WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Соціальне самопочуття як чинник формування суспільно-політичних орієнтацій української молоді - Реферат

Соціальне самопочуття як чинник формування суспільно-політичних орієнтацій української молоді - Реферат

освітньому рівню, оволодінню спеціальностями, частіше затребуваними в сучасних економічних умовах). Однак 14% представників цієї вікової групи - безробітні (серед тих, кому понад 28 років - 9%), а 12% - домогосподарки (відповідно - 4%), і можна припустити, що значна частина з них є домогосподарками не з власної волі, а через неможливість знайти роботу. Але навіть серед безробітних представників молодшої вікової групи підтримують ринкову економіку 74%.
Про більш високий рівень адаптованості представників молодшої вікової групи до нових соціально-економічних умов свідчить те, що 50% з них задоволені своїм життям (незадоволених - 49%), тоді як серед тих, кому понад 34 роки - відповідно 29 і 68%. Але навіть серед невдоволених представників молодшої вікової групи підтримка ринкової економіки є дуже високою, тоді як серед невдоволених життям представників старшої вікової групи переважає (хоч і незначною мірою) підтримка соціалістичної, планової економіки (див. табл. 3).
Очевидно, ставлення до шляхів економічного розвитку залежить від ідейно-політичних орієнтацій респондентів. І тому не дивно, що 90% представників молодшої вікової групи, які ідентифікують себе як прихильників національно-демократичної ідеології, підтримують розвиток ринкової економіки - адже ринкові засади розвитку економіки є однією із складових цієї ідеології. Але цікаво інше - серед респондентів віком 18-29 років, які вважають себе симпатиками комуністичних ідей, 53% також зазначили, що підтримують ринковий шлях розвитку економіки (і лише 42% - соціалістичний). Безумовно, виникає закономірне запитання, в чому ж тоді полягає "комуністичність" ідейно-політичних орієнтацій цієї групи респондентів. До речі, прихильники комуністичної ідеології у старшій віковій когорті більш послідовні: серед них лише 22% є прихильниками ринкової економіки, а більшість (67%) - соціалістичної. На нашу думку, ці дані ще раз підтверджують, що підтримка ринкової економіки для молодшої вікової групи стала певним "ідеологічним стереотипом", тобто висловлювання такої підтримки є часто навіть не результатом усвідомленого вибору, а наслідком слідування певним "ідеологічним стандартам" свого соціального оточення.
Як показують результати дослідження, ставлення до шляхів економічного розвитку помітно пов'язане з орієнтаціями громадян в інших сферах, наприклад, із ставленням до незалежності України. Так, у віковій когорті від 18 до 29 років серед тих, хто підтримує незалежність України, 87% виступають за ринковий шлях розвитку економіки і лише 8% - за соціалістичний, тоді як з-поміж тих, хто за об'єднання України з Росією - відповідно 58 і 32%. У старшій віковій групі цей взаємозв'язок ще помітніший: серед тих, хто підтримує незалежність, 69% висловилися за ринкову економіку і 21% - за планову, а з-поміж тих, хто за політичну інтеграцію України й Росії - відповідно 28 і 59%.
Так само в обох вікових групах підтримка ринкової економіки помітно пов'язана з підтримкою демократичного шляху розвитку. Серед респондентів віком від 18 до 28 років, які виступають за демократію, 83% підтримують ринкову економіку і лише 11% - планову; з-поміж тих, хто хотів би, щоб в Україні була "сильна, жорстка влада, яка в разі необхідності діє недемократичними методами" - відповідно 61 і 32%. Як і в попередньому випадку, в старшій віковій групі ця тенденція виражена значно більшою мірою. Серед тих її представників, хто виступає за демократію, співвідношення прихильників ринкової і соціалістичної економік становить 62 і 27%, а з-поміж тих, хто за "сильну і жорстку владу" - відповідно 26 і 64%.
Більш високий рівень підтримки представниками молодшої вікової групи, порівняно із старшою, ринкової економіки обумовлює і більшу підтримку запровадження ринкових відносин в аграрному секторі, важливою складовою яких є приватна власність на землю. У молодшій віковій групі тих, хто вважає, що земля може перебувати у приватній власності, значно більше, ніж тих, хто переконаний, що земля повинна перебувати лише у власності держави. Тоді як у старшій віковій групі частки прихильників приватної і державної власності на землю приблизно однакові (див. табл. 2).
Важливо також зазначити, що серед сільських мешканців в обох вікових групах, частка тих, хто виступає за приватну власність на землю, переважає. Але у молодшій групі ця перевага помітніша - за приватну власність висловилися 62% її представників, що мешкають на селі, а за державну - лише 24%; у старшій віковій групі - відповідно 48 і 39%.
До того ж, респонденти віком від 18 до 28 років, відповідаючи на запитання про шляхи здійснення ринкових реформ в аграрному секторі, частіше вважають, що при реформуванні колгоспів перевага повинна надаватися створенню на базі колишніх колективних господарств фермерських господарств, тоді як респонденти віком понад 28 років - великих сільськогосподарських підприємств -
об'єднань власників земельних паїв (які досить часто мало відрізняються від колгоспів). У молодшій віковій групі за перший шлях реформування колгоспів виступають 50%, за другий - 32%, у старшій - відповідно 36 і 45%.
На формування суспільно-політичних орієнтацій істотно впливають оцінки процесів і змін, які відбуваються в українському суспільстві. Молоді люди частіше, ніж представники середнього та старшого поколінь, позитивно оцінюють зміни, які протягом останніх двох-трьох років сталися в багатьох сферах, наприклад, в економіці, в культурі і духовному житті, в засобах масової інформації. Разом з тим, майже половина опитаних молодих людей вказує на погіршення в побуті, умовах життя людей, майже третина - в забезпеченні законності та правопорядку (див. табл. 4).
Частка тих, хто вказує на погіршення ситуації щодо прав і свобод людини, більша за частку тих, хто вважає, що ситуація у цій сфері покращилася.
Важливим аспектом політичної свідомості молодих людей є оцінка ними політичної системи країни, громадянами якої вони є. Ця оцінка визначалася за десятибальною шкалою, де "10" означає "дуже добра", а "1" - "дуже погана". Загалом оцінка молоддю політичної системи нашої країни досить низька (див. табл. 5). Якщо вважати, що негативній оцінці цієї системи відповідають значення від 1 до 5, а позитивній - від 6 до 10, то позитивну оцінку висловлюють лише 10% молодих людей, а негативну - 76%. При цьому негативно оцінюють соціально-політичну систему молоді люди з різними суспільно-політичними орієнтаціями, негативна оцінка висловлюється навіть більшістю (64%) тих молодих людей, які задоволені умовами власного життя.
Loading...

 
 

Цікаве