WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Соціологія виборчого процесу як галузь науки - Реферат

Соціологія виборчого процесу як галузь науки - Реферат

громадян держави. Чи не найважливішою ознакою цього тимчасового стану суспільства є те, що влада громадян з опосередкованої перетворюється на безпосередню.Вибори є фактично важливою школою громадянськості або перевірки на громадянськість.
По-третє, є ще одна особливість виборчого процесу, яка дає підстави для висновку про необхідність його спеціального соціологічного вивчення. Справа в тому, що серед юристів-фахівців з питань виборчого права існує погляд на систему виборчих комісій як на четверту владу в державі (поряд із законодавчою, виконавчою та судовою), а саме - установчу владу. Здебільшого такий підхід притаманний російським, а також певною мірою вітчизняним правознавцям. Отже, вибори є досить важливим процесом реального функціонування цієї установчої влади.
Причому, по-четверте, дія цієї установчої влади (влади системи виборчих комісій) не обмежується виборчою кампанією, оскільки як парламентські, так і місцеві вибори є, по суті, не короткотривалим, а перманентним процесом. Так, після дня голосування 29 березня 1998 р. і оголошення результатів виборів ще протягом 14 місяців Центральна виборча комісія України за поданнями політичних партій та виборчих блоків політичних партій, як суб'єктів виборчого процесу, ухвалювала рішення щодо заміни 7 народних депутатів України, обраних у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі за партійними списками, на тих кандидатів, які включені до відповідних партійних списків наступними за номером. Так само новостворені окружні виборчі комісії протягом 12 місяців після підбиття підсумків чергових виборів у п'яти випадках організовували або повторні вибори (16.08.1998 р., 20.12.1998 р.) або вибори замість депутатів, які вибули (13.09.1998р., 20.12.1998р., 14.03.1999р.).
Можливо, в цьому контексті слід особливо наголосити на тому факті, що в одномандатному виборчому окрузі № 221 по виборах народних депутатів України після виборів 29 березня 1998 р., які в цьому окрузі були визнані недійсними, ще двічі відбувалися повторні вибори (16.08.1998 р. та 20.12.1998 р.) з таким самим результатом (визнання виборів недійсними). Через рік у цьому окрузі, а також ще у двох виборчих округах (№ 78 та №143) існували депутатські "вакансії", оскільки вибори не проводилися через те, що державою для цього не виділялися кошти. Відтак у парламенті України налічувалося тоді 447 депутатів. Виборчий процес не був завершений.
Навесні 2000 р., окрім виборчого округу № 221, де мали відбутися повторні вибори, депутатські "вакансії" створилися ще у 9 виборчих округах України, зокрема в 36-му, 41-му, 64-му, 78-му, 99-му, 115-му, 130-му, 143-му та 167-му. Тут мали відбутися вибори замість депутатів, які вибули. Кошти було виділено, і 25 червня того ж року вибори успішно відбулися в усіх десяти виборчих округах. Але в 221-му виборчому окрузі - вчетверте.
Слід зазначити, що хоча феномен попередніх виборів (типу американських внутрішньопартійних) не притаманний українському виборчому праву, проте в Україні добре відомий феномен повторного голосування, неодноразових повторних виборів та виборів замість депутата, який вибув (або, за найновішою термінологією, - проміжні вибори). Власне кажучи, йдеться як про звичайні для демократичних країн феномени, так і про породжену недосконалістю українського виборчого законодавства штучну пролонгованість та перманентність виборчого процесу. У зв'язку із цим виникає запитання, чи можливий в країнах західної демократії, скажімо, феномен 221-го виборчого округу?
Дуже схожа картина спостерігається і після парламентських виборів в Україні 2002 р. Так, за станом на вересень 2003 р., 14 липня 2002 р. відбулися повторні вибори в трьох виборчих округах: № 18 (Вінницька область); № 35 (Дніпропетровська область); № 201 (Черкаська область) та проміжні вибори - у двох виборчих округах: 8 грудня
2002 р. - у виборчому окрузі № 82 (Запорізька область) і 8 червня
2003 р. - у виборчому окрузі № 206 (Чернігівська область). Тобто, як можна пересвідчитися, бажаним є зведення перманентності виборчого процесу до якогось розумного мінімуму. Ось, до речі, одна з проблем, яку мають вивчати й у свій спосіб вирішувати електоральні соціологи.
Таким чином, вважаю, що, з одного боку, існує нагальна суспільна потреба в, так би мовити, наданні статусу легітимності соціології виборчого процесу як науці, а з іншого боку, можна констатувати, що відповідно до того, як демократизується соціальний простір колишнього Радянського Союзу, все більшого реального права на самостійне існування починає набувати таке відгалуження соціології політики, як соціологія виборчого процесу, або електоральна соціологія.
2. Об'єкт, предмет та мета соціології виборчого процесу
Викладення засад будь-якої науки полягає, як відомо, у визначенні її об'єкта, предмета та мети, у висвітленні її зв'язків з іншими спорідненими галузями наукового знання. Отже, погляньмо під цим кутом зору на електоральну соціологію.
На мою думку, об'єктом соціології виборчого процесу є весь виборчий процес у його цілокупності й багатоманітності. Як такий, він має і правовий, і політичний, і фінансово-економічний, і власне соціальний та інші аспекти. Як своїм предметом соціологія виборчого процесу, певна річ, цікавиться тим, як усі ці аспекти на всіх етапах виборів заломлюються крізь взаємодію та зіткнення інтересів конкретних соціальних класів, груп та верств суспільства. Тому соціологія виборчого процесу має частково використовувати здобутки і соціології права, і соціології політики, і економічної соціології тощо.
Принагідно, уникаючи некоректних ототожнень, хочу спеціально привернути увагу читача до того, що "синтетичність" загальної соціологічної теорії не розглядається мною як те саме, що "синтетичність", скажімо, соціології виборчого процесу. Адже електоральна соціологія лише частково (лише стосовно виборчого процесу) використовує здобутки деяких суміжних галузей соціології, і її аналіз головним чином спрямовано (як на свій предмет) на перебіг етапів виборчого процесу в їх зумовленості, опосередкованості інтересами різних соціальних класів, верств, груп. Натомість загальна соціологічна теорія здійснює своєрідну абсорбцію найважливіших здобутків усіх галузевих соціологій, "змушуючи" їх (здобутки) "працювати" на користь чіткішого з'ясування проблемного поля найбільш загальних закономірностей функціонування суспільства як цілого. Отже, маємо змогу вкотре пересвідчитися в тому, що так само, як не існують відособлені сфери життєдіяльності суспільства як такі, не існує й "чистих" галузевих соціологій, і що впевнено можна говорити лише про умовно "розчленовану" загальну соціологічну теорію.
Що ж до мети соціології виборчого процесу, то вона , як на мене, повинна мати принаймні три спрямування. Перше - це фахове, що полягає в деякому переорієнтуванні електоральних соціологів
Loading...

 
 

Цікаве