час, наука, мистецтво, культура, масова комунікація, освіта, громадська думка, молодь, сім'я, гендерні питання, політика, організації, праця, управління тощо. Слід також звернути увагу на конкретні твори, присвячені соціологічному аналізу тих чи інших проблем, - "Соціологія революції" (П. Сорокін), "Соціологія правосвідомості" (В. Щегорцов), соціологічні проблеми міжнародних відносин, військових конфліктів
(Р. Арон), "Соціологія війни" (В. Серебрянников), "Соціологія економічної злочинності" (В. Яковлєв). Зважаючи на актуальність проблеми організованої злочинності і корупції для нашого суспільства, можна запропонувати нову сферу соціології, предметна галузь якої полягатиме насамперед у вивченні закономірностей виникнення, функціонування і розвитку організованої злочинності як підсистеми суспільства, основних її суб'єктів у системі суспільних відносин, що можуть досліджуватися як у конкретно-історичному, так і в компаративному контекстах.
Соціологія організованої злочинності - галузь соціології, що описує і пояснює феномен організованої злочинності за допомогою соціологічних теорій і методів, тобто досліджує це явище в контексті і через призму структури суспільства. Соціологія організованої злочинності цікавиться не лише соціальними причинами організаційних форм злочинності і визначення на цій основі місця цього феномена в суспільстві, причин, що породжують його, умов, котрі йому сприяють, а й розробкою заходів попередження організованої злочинності.
Організована злочинність вивчається багатьма науками - правовими дисциплінами, економікою, політологією, історією, філософією, культурологією, соціальною психологією тощо. Разом з тим соціологія вирізняється комплексністю охоплення цього явища, включенням його в широкий контекст суспільних і соціальних відносин. За рівнем соціологічного узагальнення організована злочинність як підсистема суспільства може включати три напрями вивчення: а) організована злочинність у цілому, виокремлення її інституційних, загальних і універсальних якостей, зв'язків з іншими основними підсистемами суспільства - економікою, політикою, ідеологією, соціальною сферою; б) конкретно-історичні типи злочинних спільнот, рівні їх організованості; в) функціонування конкретних злочинних спільнот.
До безпосередніх напрямів соціологічного дослідження організованої злочинності можна віднести:
o формування, розвиток, функціонування організованої злочинності в конкретних соціально-економічних і політичних умовах як підсистеми суспільства;
o рольовий статус організованої злочинності в соціальному житті, організаційні форми злочинних промислів;
o організовану злочинність як соціальний інститут і його функції (соціалізація, формування ідентичності, засвоєння, збереження і поширення зразків поведінки, виробництво нелегальних товарів, надання нелегальних послуг тощо);
o соціально-економічні, політичні, соціально-психологічні чинники тінізації суспільних відносин;
o розгляд злочинної спільноти як малої неформальної групи і як соціальної організації;
o взаємовплив макро- і мікросередовища організованої злочинності;
o діяльність суб'єктів організованої злочинності, закономірності їх генезису, особливості структури і функцій;
o соціально-культурні та психологічні типи осіб-учасників злочинних спільнот, процеси лідерства в злочинних групах;
o громадська думка, експертна оцінка активності злочинних спільнот, діяльності правоохоронних органів з їх нейтралізації;
o математико-статистичні моделі організованої злочинності;
o політизацію організованої злочинності, криміналізація владно-управлінської сфери, соціально-кримінологічна характеристика п'ятої влади - дії специфічних нелегальних норм, альтернативних державним регуляторам соціальних відносин;
o інституційні засади корупції, її функції та дисфункції, структуру, форми прояву і особливості;
o засоби профілактики і протидії тіньовій економіці, організованій злочинності і корупції;
o соціокультурні чинники, що впливають на екстремізм і тероризм, аналіз процесів етнічних і політичних конфліктів у контексті розвитку цивілізацій. Даний напрям ґрунтується на соціологічних концепціях геополітики (Г. Спенсер, М. Вебер, Р. Коллінз, Дж. Тьорнер, С. Хантінгтон).
На нашу думку, основним предметом нової дисципліни є вивчення соціокультурного механізму функціонування і розвитку організованої злочинності, що передбачає звернення до особливостей суспільних відносин (соціальної структури і стратифікації), культури (системи соціальних норм і цінностей), політико-економічної ситуації.
Соціологічне розуміння організованої злочинності
Крім загальних концептів соціології, головними категоріями нової дисципліни є: організовані злочинні групи, злочинні організації, клани та кліки; тіньова нормотворчість; тіньова економіка; корупція; девіантна поведінка, соціально-негативні явища.
Визначальними є поняття, що характеризують передусім суб'єктів організованої злочинності - злочинні групи та злочинні організації. Важливо також окреслити умови, за яких кліки та клани перероджуються у мафії, набуваючи значного криміногенного потенціалу.
ООН у Конвенції проти транснаціональної організованої злочинності (2000), а також РЄ, ЄС, ІНТЕРПОЛом вироблені певні консенсуальні дефініції організованої злочинності [1; 2].
Поряд з тим, деякі кримінологи слушно зазначають, що організована злочинність, зокрема мафіозного типу, є поняттям не стільки кримінально-правовим, скільки соціологічним. Американський соціолог
Ф. Янні [3] відзначив велику роль родинних зв'язків у залученні нових членів злочинної організації. M. Хелер [3] порівнював організовану злочинну родину з ротарі-клубом, в рамках якого відбуваються співробітництво і взаємодопомога. Д. Альбіні [5] шукав засади організованої
Loading...

 
 

Цікаве