WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Соціальне самопочуття як чинник формування суспільно-політичних орієнтацій української молоді - Реферат

Соціальне самопочуття як чинник формування суспільно-політичних орієнтацій української молоді - Реферат


Якщо порівняти цю оцінку з тією, яку молоді люди давали у 1996 році (оскільки тоді опитувалися лише молоді люди віком від 18 до 28 років, порівняння можна проводити лише стосовно цієї вікової групи), то за шість років вона практично не змінилася (див. табл. 5).
Так само молодь невдоволена тим, як відбувається процес демократизації в Україні. 77% опитаних молодих людей висловлюють невдоволення його перебігом. 71% опитаних представників молоді вважають, що права людини в Україні або зовсім не поважаються (так відповіли 27% з-поміж них), або "не дуже поважаються" (44%).
Загалом це свідчить про низький рівень задоволеності молодих людей ситуацією в країні. На цьому тлі в молодіжному середовищі формується конфліктний потенціал.
За період з 1993 по 1998 рік істотно зменшилася частка молодих людей, схильних до участі в акціях протесту, викликаних різними політичними мотивами, у 2002 році порівняноз 1998-м вона зросла, хоча й залишалася істотно меншою, ніж 1993-го (див. табл. 6). Незмінною залишилася лише частка респондентів, здатних взяти участь в акціях протесту, зумовлених прагненням домогтися возз'єднання України з Росією. Цей мотив, а також мотиви "необхідність боротьби за владу трудящих, проти встановлення капіталістичного ладу" і "боротьба за автономію чи повну незалежність мого регіону від України" найрідше здатні спонукати молодих людей до участі в акціях протесту, тобто названі політичні цілі є найменш привабливими для молодих людей. Потрібно також зазначити, що 65% респондентів, які назвали серед можливих мотивів участі в масових акціях "боротьбу за автономію чи повну незалежність мого регіону від України", одночасно назвали і "захист незалежності і територіальної цілісності України", на основі чого можна стверджувати, що більшість із них, називаючи цей мотив, мали на увазі вимоги більшої самостійності свого регіону від центру, ніж його вихід із складу України. Це підтверджується й тим, що найчастіше цей мотив називається не лише молодими мешканцями АР Крим (тут його назвали 25%), що традиційно характерно для півострова, а й мешканцями Західного регіону (19%).
Найчастіше ж молодь може спонукати до участі в опозиційних виступах зниження рівня життя, боротьба за чистоту довкілля, захист демократії, прав людини та захист незалежності і територіальної цілісності України. При цьому мотив зниження рівня життя молоді люди називають однаково часто незалежно від рівня власного добробуту. Ті молоді люди, які позитивно оцінюють політичну систему України, помітно частіше готові відстоювати її незалежність і територіальну цілісність, аніж ті, хто оцінює політичну систему негативно (відповідно 49 і 38%).
Про зростання конфліктного потенціалу в молодіжному середовищі свідчить і та обставина, що порівняно з 1993 роком істотно зменшилася частка тих, хто засуджує такі форми протесту, як бойкот органів влади, несанкціоновані мітинги та демонстрації, незаконні страйки. Разом з тим знизилася частка респондентів, які схвалюють легітимні акції протесту: санкціоновані мітинги та демонстрації, страйки. Хоча ставлення до вкрай радикальних форм протесту, таких, як захоплення приміщень, блокування руху на дорогах та залізницях, створення незаконних збройних формувань, вуличні заворушення та погроми залишається як і раніше вкрай негативним (див. табл. 7).
Ті, хто позитивно оцінює політичну систему України, порівняно з тими, хто оцінює її негативно, частіше засуджують нелегітимні форми соціального протесту: несанкціоновані мітинги та демонстрації засуджують відповідно 49 і 38%; незаконні страйки - 57 і 45%.
Загалом на основі викладеного ми можемо констатувати, що:
- для молоді властивий більш високий рівень соціального самопочуття порівняно із старшими віковими групами;
- інтерес до політики частіше проявляється серед молодих людей, невдоволених своїм соціальним становищем і разом з тим, соціально активних;
- молоді люди з правими та правоцентристськими політичними орієнтаціями частіше задоволені своїм становищем у суспільстві, ніж молодь з лівими поглядами;
- якщо підтримка людьми старшого віку незалежності України та ринкових реформ істотно залежить від рівня задоволеності соціальним становищем, то серед молоді ця залежність мало виражена. Це свідчить про те, що підтримка ринкової економіки для молодшої вікової групи стала певним "ідеологічним стереотипом", тобто висловлювання на її користь часто є не результатом усвідомленого вибору, а наслідком слідування певним "ідеологічним стандартам", які домінують у груповій свідомості;
- відносно високий рівень соціального самопочуття поєднується з низьким рівнем задоволеності молодих людей ситуацією в країні. Хоча молоді люди частіше, ніж представники середнього і старшого поколінь, висловлюють підтримку незалежності України, демократії, ринкової економіки, частіше за них констатують позитивні зміни, які відбуваються в суспільстві, все ж загалом вони досить критично сприймають соціальні реалії, що призводить до зростання протягом останніх кількох років конфліктного потенціалу молодого покоління;
- Зза таких обставин популярність опозиційних ідей серед молоді матиме тенденцію до зростання, однак опозиційні настрої серед молоді, на відміну від старшого покоління, виходячи з викладеного у статті, матимуть не "аномічний", а конструктивно-творчий характер.
Таблиця 1
Розподіл відповідей респондентів на запитання "Виберіть з кожної пари суджень одне, яке більшою мірою відповідає Вашим власним поглядам" (травень 2002 року), %
Вік опитаних:
18-28 років 29 років і старші
Підтримка незалежності України 61 50
Підтримка ідеї об'єднання України та Росії в єдину державу 33 45
Важко відповісти 6 5
Підтримка демократії 74 64
Підтримка сильної, жорсткої влади, що в разі необхідності діє недемократичними методами 18 27
Важко відповісти 8 9
Поглиблення процесу інтеграції з Європейським Союзом 48 29
Поглиблення процесу інтеграції з Росією та СНД 39 55
Важко відповісти 13 16
Таблиця 2
Ставлення представників молодшої та старшої вікових груп до шляхів економічного розвитку. Розподіл відповідей респондентів на запитання: "Виберіть з кожної пари суджень одне, яке більшою мірою відповідає Вашим власним поглядам", %
Серед опитаних віком 18-28 роки Серед опитаних віком понад 28 років
Підтримка ринкової економіки 77 51
Підтримка планової соціалістичної економіки 15 36
Важко відповісти 8 13
Земля може перебувати у приватній власності 64 47
Земля повинна перебувати лише
Loading...

 
 

Цікаве