WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Політико-ідеологічні ідентифікації українського студентства: фактори впливу - Реферат

Політико-ідеологічні ідентифікації українського студентства: фактори впливу - Реферат


Реферат на тему:
Політико-ідеологічні ідентифікації українського студентства: фактори впливу
В умовах посилення ролі і питомої ваги вищих навчальних закладів особливо значний вплив на темпи і напрям соціально-політичних змін може здійснити студентство. Завдяки віку й умовам здобуття освіти студенти найбільш схильні до інновацій. Цій соціальній групі значно легше здійснити перехід від пасивної, виконавчої життєвої установки, що домінувала у свідомості радянських громадян, до активної, самостійної позиції, необхідність якої викликана процесами демократизації.
Cтудентству властиві такі риси, як організованість, згуртованість, високий ступінь мобільності, динамізм, спроможність більш адекватно, ніж інші категорії населення, реагувати на виклик швидкоплинного часу. Наявність цих характеристик вказує на ту значну роль, яку можуть відіграти студенти в подоланні системної кризи.
Емпіричною базою цієї статті є матеріали соціологічного дослідження: "Сучасні університети як осередки формування інтелектуальної еліти українського суспільства", проведеного кафедрою соціології і соціологічною лабораторією Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна в 2000-2003 рр. у вищих навчальних закладах України (керівник проекту - проф. Сокурянська Л.Г.).
Спираючись на концепцію політичної культури американських дослідників Алмонда і Верби, політичні ідентифікації можна визначити як одну з найсуттєвіших складових політичної свідомості, що відображає зміст і якість ставлення суб'єкта до політичних об'єктів і фіксується за виявами причетності індивідів до нації, держави, міста, тих чи тих соціально-політичних угрупувань. Емпіричними показниками виміру політичних ідентифікацій є наступні: оцінювальне ставлення до діяльності різних партій, рухів, організацій; рівень інформованості про партійні програми і ступінь їх підтримки (так звана партійна ідентифікація); відчуття причетності до нації (національна ідентифікація), держави, міста.
У дослідженні "Сучасні університети як осередки формування інтелектуальної еліти українського суспільства" студентам пропонували відповісти на запитання щодо політико-ідеологічних уподобань. Відповіді на це запитання розподілилися наступним чином: більшість опитаних підтримує соціал-демократичний напрям (28%), 20% респондентів обрали серед запропонованих альтернатив націонал-демократичний напрям, 16% - ліберальний, 7% - християнсько-демократичний, 5% - націоналістичний, 3% - соціалістичний і комуністичний. Привертає до себе увагу той факт, що 18% опитаних важко було визначити найближчу для них політико-ідеологічну течію.
Політико-ідеологічна ідентифікація тісно корелює з національною ідентифікацією1. Так, респонденти, які віднесли себе до української національності значно частіше за інших, тобто тих, хто ідентифікували себе або з "росіянами", або одночасно з "українцями і росіянами", обирали націонал-демократичний напрям - 28% (для двох інших груп цей показник становив 10%), тоді як "росіяни" набагато частіше віддавали перевагу соціал-демократичному напряму - 38% (для "українців" цей показник становив 26%, для тих, хто ідентифікує себе одночасно з "росіянами й українцями" - 32%).
Треба також вказати на певний вплив порівняльної оцінки матеріального становища2 на політичні уподобання студентів. Так, наприклад, російські дослідники політичної свідомості молоді зазначають, що молодіжна ідентифікація з певною ділянкою політичного спектру має досить раціональний характер. Відносно благополучна молодь тяжіє до ліберально-ринкових цінностей і, відповідно, підтримує ліберальні політичні сили, менш благополучна частина молоді підтримує націонал-патріотичні сили, неблагополучна - соціалістичні. Результати нашого дослідження певним чином підтвердили цей висновок. Незважаючи на те, що в усіх групах найчастіше вказувався соціал-демократичний напрям, серед студентів, які вважають власне матеріальне становище кращим порівняно з одногрупниками, 22% респондентів обрали ліберальний напрям; серед тих, хто відносить себе до більшості за матеріальним становищем - 16%; а для тих, хто оцінює своє матеріальне становище як гірше, цей показник становив 14%. Взагалі, істотної різниці у відповідях респондентів із різними порівняльними оцінками власного матеріального становища не було. Єдине, на чому ще варто наголосити, це більша політична обізнаність студентів з високою оцінкою власного матеріального становища. 15% респондентів цієї групи не змогли визначитися з політичним напрямом, тоді як у групі тих, хто відносить себе до більшості, цей показник становив 20%, серед тих, хто вважає власне матеріальне становище гіршим ніж у одногрупників, - 21%. Ці результати підтверджуються і відповідями на запитання стосовно ставлення до політики. Як з'ясувалося, із підвищенням порівняльної оцінки власного матеріального становища знижується відсоток тих, хто не цікавиться політикою і, відповідно, зростає відсоток тих, хто цікавиться політикою "регулярно" або "час від часу". Так, серед тих, хто оцінює власне матеріальне становище як гірше, ніж у одногрупників, 18% респондентів не цікавляться політикою взагалі, 41% - цікавляться час від часу, 31% - цікавляться регулярно; в групі студентів, які відносять себе до більшості за матеріальним становищем, ці показники становлять 17%, 44%, 33%; в групі, де студенти оцінюють власне матеріальне становище як краще - 12%, 44%, 38%.
Тісно корелюють політичні уподобання та оцінка студентами нинішньої ситуації в суспільстві. Взагалі, відповіді респондентів на це запитання розподілилися наступним чином: 13% опитаних вважають, що "сьогодні життя складне і нестабільне, раніше було краще, і далі нас не чекає нічого доброго" (так звана "песимістична" позиція), 28% респондентів вважають, що "в минулому було менше можливостей і життя було складнішим, сьогодні воно теж не просте, але в майбутньому все налагодиться" ("реалістична" позиція), 47% опитаних стверджують, що "насправді всі можливості відкриваються тільки сьогодні, і майбутнє залежить винятково від нас самих" ("оптимістична" позиція). Аналіз отриманих даних показав, що "песимісти" значно частіше підтримують комуністичний і соціалістичний напрями, що пояснюється певною ностальгією за радянськими часами, а ось для "реалістів" і "оптимістів" характерною є підтримка соціал-демократичних, ліберальних, націонал-демократичних сил (див.
Loading...

 
 

Цікаве