WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Проблема рефлексивної підтримки професійного становлення особистості на етапі переходу від юності до дорослості - Реферат

Проблема рефлексивної підтримки професійного становлення особистості на етапі переходу від юності до дорослості - Реферат


Реферат на тему:
Проблема рефлексивної підтримки професійного становлення особистості на етапі переходу від юності до дорослості
Процеси професіоналізації розгорнуті у часі і мають свої специфічні етапи, стадії, фази. Серед них особливий інтерес становить період входження особистості в професійну діяльність на етапі професійного навчання, опанування професії у вузі, проживання юнацького віку у формі ''студентського життя''. Студентський вік, який має, як правило, межі від 16-17 до 21-23 років, є найважливішим етапом безпосереднього професійного підготування. Відомо, що це ''вік протиріч'', вік бурхливих змін у самосвідомості молодої людини та професійного розвитку. В життєвому циклі нас особливо цікавить юнацька, а саме - студентська фаза як така, де спостерігається інтенсивне формування професійної рефлексії. Ця фаза виявляється залежною від повноцінності реалізації попередніх етапів і містить у собі можливість переходу в наступну фазу життя. Тут перехід повинен проживатися як рубіж росту ''Я-професійного'', ''Я-соціального'', ''Я-рефлексивного''.
У психологічній науці етапи становлення і розвитку особистості, включаючи ''професійну іпостась'', пов'язуються багатьма авторами з більш-менш чітко визначеними віковими межами на кожній фазі людського життя. У найбільш розгорнутих періодизаціях життєвого циклу людини і її професійного становлення робляться спроби охарактеризувати основні фази життя в єдності біологічних, психологічних, соціальних змін особистості, що визначають новоутворення того або іншого рубежу життєвого шляху.
Саме тому ми звертаємося до відомих періодизацій життєвого становлення особистості, де підкреслюється єдність професіоналізації і її рефлексивного опосередкування, а також намічаються основні життєві рубежі, зокрема рубіж ''юність - молодість''.
Розглянемо деякі з таких періодизацій. Ш. Бюлер1 висунула теорію розвитку особистості, де в основу періодизації етапів життєдіяльності був покладений принцип ''інтенційності'' як вибору (наміру) у цілеутворенні і ціледосягненні. За допомогою цього критерію автор виділяє 5 головних фаз життєвого циклу особистості:
1 фаза - від 0 до 15 років - відсутність точних цілей життя, їхня розмитість, зовнішня заданість;
2 фаза - від 15 до 20 років - зародження, оцінка цілей життя і формування плану їх досягнень;
3 фаза - від 25 до 40-45 років - постановка чітких і точних цілей у професійному й особистому житті, їхнє практичне досягнення;
4 фаза - від 45 до 65 років - підведення підсумків минулої діяльності і життя, зміцнення, перегляд майбутніх життєвих цілей;
5 фаза - від 65-70 і далі - оцінка свого життєвого шляху і професійної діяльності за критерієм досягнення або недосягнення цілей.
Процес розвитку, дозрівання, на думку Ш. Бюлер, відбивається у людини в особливих психічних явищах, специфічних для кожної фази життя. Так, наприклад, для підліткового і юнацького віку характерна ''психічна пубертатність'', пов'язана з формуванням і розвитком особливих форм рефлексії - порівняльної, визначальної, синтезуючої. ''Психічна пубертатність'', як вважає автор, виникає як результат ''дозрівання'' особистісної потреби в доповненні особистості підлітка (юнака), його ''Я'', особистістю іншої людини - ''Ти''. Саме з цим життєвим явищем, опосередкованим розвитком особливих форм рефлексії, Ш. Бюлер пов'язує формування у підлітково-юнацькому періоді ідентичності (статевої, рольової, професійної і т. п.), пошук шляхів розкриття свого ''Я'' іншому ''Ти'' (дружба, любов і т. ін.) і т. д. Ці процеси супроводжуються не тільки зміною ''Я'', але і зміною установки стосовно навколишнього світу, інших ''Ти'', самого себе. За несвідомим, невідрефлексованим відчуженням життя (ненависть до себе і ворожість до навколишнього світу, відсутність цілей і небажання активних дій) формується активно усвідомлюване життєствердження (через любов, пізнання і самопізнання, свідоме прагнення до професійної діяльності, мрійніцтво, активне формування власної особистості). На думку Ш. Бюлер, у залежності від рівня розвитку рефлексивної свідомості, психічна пубертатність може носити як позитивний, так і негативний характер і виражатися в протиріччях соціального, особистісного та професійного розвитку (наприклад, ''пасивна меланхолія'', ''агресивний самозахист'' та ін.).
Свідоме, активно-рефлексивне ставлення до життя, професії, до себе як до суб'єкта життєдіяльності дозволяє людині, вважає Ш. Бюлер, перейти до фази зрілості. Автор характеризує цю фазу як висування й усвідомлення чітких і точних напрямів (цілей) майбутнього життя, вибір конкретних шляхів їх досягнення, інтенсивні, активні зусилля і шукання, пов'язані зі становленням світогляду, професійної позиції, формуванням особистості загалом. Кінцевим результатом етапів зрілості є: досягнення поставлених цілей в особистому і професійному житті, соціальна, особиста, професійна ''спроможність'', що спрямовує стиль буття. Ш. Бюлер підкреслює, що тільки усвідомлена логічна оцінка висування і досягнення цілей (у нашому розумінні рефлексія) робить людини свідомою, активною, зрілою особистістю. Іншу періодизацію ''професійного розвитку'' запропонував Дж. Сьюпер2 , трактуючи цей процес як становлення ''Я-концепції'' особистості. Розглянемо модель професійного розвитку Дж. Сьюпера, що включає 5 стадій досягнення професійної зрілості і зрілості Я-концепції:
1. На стадії пробудження (від народження до 14 років) Я-концепція розвивається завдяки ідентифікації зі значимими дорослими: у фазі фантазії (4-10 років) домінують дитячі потреби, професійні ролі програються у фантазії; у фазі навчання (11-12 років) формуються професійно значимі переваги; у фазі можливостей (13-14 років) апробуються індивідуальні можливості, з'являються уявлення про професійні вимоги і професійне життя.
2. На стадії дослідження (15-24 роки) індивід намагається спробувати себе в різних ролях при орієнтації на свої реальні професійні можливості: у тентативній фазі (15-17 років) робиться попередній професійний вибір, що апробується у фантазії або реальності, в аспекті цього досвіду оцінюються власні якості; у фазі переходу (18-20 років) відбувається спроба реалізації Я-концепції в різного роду відношеннях (у професійних зокрема); у фазі власне апробації (21-24 роки) ведеться пошук поля діяльності в професійному житті і реалізація професійних можливостей.
3. Стадія консолідації (25-44 роки) характеризується прагненням забезпечити в знайденому професійному полі стійку особистісну позицію.
4. На стадії зберігання (45-64 роки) професійний розвиток індивіда йде в одному визначеному напрямі, без виходів за рамки знайденого професійного поля.
5. На стадії спаду (після 65 років) відбувається розвиток нових ролей: часткова участь у професійному житті, спостереження за професійною діяльністю інших людей.
Професійну зрілість на даних стадіях розвитку Дж. Сьюпер визначаєяк:
а)
Loading...

 
 

Цікаве