WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Політико-ідеологічні ідентифікації українського студентства: фактори впливу - Реферат

Політико-ідеологічні ідентифікації українського студентства: фактори впливу - Реферат

не звернути уваги на особистісні характеристики опитуваних, які певною мірою обумовлюють ступінь і характер політичної активності. У ході анкетування студентам ставилося запитання про те, яку роль вони найчастіше відіграють у студентській групі. Аналіз відповідей на це запитання дозволив виділити чотири основні групи респондентів: перша - лідери (6% опитаних); друга - активісти (49%); третя - пасивні учасники (27%); четверта - сторонні спостерігачі (12%).
Цілком логічно було б припустити, що до найбільшої політичної активності будуть схильні респонденти першої та другої груп, тоді як до найменшої - представники третьої групи. Аналіз даних показав, що справді, серед респондентів першої та другої груп значно вищий, у порівнянні з третьою групою, відсоток тих, хто "регулярно цікавиться політикою" (36% і 38% проти 23%) і значно нижчий відсоток тих, хто "не цікавиться політикою взагалі" (15% і 12% проти 24%). Що стосується участі в політичних акціях і в діяльності політичних партій, найактивнішою виявилася перша група: 9% респондентів цієї групи брали участь у політичних акціях (для другої групи цей показник становить 6%, для третьої - 4%), а 7% беруть участь у діяльності політичних партій і рухів (для другої та третьої груп ці показники становлять 1% і 2% відповідно). До речі, перша група виявляє більш високу активність і в діяльності студентських, молодіжних організацій і рухів: 14% студентів з цієї групи беруть участь у діяльності подібних організацій, для другої групи цей показник становить 8%, для третьої - 2%, для четвертої - 3%.
Ще одна ознака, за якою проводилося порівняння зазначених груп, - це участь в акціях протесту. Тут також найактивнішою виявилася перша група: у ній найбільший відсоток готових активно протестувати, навіть за наявності небезпеки постраждати (14% респондентів першої групи, 9% респондентів другоїгрупи, 8% - третьої, 7% - четвертої), і найменший відсоток тих, хто, схвалюючи активні форми протесту, сам не готовий у них брати участі (24% респондентів першої групи, 34% - другої, 33% - третьої, 36% - четвертої).
Розбіжності представників цих груп виявляються й у відповідях на запитання про властиві особистісні якості. Так, респонденти, що виконують у студентській групі ролі "лідера" чи "активіста", частіше вказують на наявність у них таких ознак, як рішучість, незалежність, самостійність у судженнях і діях, відповідальність. Особливо вирізняється серед інших перша група: крім перелічених якостей, для "лідерів" більшою мірою характерні наполегливість, готовність поступитися своїм благополуччям заради громадянського обов'язку, впевненість у собі, здатність вести за собою інших людей, уміння доводити до кінця розпочату справу, прагнення до самореалізації, ініціативність. Наявність цих якостей зумовлює активну позицію студента у сфері навчання. Невипадково "лідери" і "активісти" частіше, ніж представники інших груп, займаються науковою роботою на факультеті (29% респондентів першої групи, 19% - другої, 12% - третьої, 18% - четвертої), беруть участь у дискусіях з обговорюваних проблем на заняттях (74% респондентів першої групи, 59% - другої, 25% - третьої, 31% - четвертої).
Єдиними рисами характеру, на наявність яких "лідери" вказували рідше за інших респондентів, виявилися невибагливість, скромність, помірність у потребах і запитах. До речі, міра, якою ці якості властиві студентам, залежить і від рівня задоволеності матеріальним становищем. Так, серед тих, хто оцінює власне матеріальне становище як нижче, ніж у студентів-одногрупників, значно більше "невибагливих", ніж серед тих, хто оцінює його як вище. Вибагливість і собі обумовлює більш високу активність індивіда в різних сферах життєдіяльності, у тому числі й у політичній сфері.
Аналіз отриманих даних дає змогу говорити про слабку виразність орієнтацій студентської молоді на участь у політичній діяльності. Для більшості опитаних характерним є ситуативний інтерес до політики, що, в свою чергу, може визначати "ситуативну" політичну активність насамперед у формі електоральної поведінки.
Незважаючи на те, що в основному студентська молодь не схильна брати участі у політичній діяльності, серед інших вирізняється група респондентів, для якої характерним є сполучення високих показників активності у сфері навчання, міжособистісній сфері та у сфері політики. Ці характеристики в сукупності з такими особистісними ознаками, як відповідальність, чесність, порядність, незалежність у судженнях і діях, наполегливість у досягненні мети, складають той потенціал, володіючи яким, студентська молодь має змогу поповнити елітні верстви суспільства та ефективно впливати на політичний процес з метою просування як особистих, так і громадських інтересів.
Таблиця 1
Політичні уподобання студентів залежно від уявлень про майбутнє держави, %
"Песимісти" "Реалісти" "Оптимісти"
Комуністичний 14 1 2
Соціалістичний 8 2 3
Соціал-демократичний 25 33 28
Ліберальний 12 20 17
Націонал-демократичний 12 22 23
Націоналістичний 4 5 6
Християнсько-демократичний 7 6 8
Важко відповісти 25 18 18
Таблиця 2
Моральні принципи студентів з різними політичними уподобаннями, %
Цілковита підтримка позиції "Око за око,
зуб за зуб" Цілковита підтримка позиції "Коли вдарить тебе хто в одну щоку твою, підстав йому і другу"
Комуністичний 22 2
Соціалістичний 20 2
Соціал-демократичний 15 2
Ліберальний 15 4
Націонал-демократичний 16 2
Націоналістичний 22 2
Християнсько-демократичний 5 22
Таблиця 3
Громадянсько-політичні ідентифікації студентства, % "Якою мірою Ви відчуваєте себе…?"
Повністю відчуваю Швидше, відчуваю Швидше, не відчуваю Не відчуваю
Представником своєї нації 30 37 18 9
Громадянином України 31 36 19 10
Радянською людиною 3 10 18 56
Європейцем 9 29 26 25
Людиною світу 20 22 17 24
Таблиця 4
Почуття студентів щодо майбутнього (відповіді респондентів з різними уявленнями про нинішню ситуацію в суспільстві), %
"Песимісти" "Реалісти" "Оптимісти"
Гнів 2 4 1
Страх 7 2 1
Тривога 43 34 32
Байдужість 3 2 1
Спокій 7 9 11
Впевненість 11 24 33
Література:
РУЖЕНЦЕВА В. І. Політико-ідеологічні ідентифікації українського студентства: фактори впливу // Український соціум. - 2005. - № 1 (6). - C.44-53
www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве