WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Проблема рефлексивної підтримки професійного становлення особистості на етапі переходу від юності до дорослості - Реферат

Проблема рефлексивної підтримки професійного становлення особистості на етапі переходу від юності до дорослості - Реферат

особистості, слід зазначити:
1. Професіоналізація традиційно інтерпретується як тривалий, багатоаспектний процес, детермінований особливостями біологічного, психічного, соціального і власне особистісного розвитку людини.
2. Динаміка, характер перебігу і психологічні особливості професійного становлення на різних вікових етапах визначаються сформованістю властивостей і якостей особистості (професійним потенціалом), активністю в професіоналізації, а також конкретними професійними досягненнями (продуктами і результатами творчості, етапами кар'єри, статусними характеристиками і т. п.).
3. У класичних вікових періодизаціях із фіксацією соціально-психологічних особливостей розвитку особистості процес професійного становлення виявляється активним, рефлексивно опосередкованим, а конкретні етапи професіоналізації звичайно пов'язуються зі специфічними фазами розгортання певних форм рефлексії (наприклад, у підлітковому віці - це феномен констатуючої і синтезуючої рефлексії).
4. Активна, тією чи іншою мірою усвідомлена, професіоналізація особистості, на думку ряду визнаних у даній сфері дослідників, починається з дошкільного дитинства, коли виявляються і закладаються основи професійного потенціалу і професійної ідентичності, що відбивають динаміку формування особистісної рефлексії і стимулюють її розвиток.
5. Процес професіоналізації розглядається як кризовий, а протиріччя професійного становлення зводяться до 4-х основних груп чинників:
а) професійні дії і способи їх об'єктивації, а також професійні можливості й умови їх реалізації;
б) професійна продуктивність і пов'язана з нею задоволеність професійною діяльністю;
в) взаємодія феноменів ''Я'' і ''Інші'' у професійному житті (на рівні співробітництво-суперництво, визнання-невизнання і т. п.);
г) специфіка кар'єри як підвищення статусу професіонала, можливості й реалії професійного росту і т. п.
Механізмом розв'язання цих протиріч професійного становлення особистості, на думку авторів, є феномен усвідомлення причин кризи (у нашому розумінні - проблемна рефлексія) і шляхів виходу з існуючого становища (конструктивна рефлексія).
6. Етап юнацького віку вирізняється авторами розглянутих періодизацій як найбільш важливий з точки зору переходу до дорослого життя, професіоналізації. Провідна роль при цьому належить самоусвідомленню особистості та її рефлексивному компоненту.
7. Процес професіоналізації традиційно розглядається як керований за допомогою впливу на пізнання, усвідомлення, оцінку і розвиток професійного потенціалу особистості (професійно важливих якостей), тобто за допомогою актуалізації професійної рефлексії.
Найбільш придатним для впливу є юнацький вік, зокрема - на етапі професійного навчання у вузі. Особливо актуальною з погляду сьогодення стає необхідність керування професійним становленням студентів та підтримка їх рефлексивного розвитку.
Виходячи із сучасної ситуації на ринку праці, можна визначити ряд протиріч, характерних для вітчизняного вузівського навчання, зокрема, гуманітарного.
По-перше, це протиріччя між можливостями одержання якісної освіти в умовах комерціалізації вузів і зростаючими вимогами до професіонала, його компетентності з боку ''замовника''.
По-друге, це протиріччя між принципами і методами навчального процесу (які не сприяють ефективному ''вживанню'' в професію, досягненню ідентичності особистості з професією) та специфічними особливостями студентського віку (домінування у свідомості екзистенціальних питань, визначення своєї унікальності і самобутності, становлення авторства, розвиток рефлексії).
По-третє, це протиріччя між потребою суспільства у фахівцях-гуманітаріях як носіях духовності, культури загалом і, в той же час, ''непотрібністю'' професіоналів такого профілю. Зміна ідеалів сьогодення визначила уявлення у більшості населення про вузькість і непопулярність гуманітарної спеціалізації. Всі ці суперечності обумовлюють непевність, ''розмитість'' ціннісних уявлень про професію, обмеженість, вузькість самовизначення в професії, інфантильність, незрілість професійної самосвідомості, а як результат - і невротизацію особистості у зв'язку з неможливістю і неготовністю до професійної реалізації. Тобто, відбувається ''відторгнення'' особистості від професії.
Це підтверджується багатьма сучасними як соціологічними, так і психолого-педагогічними дослідженнями студентської молоді.
Відомо, що в процесі професійного навчання у вузі відношення ''людина - професія'', що дотепер визначалося лише уявленнями особистості про обрану професію (не завжди вичерпними, часто інфантильними, ідеалізованими), починає опосередковуватися необхідністю включення юнака в активну, практичну діяльність, формування себе як професіонала, суб'єкта професійного відношення. На цьому етапі починає складатися образ ''Я - як професіонал, який розвивається'', формується професійна самоідентичність. Ця самоідентичність включає в себе рефлексивне прийняття і підтвердження внутрішньої і зовнішньої тотожності професіоналам у визначеній сфері трудової діяльності, що має відображення у таких образах Я, як: ''Інші - як професіонали - Значимість професії для мене'', ''Етапи професіоналізації в суспільстві - Моя можлива кар'єра'', ''Професіонали-ідеали - Я як професіонал'', ''Соціальні статуси професіоналів - Мій спосіб досягнення професійного успіху'', ''Соціальна оцінка професійних досягнень - Мої зусилля, дії задля досягнення професійних результатів'' і т. д. Перелік ''Я-образів'', що становлять зміст професійної самоідентичності, можна було б продовжити, тому що її структура включає багато компонентів - від ''конституційних задатків, базових потреб, можливостей, значимих ідентифікацій, ефективного захисту і постійних ролей''8 до ''особистісних характеристик, професійно важливих якостей, ціннісно-мотиваційних характеристик і професійних способів і дій''9 .
Інтенсивність і ефективність формування професійної ідентичності значною мірою визначається рівнем орієнтації навчально-виховного процесу в конкретному вузі на активне, діяльне, творче включення студентів в навчально-професійну діяльність, а також створення умов для формування і розвитку самосвідомості особистості студента і, в першу чергу, її логічного компонента - рефлексії (зокрема, професійної).
У сучасній вітчизняній вищій освіті, на думку фахівців, має місце криза професійної ідентичності студентського середовища. Це виявляється у певних способах адаптації студентів до навчально-професійної діяльності, а також у підвищеній тривожності і невпевненості в собі, своєму професійному майбутньому випускників вузів і молодих фахівців.
Змістом кризи професійної самоідентичності в студентському віці є також загострення суперечностей, що лежать в основі динаміки професійного становлення. Це, зокрема, суперечність між потребою юнака у професійному самовизначенні (яка у різних випадках можевиражатися як
Loading...

 
 

Цікаве