WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Перший перепис населення в незалежній Україні як тест на здатність влади запроваджувати в життя свої наміри (пошукова робота) - Реферат

Перший перепис населення в незалежній Україні як тест на здатність влади запроваджувати в життя свої наміри (пошукова робота) - Реферат

мовні ознаки", коли пункт
"а) рідна мова" заповнювався найчастіше відповіддю на запитання "Якою мовою Ви спілкуєтесь?" (найпоширеніше запитання обліковців) [48]. Проте в пресі сповіщалося не тільки про недбайливе ставлення обліковців до заповнення таких "чутливих" пунктів переписного листа, як мова і національність, а й про позицію (названу як "ворожа налаштованість") окремих посадових осіб з числа місцевих керівників переписом у кількох містечках Криму [14].
Пресою також зафіксовані дії активістів української і російської громад з відстоювання прав кожного з їхніх членів бути вірно відображеними в матеріалах перепису та боротьбу політичних сил, які сприяли їм у цьому. Активність проявляли також представники національних меншин. Зокрема, на Буковині "публічно визнано факти спроб окремих румунських національно-культурних діячів "сприяти" запису в румуни місцевих молдован..." [24].
Таким чином, робить висновок штатний кореспондент газети "День" "цілком очевидно, що, як мінімум, з двох питань переписного листа, незважаючи на величезні фінансові затрати, ми так і не будемо мати точних даних - ми і далі не будемо достеменно знати, скільки людей, яких національностей живе в Україні, і якою мовою вони говорять, якою мірою володіють ними [20]. До аналогічного висновку прийшли і представники деяких громадських організацій, зауваживши, що "найбільше порушень, фальсифікацій, тиску на опитуваних було зафіксовано під час записування відповідей на запитання 6, 7, 8 пунктів переписного листа 2С" [62]. Лідер "Просвіти" Павло Мовчан у зв'язку із цим висловив думку, що готується масштабна фальсифікація результатів перепису - в тому напрямі, який укаже влада [18]. Керуючись власними "візуальними" оцінками відповідності даних, які збирались за програмою перепису, фактичним мовним і національним характеристикам населення, відома громадська організація ВУТ "Просвіта" погрожувала, що буде наполягати на визнанні підсумків перепису населення
2001 р. недійсними [40].
Незадовго до "критичного періоду" керівник статистичного відомства зазначав: "Якщо перепис вдало організований,відповідно, успішно проведений, то це буде найкращою, найрезультативнішою агітацією за владу. Люди побачать турботу з її боку, відчують, що вона цікавиться кожним громадянином" [64]. Насправді вийшло не зовсім так, як хотілося. На думку штатного журналіста газети "Буковинське віче"
В. Добржанського, проведення перепису населення в Україні викликало "гірке відчуття, що нас зрадили, що перепис і справді організовано на догоду якимось силам" [12]. Інший аналітик-спостерігач, ще радикальніший у своїй оцінці результатів перепису 2001 р., зазначав, що "...тепер, коли перепис завершено, питань і сумнівів по ньому ще більше, ніж раніше" [20].
Незважаючи на такі далеко небезпідставні оцінки незалежних достатньо кваліфікованих оглядачів і простих учасників перепису щодо рівня досягнення переписом поставленої перед ним мети, у керівництва цим заходом прямо протилежне судження. Так, згідно з повідомленням заступника голови Держкомітету статистики України Н. Власенко, за оцінкою експертів, перепис населення, що відбувся в Україні у 2001 р., пройшов вдало [43]. Як на нашу думку, в такій позиції, що не враховує очевидні факти вад у проведенні перепису (зокрема, наведені в пресі), криється загроза відмови від обґрунтованої корекції отриманих даних та повторення їх у наступних переписах. Натомість, небайдужі до установлення істини журналісти провели відповідну аналітичну роботу.
Уроки першого перепису населення в незалежній Україні
На підставі аналізу періодичної преси можна констатувати, що факт перепису населення оцінювався далеко не однозначно. Якщо розглядати протистояння газет, підконтрольних владі, і незалежних видань у контексті оцінки ходу і результатів перепису, то видно, що більше фактів і аргументів безпосередньо з місця подій було наведено останніми. Це може непрямим чином свідчити, що влада не надто піклувалась про високий імідж перепису, хоч він висвітлювався виключно в позитивному плані. Передача ж ініціативи у висвітленні перепису "конкурентам у боротьбі за душі читачів" наштовхує на думку, що це було зроблено свідомо, щоб творчий запал непідконтрольних видань був переорієнтований на не надто суттєву подію в повсякденній боротьбі пересічної людини (подорожчання життя, невиплати зарплати і т. п.) за виживання.
В альтернативних виданнях зміст матеріалів більш розмаїтий. При цьому домінують оцінки критичного характеру або є такі, що загострюють увагу на проблемних моментах. Звичайно, деякі факти, що наводилися в пресі, та судження окремих журналістів говорять якщо не про некомпетентність, то про заангажованість або ж надмірну емоційність у поданні матеріалів щодо висвітлення такої складної теми, як перепис населення. Яскравим прикладом у цьому відношенні може слугувати таке твердження: " Інструкція про перепис (наказ Держкомстату України від 3 липня 2001 року) перетворилася на інструкцію про допит. Саме так можна кваліфікувати запитання про поіменний перелік осіб, які проживають у будинку..." [12]. "Населення було втягнуто в нову трагікомедію, бо що це за такий перепис, … коли немає взаємної відповідальності і нуль захисту від повної фальсифікації з обох сторін. Кому така фікція потрібна?" [22]. "Думаю, що запитання про мови взагалі не мало стояти в переписному листі" [42]. Разом з тим це не може слугувати підставою для ігнорування зазначених у пресі фактів недолугості в проведенні першого в незалежній Україні перепису населення.
Щоб численні розрізнені факти перетворилися на "подразник" для вироблення дієвих пропозицій, направлених на покращення умов проведення майбутніх переписів, потрібна систематизація найпоширеніших хиб перепису, що пройшов. Попередній результат такої роботи представлено в публікації [59].
Урок перший. Ні в якому разі перепис населення не можна проводити напередодні виборів, "…коли "дріжджів" і так у суспільстві багато" [20]. Адже у протиборствуючих сторін виникає сильна спокуса використати механізм перепису для агітації за себе, а попередні результати - для реалізації можливостей адміністративного ресурсу (маніпулювання "мертвими душами").
Урок другий. Переписувачі мають рекрутуватися не з безробітних, яких легко купити за 200 грн. кому завгодно..., а з середовища вчителів, студентів, науковців тощо. Переписувач має бути не просто кваліфікованим, а й розуміти тонкість роботи інтерв'юера та важливість цієї праці, мати здатність за будь-яких обставин не проявляти тенденційності.
Урок третій. Анкети перепису мають обов'язково пройти ретельну фахову експертизу. У тому числі
Loading...

 
 

Цікаве