WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Соціально-психологічні особливості готовності молоді до подружнього життя - Реферат

Соціально-психологічні особливості готовності молоді до подружнього життя - Реферат


Реферат на тему:
Соціально-психологічні особливості готовності молоді до подружнього життя
Суспільство, яке прагне економічного розвитку і процвітання, має бути кровно зацікавлене в міцній та здоровій сім'ї. Нинішні зміни, які відбуваються в Україні, стосуються і проблем сім'ї, повернення її цінностей, як запоруки існування держави, її благополуччя. У 2004 році в Україні, як і у всьому світі, буде відзначатися десяьтиріччя Міжнародного року сім'ї. Указом Президента України 2004 рік оголошено Роком сім'ї в Україні.
Основою для формування сім'ї є шлюб як санкціонована суспільством форма стосунків між особами різної статі.
Для кожної дорослої людини шлюб означає збагачення, наповнення свого життя новим значенням і змістом. Молоді люди вірять в те, що життя стане кращим, цікавішим після того, як вони візьмуть шлюб. Такі сподівання лежать в основі сім'ї, яку вирішили створити двоє.
Це підтверджують результати соціологічного дослідження дорослого населення України "Цінності - 99". Відповідаючи на запитання анкети "Наскільки Ви погоджуєтеся чи не погоджуєтеся з наступним твердженням: "Шлюб чи тривалі постійні стосунки необхідні, щоб бути щасливим", переважна більшість респондентів (73%) надали перевагу шлюбу.
Незважаючи на певне невдоволення сімейними турботами, які з'являються після укладення шлюбу, лише 17% дорослого населення погодилося з тим, що "шлюб - це застарілий спосіб організації сім'ї", а 77% категорично не підтримують такої думки, ще 6% вагаються (за результатами соціологічного дослідження дорослого населення України "Цінності - 99", проведеного в межах Європейського дослідження "EUROPEAN VALUES SURVEY". Усього опитано 1207 респондентів віком від 18 років і старших, (див. рис. 1).
Про пріоритетне значення сфери сімейного життя свідчать оцінки респондентів тих можливих змін, які можуть відбутися в нашому способі життя найближчим часом. Так, респондентам був запропонований орієнтовний перелік змін, зокрема, в сфері матеріальних благ, важливості роботи, розвитку техніки, розвитку особистості, у ставленні до влади, спрощенні способу життя, посилення місцевої влади, а також зміни стосовно значення сімейного життя. Перше місце зайняли відповіді респондентів з позитивною оцінкою стосовно того, що було б "добре", якби приділялось "більше уваги розвитку особистості" (87,8%). На другому місці щодо пріоритетності у списку зазначених можливих змін у способі життя виявились зміни саме в сімейному житті. У своїх відповідях 86,4% респондентів зазначили, що було б "добре", якби "більшого значення надавалося сімейному життю" (за результатами соціологічного дослідження дорослого населення України "Цінності - 99").
Втішає те, що цінність родини у свідомості сучасної молоді продовжує залишатися пріоритетною впродовж останніх років. Зокрема, дані соціологічного дослідження, проведеного Державним інститутом проблем сім'ї та молоді (2003) показують, що на шкалі загальнолюдських цінностей для переважної більшості молодих людей на першому місці стоїть "хороша сім'я" (88% респондентів). Серед інших найбільш важливих цінностей для молоді є: здоров'я (85%), діти (82%), матеріальне забезпечення (78%), кохання (72%). Названі цінності безпосередньо пов'язані з родиною, її життєдіяльністю, оскільки реалізувати їх можна передусім у сім'ї.
Міцність сім'ї багато в чому залежить від її соціально-економічної та правової захищеності. Водночас причини окремих сімейних проблем часто залежать від особливостей виховання та культури сімейного спілкування, від індивідуальних характеристиках членів сім'ї тощо.
Сьогодні процес трансформації сучасної сім'ї як соціального інституту супроводжується тривожними ознаками її дезорганізації - збільшенням кількості розлучень, сімейно-побутових конфліктів, зниженням рівня народжуваності, послабленням виховного потенціалу тощо.
На жаль, мрії та уявлення про "хорошу сім'ю" не здійснюються у значної частини молодого подружжя вже в перші роки подружнього життя, про що свідчать офіційні статистичні дані (див. табл. 2).
Проблематика дослідження особливостей готовності молоді до подружнього життя набуває значного поширення як у соціологічній, так і в психологічній науці.
У сучасній науково-методичній літературі [1, 28] виокремлюється поняття готовності особистості до шлюбу і сімейного життя, яке включає, зокрема, такі компоненти:
- фізична і фізіологічна зрілість майбутнього подружжя, коли чоловік стає здатний зачати, а жінка виносити й народити здорову дитину; при цьому існує реальна суперечність між юридично встановленим шлюбним віком, що свідчить передусім про фізичну зрілість майбутнього подружжя, і їх соціальною зрілістю, яка найчастіше настає значно пізніше;
- соціальна готовність, яка означає, що майбутні шлюбні партнери є рівноправними членами суспільства, які спроможні виконувати соціальні ролі та обов'язки, усвідомлюють правову основу шлюбу, готові взяти на себе відповідальність одне за одного і за своїх дітей, здатні матеріально забезпечити сім'ю;
- етико-психологічна готовність, що передбачає сформованість адекватних шлюбно-сімейних стосунків, уявлень майбутнього подружжя про шлюб і сім'ю, подружні і батьківські обов'язки, розуміння співвідношення між любов'ю і шлюбом; уміння цінувати особистісні якості партнера, об'єктивно оцінювати власні почуття і ставлення до обранця; спрямованість на іншу людину; розуміння основ формування психологічно здорової сім'ї, створення сприятливого соціально-психологічного клімату сім'ї і наявність відповідних умінь; при цьому для того, хто бере шлюб, важливо вміти спроектувати реальну модель майбутньої сім'ї, її уклад з урахуванням впливу способу життя батьківських родин, матеріально-економічних можливостей, шляхів реалізації спільних планів на майбутнє;
- сексуальна готовність, орієнтація на спільність сексуально-еротичних переживань з коханим партнером іншої статі, якому людина довіряє і на чию довіру здатна відповідати, з якою вона хоче й може поділяти відповідальність за спільну працю, продовження роду й відпочинок для того, щоб забезпечити можливості сприятливого розвитку дітей; при цьому важливе значення має наявність знань з анатомії і фізіології, культури статевого спілкування.
Етико-психологічна готовність відіграє особливу роль у формуванні готовності до створення сім'ї. Саме вона зумовлює здатність до шлюбу, тобто спроможність [2]:
- турбуватися про іншу людину;
- співчувати, співпереживати іншому;
- спілкуватися на основі співпраці з іншим;
-
Loading...

 
 

Цікаве