WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Проблеми порушення прав людини та законності на етапі попереднього ув’язнення - Реферат

Проблеми порушення прав людини та законності на етапі попереднього ув’язнення - Реферат

Таким чином, діапазон коливання індексу: від 0 до 3, де "0" - повна відсутність насильства, "3" - регулярнезастосування насильства, або в другому випадку - насильство застосовувалося стосовно багатьох затриманих (підслідних).
Опитуванння показало, що неправомірне застосування фізичного насильства є досить поширеним на етапі попереднього слідства. Більше половини респондентів піддавалися побиттю руками або ногами, причому значна їх частина вказала на багатократність подібних дій з боку міліції: 8% - свідчать про регулярність побиттів, а 29% опитаних повідомляють про декілька таких випадків.
Опитуванння експертів. Для одержання більш повної інформації про застосування працівниками міліції незаконних методів при затриманні і при утриманні підозрюваного в ІТТ і СІЗО опитано 132 експерта. У якості експертів були відібрані: представники ЗМІ - 26, лікарі - 26, адвокати - 50, судді - 17, представники громадських організацій - 13 осіб. Для одержання порівняльних даних паралельно опитано 63 працівника міліції всіх основних служб. Експерти репрезентували шість регіонів України: Харківський - 50 чоловік; Одеський - 21; Донецький - 19; Крим - 19; Львівський - 12; Київ - 11 чоловік.
Аналіз результатів експертного опитування дозволяє зробити наступні висновки.
1. Незважаючи на зусилля керівництва МВС України по запобіганню незаконних методів впродовж затримання, доставки затриманого в райвідділ міліції, ведення попереднього слідства працівниками органів внутрішніх справ, відповідні факти "мають місце", і значна кількість протиправних дій з боку працівників міліції залишається прихованою. Про це свідчать результати опитуванння експертів і самих працівників міліції. 28,8% експертів відзначили, що, на їхню думку, катування поширені як в міліції в цілому, так і у місцевій міліції. Крім того, 44,7% експертів зазначили, що катування, "швидше за все, поширені" в міліції взагалі, а 43,9% - вказали на факт застосування катувань в міліції за місцем проживання. Для виявлення рівня поширеності методів фізичного і психічного насильства нами був розрахований індекс поширеності Іп., значення якого змінюються в діапазоні від 0 (усі респонденти вважають, що незаконне насильство зовсім не поширене) до 1 (усі респонденти вважають, що незаконне насильство досить поширене). Відповідно до проведених розрахунків індекси поширеності катувань складають в міліції в цілому 0,34, а в місцевій міліції - 0,41, що є доволі значними величинами.
Оцінка експерта щодо ступеня поширеності серед працівників міліції катувань як методу розкриття і розслідування злочину залежить від його приналежності до певної організації. Наприклад, індекс поширеності фізичного і психічного насильства в українській міліції в цілому, розрахований на основі відповідей адвокатів, - 0,58; журналістів - 0,52; громадських активістів - 0,36; суддів - 0,29; лікарів - 0,22. Індекс поширеності фізичного і психічного насильства в міліції за місцем проживання експертів склав: 0,58 серед адвокатів; 0,56 серед громадських активістів; 0,46 серед журналістів, 0,28 серед лікарів і 0,25 серед суддів.
2. Дослідження дозволило виявити приблизний масив людей, що постраждали від незаконного насильства при затримці і під час утримання в ІТТ або СІЗО. Експертам було запропоновано пригадати число осіб, що звернулися до них по допомогу, до яких було застосовано незаконне насильство працівниками міліції. 94 експерти (71%) відзначили, що до них протягом останніх 12 місяців звернулися 484 постраждалих; ще 87 експертів (66%) відзначили, що раніше цього терміна до них звернулося 280 постраждалих.
Експертам було запропоновано охарактеризувати ступінь тяжкості тілесних ушкоджень і моральної шкоди, заподіяної постраждалим у результаті незаконних дій працівників міліції. Експерти зазначили, що їм відомо 25 випадків (5,2% від усієї сукупності зазначених експертами випадків), коли постраждалим було нанесено тілесні ушкодження, небезпечні для життя і здоров'я. Випадки нанесення тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя і здоров'я, визнають і експерти-працівники міліції.
Спробуємо зробити приблизні кількісні оцінки, спираючись на отримані кількісні дані. Наприклад, в Україні протягом 2002 р. було притягнуто до кримінальної відповідальності 270307 осіб. Зауважимо, це число значно менше загальної кількості осіб, підозрюваних і обвинувачуваних у вчиненні злочинів протягом 2002 р. Якщо взяти до уваги експертні оцінки, то стосовно 180200 осіб (2/3 від масиву притягнутих до кримінальної відповідальності), було застосовано незаконне фізичне насильство. 5,2% жертв незаконного фізичного насильства (9370 осіб) зазнали тілесних ушкоджень, небезпечних для життя і здоров'я. І це є дуже заниженою оцінкою, і тільки за один рік. Врахуємо при цьому, що основна маса притягнутих до кримінальної відповідальності - це переважно особи у віці від 16 до 36 років. Звідси можна зробити висновок, що українська міліція внаслідок непрофесіоналізму її працівників за останні 15 років зробила вагомий "внесок" у виникнення тримільйонної армії інвалідів.
3. Проведення експертної оцінки дозволило визначити рівень і види відповідальності працівників міліції за застосування незаконних методів поведінки з підозрюваними. Відповіді експертів і самих працівників міліції показали, що лише незначна частина працівників правопорядку, що порушили міжнародні стандарти поведінки співробітників правоохоронної системи, притягується до відповідальності. Ця теза підтверджується як результатами опитуванння експертів, так і працівників міліції. На питання "Чи відомі Вам випадки притягнення до відповідальності за незаконне застосування насильства винних працівників міліції?" отримано наступні відповіді: лише 3% з числа експертів можуть назвати один випадок притягнення працівника міліції до кримінальної відповідальності, 2% експертів вказали на два подібних випадки, і 2% пригадали три прециденти. У той же час, експерти можуть назвати в сумі 255 випадків, коли працівники міліції, які вчинили фізичне або психічне насильство, залишилися безкарними.
4. Аналіз думки експертів і респондентів, що представляють інститут міліції, показує, як у свідомості людей уживаються уявлення про дозволене і недозволене. Експертам було запропоновано відзначити, в яких випадках міліція має право застосовувати незаконні методи фізичного і психічного насильства щодо затриманих.
Результати опитуванння експертів і працівників міліції свідчать, що вони припускають можливість застосування незаконних методів фізичного і психічного насильства, як за певних умов, так і проти деяких груп і категорій громадян. До "припустимих" і "скоріше припустимих" умов експерти відносять необхідність розкриття особливо тяжких злочинів (убивств, згвалтувань). Цю позицію відзначили 23% експертів і 43% працівників міліції. Практично однаково респонденти підтримують пропозицію про
Loading...

 
 

Цікаве