WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Соціологія виборчого процесу як галузь науки - Реферат

Соціологія виборчого процесу як галузь науки - Реферат


Реферат на тему:
Соціологія виборчого процесу як галузь науки
1. Місце електоральної соціології в системі гуманітарного знання
За умов, коли вибори в Україні дедалі більшою мірою перетворюються з процесу "всенародного призначення" одного-єдиного кандидата (як це було за радянських часів) на вияв прямого народовладдя, все більшої актуальності набуває питання про перетворення виборчого процесу на об'єкт всебічного соціологічного дослідження. Однак щоб визначитися, у якому контексті слід здійснювати саме соціологічне опанування виборчим процесом, з'ясуємо спочатку, як співвідносяться між собою (або підпорядковуються одна одній) і що мають своїм предметом філософія, соціальна філософія, загальна соціологічна теорія, соціологічні теорії середнього рівня (спеціальні соціологічні теорії, галузеві соціологічні теорії)1, соціологія політики та, нарешті, - соціологія виборчого процесу.
У зв'язку із цим слід підкреслити, що філософія, як відомо, є наукою про найбільш загальні закономірності функціонування і розвитку природи, людського суспільства та людського мислення в їх цілокупності, цілісності, нероз'єднаності. При цьому філософському підходу до розумового опанування певною реальністю як цілісністю притаманне прагнення здійснювати його концептуально. Отже саме такого кшталту були праці мислителів минулого, що мали назви "філософія природи", "філософія історії", "філософія релігії", "філософія права" тощо. Сьогодні прагнення до реалізації такого цілісно-концептуального підходу проглядається в намірах створювати, скажімо, "філософію банківської справи", "філософію реклами" тощо.
Соціальна філософія здійснює цілісно-концептуальну ретроспекцію розвитку лише людства, виявляє найбільш загальні та визначальні (історично "наскрізні") тенденції цього розвитку, поширюючи їх на сьогодення та на охоплювану думкою історичну перспективу. Зміст загальної соціологічної теорії, її головний предмет, у свою чергу, має ті ж самі історично "наскрізні" тенденції, але взяті в їх, по-перше, проблемному, а по-друге - історично-конкретному виявленні. До її предмета також належать найактуальніші та найзагальніші, сучасні для історично конкретного періоду буття людства проблеми, які, однак, не є історично "наскрізними", але завдання вирішення яких постає як нагальна й загальна потреба. Загальна соціологічна теорія притаманними їй засобами досліджує всі зазначені проблеми в їх взаємозв'язку й опосередкованості та пропонує й обґрунтовує загальні шляхи й методи їх вирішення.
У соціологічних теоріях середнього рівня використовуються концептуальні напрацювання загальної соціологічної теорії при дослідженні основних форм і видів життєдіяльності суспільства (праці, побуту, дозвілля), окремих соціальних процесів і явищ (соціальної мобільності, соціального обміну, соціалізації, соціального управління та контролю, соціальної аномії, девіантної поведінки), діяльності соціальних інститутів (держави, сім'ї, освіти, культури, науки, релігії, політики, права, моралі), функціонування елементів соціальної, демографічної структури суспільства (соціальних класів та прошарків, етнічних, національних, професійно-фахових, вікових, статевих, поселенських та інших груп) тощо. Звідси виникають й відповідні назви: соціологія праці, соціологія виховання, соціологія політики, соціологія молоді і т. п.
Окреме місце в структурі соціологічного знання посідає емпірична соціологія, або система конкретних соціологічних досліджень. Методологічні засади цих досліджень напрацьовуються в межах загальної соціологічної теорії і потім у визначений спосіб трансформуються відповідними соціологічними теоріями середнього рівня. Разом з тим, останні із зазначених теорій, так би мовити, "продукують" і методи, що ними мають керуватися й користуватися виконавці відповідних конкретних соціологічних досліджень, а також пропонують цим виконавцям для перевірки (апробації) певні гіпотези. Що ж до методики й техніки конкретних соціологічних досліджень, то вони становлять, як відомо, самостійну сферу знань і діяльності зі своєю окремою для кожного випадку специфікою.
Слід зазначити, що результатом конкретних соціологічних досліджень, залежно від їх масштабів і глибини, можуть бути не лише вузькопрактичні рекомендації, адресовані замовникам цих досліджень, а й така соціальна інформація, що сприятиме розвиткові відповідної соціологічної теорії середнього рівня. Власне кажучи, це є однією з важливих форм взаємозв'язку таких теорій з емпіричною соціологією і водночас засобом розвитку перших. У свою чергу, ті серйозні зміни, що їх зазнає, внаслідок впливу "знизу", кожна із соціологічних теорій середнього рівня, можуть призводити до відчутних якісних змін у характері взаємовпливу цих теорій між собою, а в кінцевому підсумку - до помітних змін у загальній соціологічній теорії.
А втім, мабуть, не слід перебільшувати ролі ані соціологічних теорій, ані конкретних соціологічних досліджень як засобів здійснення змін у суспільному житті. Адже докорінні зміни в цьому житті можуть відбуватися й незалежно від соціологічних теорій. Більш того, самі ці зміни, поза всяким сумнівом, можуть потребувати досить серйозного перегляду концептуальних засад більшості соціологічних теорій середнього рівня щодо певної країни, а то й декількох країн. Достатньо поглянути на сучасний стан економічного, політичного, соціального, інформаційного, етнонаціонального і т. п. просторів колишнього Радянського Союзу.
Однак повернемося до питання щодо необхідності перетворення виборчого процесу на спеціальний об'єкт соціологічних досліджень. У зв'язку із цим слід зазначити, що донині в Україні соціологічний аналіз основних проблем перебігу цього процесу здійснюється поки що в межах соціології політики. Тому питання про поставання соціології виборчого процесу як галузі науки фактично трансформується в питання про її виокремлення з такої галузі соціологічної науки, як соціологія політики. І тут, певна річ, виникає запитання, наскільки доцільно створювати цю нову галузь соціології? Спробуємо дати відповідь.
По-перше, як відомо, найважливішою в політиці є проблема влади. Вона розкривається на підставі аналізу процесів взаємодії та протистояння соціальних класів, верств, політичних партій і громадських організацій та об'єднань, їх лідерів, елітних груп суспільства тощо. Вибори, на мою думку, є своєрідним етапним завершенням усіх цих процесів інтеграції, протистояння й дезінтеграції. Вони є фактичною кульмінацією вирішення питання про політичну владу взагалі.
По-друге, на перший погляд здається, що вибори нібито є лише часткою перманентного потоку політичного життя суспільства. Однак, придивившись пильніше, не можна не помітити, що ця частка є хоч і обмеженим у часі, але, разом з тим, таким періодом суспільного життя, для якого притаманною є майже суцільна політизованість
Loading...

 
 

Цікаве