WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Сільська молодь України: стан, проблеми та шляхи їх розв’язання - Реферат

Сільська молодь України: стан, проблеми та шляхи їх розв’язання - Реферат

сільської молоді не має змоги отримати відповідне медичне обслуговування за місцем проживання.
Особи віком 14-28 років характеризуються підвищеним ступенем участі в міграційних процесах: становлячи понад 1/5 сільського населення України, цей віковий контингент забезпечує майже половину обсягу потоку вибуття із сільської місцевості країни. Якщо до цього додати, що, за даними соціологічних досліджень, 30% сільської молоді готові переїхати до міста негайно, ще 26% - через деякий час, то стане зрозумілим, наскільки серйозною для українського села є загроза втрати молодого покоління.
Хоча, з другого боку, не можна не бачити і позитивних перемін, які характеризують нинішнюсільську молодь країни.
Як свідчать соціологічні дослідження, протягом останніх років поліпшилася ситуація щодо оцінки молоддю свого матеріального становища. Так, якщо в 2000 р. 62% сільської молоді визнавали його нижчим за середній, то в червні 2004 р. - уже 49%, хоча на селі ця тенденція й набуває вияву значно повільніше, ніж у містах. Незважаючи на гостроту широкого кола соціальних питань на селі та більш скрутне матеріальне становище сільської молоді, її конфліктний потенціал стабільно нижчий, ніж у молоді, що мешкає в містах.
Позитивніше молоді селяни стали оцінювати діяльність більшості організацій, установ, соціальних інститутів, які ведуть соціальну роботу з молоддю, допомагають їй розв'язувати свої проблеми. Нині більш позитивно, ніж наприкінці 90-х років минулого століття, оцінюються більшість напрямів цієї діяльності. Наприклад, тих, кого задовольняє робота громадського транспорту, стало вдвічі більше (у 1998 р. таких було лише 35%, а в 2004 р. - уже 73%), на стільки ж збільшилося і число тих, хто позитивно оцінює роботу закладів культури, дозвілля (було 22%, а стало - 45%).
Сільська молодь більшою мірою, ніж міська, орієнтована на необхідність збереження традицій. Майже 90% молодих селян тією чи іншою мірою знає національні обряди, звичаї та традиції.
За останні роки серед молоді в цілому змінюється на краще ставлення до своєї держави та громадянства: так, у 1996 р. пишалися своїм громадянством 55% молодих людей, у 2002 р. - 67%. Причому сільська молодь є однією з найбільш патріотично налаштованих груп населення: у червні 2004 р. 78% молодих селян відповіли, що вони пишаються тим, що є громадянами України.
Молодь на селі більшою мірою, ніж городяни, переконана у правильному виборі шляху розвитку України як незалежної держави. Якби сьогодні відбувався референдум щодо проголошення незалежності України, то 68% молодих селян проголосували б за її підтримку (серед молодих жителів міста ця цифра становить 59%) і лише 8% - проти незалежності.
Значною мірою це визначається тим, що соціально-економічна ситуація на селі, становище сільської молоді є предметом уваги найвищих органів державного управління, міністерств і відомств, місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, громадськості в цілому. На необхідності її поліпшення неодноразово наголошувалось в указах Президента України, постановах Верховної Ради, рішеннях Уряду. Зокрема у липні 2002 р. видано Указ Президента України "Про першочергові заходи щодо підтримки розвитку соціальної сфери села", яким затверджено Державну програму розвитку соціальної сфери села на період до 2005 року. На розв'язання багатьох проблем сільської молоді спрямовано Закони України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні", "Про соціальну роботу з дітьми та молоддю", "Про молодіжні та дитячі громадські організації", Загальнодержавну програму підтримки молоді на 2004-2008 роки, міжгалузеву програму Міністерства аграрної політики України, Міністерства освіти і науки України та Міністерства України у справах сім'ї, дітей та молоді "Сільська молодь". Виконуються програми "Шкільний автобус", "Сільський автобус". У багатьох областях ухвалено регіональні програми, спрямовані на поліпшення тих чи інших умов життєдіяльності сільського населення в цілому і молоді зокрема. Заслуговує на увагу досвід роботи із сільською молоддю в Рівненській області. У 2003 р. вперше за останні роки збільшились, хоч і не набагато, обсяги житлового будівництва, введення в дію шкіл, дитячих дошкільних закладів, будинків культури і клубів. З 2000 р. обсяг кредитування агропромислового комплексу збільшився в кілька разів і досяг у 2003 р. 7,7 млрд грн. При цьому обсяг пільгових кредитів також зріс майже в 4 рази.
Проте необхідно відзначити, що ринкові перетворення в аграрному секторі здійснюються значно повільніше, ніж в інших секторах економіки, що подолання соціально-економічного занепаду села потребує значно більших зусиль і коштів, спрямованих на відродження й урізноманітнення виробничої сфери, створення нових робочих місць, піднесення добробуту сільських жителів, забезпечення надійного функціонування та зміцнення матеріальної бази соціальної інфраструктури. Адже підтримка сільського господарства за останні 10 років зменшилася в 9 разів. Аграрний сектор поки що залишається найменш цікавим для інвесторів. З майже 51 млрд грн капітальних вкладень за 2003 р. селу перепало менш ніж двадцята їх частина.
Отож, як роблять висновок автори Доповіді, для того, щоб зробити село привабливим, як в економічному, так і в соціальному плані, сприятливим для соціального становлення молодого покоління найближчим часом, необхідно активізувати державну політику в аграрному секторі, поглибити реалізацію державної молодіжної політики на селі.
Що стосується здійснення державної політики на селі, то не можна ототожнювати сільське населення лише з виробниками сільськогосподарської продукції, селянством, оскільки це далеко не тотожні людські спільноти. До початку минулого століття в більшості країн світу основну частину сільського населення справді становили селяни. Ситуація докорінно змінилася у другій половині XX століття. Селяни, фермери, чисельно зменшуючись внаслідок індустріального прогресу, становлять лише частину (і все меншу) тих, хто живе за межами міських поселень. У сільській місцевості стає дедалі більше тих, хто займається найрізноманітнішими видами діяльності у промисловості, будівництві, транспорті, сфері надання найрізноманітніших і все нових видів послуг. Сільська місцевість як середовище розташування житла дедалі більше приваблює тих, хто раніше проживав за її межами (процес деурбанізації).
Ось чому, на думку авторів Доповіді, в стратегічному розумінні здійснення державної політики на селі має ставити за мету деаграризацію економіки, забезпечення багатофункціонального розвитку села, створення умов для використання сільською місцевістю тих різноманітних функцій, які властиві їй у постіндустріальних суспільствах. Село - це не тільки і не стільки
Loading...

 
 

Цікаве