WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Проблеми порушення прав людини та законності на етапі попереднього ув’язнення - Реферат

Проблеми порушення прав людини та законності на етапі попереднього ув’язнення - Реферат

застосування незаконних методів впливу для підтримки порядку в ІТТ і СІЗО. Даний показник відзначили 17% експертів і 19% працівників міліції. До групи осіб, до яких можна застосовувати катування, респонденти віднесли гвалтівників, убивць,затриманих на гарячому. Таку думку підтримали 17% експертів і 14% працівників міліції.
5. Для з'ясування причин застосування незаконних методів фізичного і психічного насильства стосовно затриманих експертів було запропоновано 13 позицій, із яких вони повинні були вибрати чотири найбільш суттєві. На думку експертам, такими причинами є: невисокий професійний і культурний рівень працівників міліції (53%); безкарність тих працівників міліції, що припускають незаконні методи в роботі (53%); система показників і звітності, що примушує "вибивати" силою визнання провини (49%); укоріненість відповідної традиції у роботі міліції (39%).
Працівники міліції основними причинами, що сприяють застосуванню правоохоронцями незаконних методів фізичного і психічного впливу на затриманих і підозрюваних у вчиненні злочину, вважають такі: систему показників і звітності, що примушує "вибивати" силою визнання провини (44%); недосконалість законодавства (37%); невисокий професійний і культурний рівень працівників міліції (34%); відсутність належного психологічного розвантаження працівників міліції (27%); відсутність нормальних умов роботи і низьку заробітну платню (26%).
6. Для визначення шляхів виключення з практики міліції методів незаконного фізичного і психічного насильства щодо затриманих, підозрюваних або обвинувачуваних експертам було запропоновано відзначити 4 позиції з 13 запропонованих. На їхню думку, для викорінення подібних явищ у діяльності міліції, необхідно: поліпшити добір претендентів на роботу в міліції (61%); поліпшити підготувку міліцейських кадрів у спеціальних навчальних закладах (42%); удосконалити систему показників і звітності в діяльності міліції (35%); підвищити ефективність роботи міліції за рахунок поліпшення організації і управління (25%); при оцінці роботи міліції враховувати суспільну думку про якість її діяльності (22 %). На думку працівників міліції, для вилучення методів фізичного і психічного насильства з їхньої службової діяльності необхідно наступне: удосконалити систему показників і звітності в діяльності міліції (60%); при оцінці роботи міліції враховувати суспільну думку (48%); поліпшити добір претендентів на роботу в міліції (44%); підвищити ефективність роботи міліції за рахунок поліпшення організації і управління (34%); поліпшити підготувку міліцейських кадрів у спеціальних навчальних закладах (30%).
Результати масового опитуванння населення п'ятьох регіонів України. Результати проведеного в квітні 2004 р. соціологічного опитуванння населення п'ятьох регіонів України (Донецького, Київського, Львівського, Одеського, Харківського) свідчать, що практика незаконного насильства стосовно затриманих, підозрюваних, обвинувачуваних широко застосовується в діяльності української міліції. Приведемо деякі цифри:
o 23% опитаних протягом життя виявлялися в ситуаціях, де їм міліція могла заподіяти побої або катування (перебування в СІЗО або ІТТ, доставлення у відділок міліції в якості підозрюваного, затримування й обшук на вулиці патрульно-постовою службою, виклик у відділення міліції в якості підозрюваного або свідка). Третина респондентів, що контактувала в такий спосіб із міліцією, (7,3% від загального числа опитаних) була піддана незаконному насильству з метою розкриття або розслідування злочину.
o 3% опитаних стали жертвами незаконного насильства з боку працівників міліції протягом останніх 12 місяців, 6% - раніше.
o У 10-12% респондентів серед членів сім'ї, родичів і найближчих друзів є як мінімум одна людина, що потерпіла від незаконного насильства з боку працівників міліції протягом останніх 12 місяців.
o 15% респондентів розповіли про випадки незаконного насильства з боку працівників міліції стосовно знайомих, що сталися протягом останніх 12 місяців, ще 3% натякали про подібні випадки. Співставлення цих чисел з оцінками особистого досвіду (нагадаємо, 3% стали жертвами незаконного насильства протягом останніх 12 місяців), і з огляду на середню чисельність сім'ї в Україні, можна припустити, що інформація про випадки незаконного насильства рідко виходить за межі сім'ї. Вона скоріше стає предметом обговорення друзів і родичів, ще рідше про ці факти дізнаються люди більш широкого кола знайомств. Жертви незаконного насильства з боку працівників міліції, очевидно, не хочуть згадувати своє приниження, безправ'я і безсилля, тим більше обговорювати це з іншими.
o Серед респондентів, що мали досвід утримання в СІЗО, 65% опитаних були піддані незаконному насильству (42% жертв підтверджують, що факти насильства сталися протягом останніх 12 місяців).
o Серед осіб, що утримувалися в ІТТ, але не були переведені в СІЗО в якості обвинувачуваного, - 57% свідчать про незаконне насильство, половина з цих фактів сталися протягом останніх 12 місяців.
o Серед тих респондентів, кого доставляли або викликали у відділення міліції за підозрою у скоєнні злочину, але потім не поміщали в ІТТ або СІЗО, 36% зазнали побиття, катувань з метою розкриття і розслідування злочину. Половина жертв зазнали незаконного насильства протягом останніх 12 місяців.
o 31% від числа респондентів, які не мали досвіду перебування в СІЗО або ІТТ, яких не доставляли (викликали) у відділення міліції в якості підозрюваного, але піддавали процедурі затримки й обшуку на вулиці патрульно-постовою службою, вказують на факти побиття, катувань стосовно них, причому 45% потерпілих від незаконного насильства підтверджують, що ці факти сталися протягом останніх 12 місяців.
o 8% із тих респондентів, яких викликали у відділення міліції в якості свідка (при цьому вони не мали досвіду перебування в СІЗО або ІТТ), яких не доставляли (викликали) у відділення міліції в якості підозрюваного, ніколи не піддавали процедурі затримки й обшуку на вулиці патрульно-постовою службою, також свідчать про факти побиття і катувань з боку працівників міліції стосовно них, причому 29% цих випадків сталися протягом останніх 12 місяців.
o Навіть серед респондентів, у яких в житті не було перелічених вище ситуацій взаємодії з міліцією, 1% опитаних також зазнали незаконного насильства з боку працівників міліції, причому 40% цих випадків сталися протягом останніх 12 місяців.
o Найбільше поширені форми фізичного насильства при затримці - жорстоке поводження, катування, побиття; у ході розслідування - побиття, тілесні ушкодження, дещо меншою мірою - катування, застосування катувань із використанням спеціальних засобів або прийомів.
o Найбільше поширені форми психічного насильства - поводження, що принижує людську гідність; залякування, погрози, у тому числі стосовно близьких людей; шантаж.
Опитуванння
Loading...

 
 

Цікаве