WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Перший досвід влаштування в Україні прийомних сімей тимчасового перебування для дітей-сиріт з функціональними обмеженнями - Реферат

Перший досвід влаштування в Україні прийомних сімей тимчасового перебування для дітей-сиріт з функціональними обмеженнями - Реферат

визначити як прийомну сім'ю тимчасового перебування (далі - ПСТП). ПСТП уможливлює поступовість процесу взаємопізнання особистісних рис членів прийомної сім'ї, звикання до особливостей спілкування, виховання і прищеплення побутових навичок. Ця форма сімейного виховання передбачає досить тривалі перерви, під час яких прийомні батьки мають можливість неодноразово перевірити свої наміри, розрахувати власні сили. Однією з переваг ПСТП є залучення на роль прийомних батьків працівників того інтернату, в якому дитина утримується. У цьому випадку вибір дитини буде усвідомленим (адже працівник може спостерігати її в інтернаті необмежений час, поки дійде рішення взяти саме цю дитину), з добрим знанням про особливості її розвитку і поведінки. Тобто ще на етапі відбору прийомних батьків і дітейзабезпечується досить високий рівень готовності до створення сім'ї, принаймні з боку одного з батьків (працівника інтернату), розуміння майбутніх труднощів. Ще одна перевага - можливість кваліфікованого догляду і виховання дітей за рахунок набутого професійного досвіду поводження з дітьми, що мають функціональні обмеження, знання індивідуальних особливостей обраної дитини. Це скорочує етап підготовки прийомних батьків.
Крім того, в разі залучення працівників інтернатів до прийомного батьківства, створення і функціонування ПСТП відбувається у чинному правовому полі. Адже разова передача дитини на вихідні дні під особисту відповідальність працівника інтернату не потребує такого складного процесу оформлення, як у випадку передачі дитини до повноцінної прийомної сім'ї під відповідальність сторонньої особи. До того ж, зараз ПСТП й неможливо створити із сторонньою особою - чинне законодавство поки що не передбачає тимчасової відповідальності сторонніх осіб, окрім тих випадків, коли дитина усиновляється, потрапляє під опіку, передається до будинку-інтернату сімейного типу, повноцінної прийомної сім'ї тощо.
Не варто, очевидно, з самого початку створення ПСТП планувати її майбутню трансформацію у повноцінну прийомну сім'ю. Це рішення має бути прийняте (або не прийняте) прийомними батьками ПСТП природним чином. Батьки не повинні відчувати ніяких моральних зобов'язань, будь-якого тиску з боку оточення щодо влаштування повноцінної прийомної сім'ї у майбутньому. Хоча імовірність того, що прийомні батьки самі вирішать зробити саме так, безперечно, досить висока. (Наприклад, одна з прийомних матерів ПСТП, яка протягом двох років час від часу запрошувала дитину до себе в гості, а останні півроку в порядку експерименту брала її на всі вихідні і канікулярні дні, засвідчила організаторам, що тепер уже не може цю дитину покинути.)
Враховуючи викладені вище міркування, Український інститут соціальних досліджень започаткував з березня 2001 р. експеримент зі створення двох ПСТП для дітей-сиріт з функціональними обмеженнями, які виховуються в інтернатному закладі (був обраний Святошинський дитячий будинок-інтернат Головного управління соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації; соціальний супровід здійснювався силами соціальної служби для молоді на той час Ленінградського району м. Києва; у матеріально-технічному забезпеченні взяло участь Представництво ЮНІСЕФ в Україні).
Метою створення ПСТП стало визначення ефективності впровадження такої форми піклування про дітей-сиріт з функціональними обмеженнями, як ПСТП, і доцільності її поширення в майбутньому. Необхідність запровадження такої форми прийомної сім'ї була зумовлена ще й тим, що питання виховання дітей з функціональними обмеженнями у прийомних сім'ях на цей час вивчені в Україні ще недостатньо. Хоча досвід визначення специфічних аспектів функціонування і потреб цих сімей конче потрібен як для удосконалення методики їх створення і функціонування, так і для розробки нормативної бази діяльності цих сімей.
На першому етапі потрібно було визначити ідеологічне підґрунтя діяльності зі створення ПСТП, основні принципи і положення функціонування сімей. Вихідними передумовами для організації дослідження були такі:
- створення ПСТП зумовлено необхідністю удосконалення системи соціальної адаптації дітей-сиріт з функціональними обмеженнями, які виховуються в інтернатних закладах;
- робота по створенню ПСТП відповідає основним положенням Конвенції про права дитини, зокрема положенню про право на життя в сім'ї;
- діяльність зі створення ПСТП не суперечить нормам чинного законодавства України щодо захисту прав і свобод дитини, відомчим нормативним актам стосовно діяльності інтернатних закладів для дітей з функціональними обмеженнями, постановам Кабінету Міністрів України щодо експериментів з утворення прийомних сімей, чинному Положенню про прийомну сім'ю.
Головною метою функціонування ПСТП було визначено: надати дітям-сиротам з функціональними обмеженнями, які виховуються в інтернатах, можливість отримати сімейне піклування з усіма притаманними йому позитивними властивостями, сприяти підготовці цих дітей до майбутнього самостійного життя.
Досягнення зазначеної мети було передбачено шляхом надання дитині родинного тепла і персональної батьківської турботи, формування відповідних світоглядних цінностей і психологічних установок, прищеплення практичних умінь і навичок, завдяки індивідуальному впливу комплексу цінностей, характерного для виховання в родині, чого об'єктивно бракує інтернатному вихованню.
Сенс створення ПСТП полягає, по-перше, у реалізації природних гуманітарних положень щодо потреби дитини-сироти, зокрема дитини з функціональними обмеженнями, перебувати в доброзичливому сімейному оточенні, адже в усьому світі більшість дітей з вадами доглядають сім'ї12. По-друге, це реалізація прагматичних завдань щодо збагачення вітчизняної соціально-педагогічної теорії і практики досвідом апробації нової форми сімейного виховання дітей-сиріт з функціональними обмеженнями, яка поєднується з традиційною практикою інституціональної системи. Тобто дитина одночасно отримує сімейну опіку і не вилучається з інституціональної системи. ПСТП не тільки дає дитині можливість на певний час долучитися до сімейного життя, а й збагачує навчально-виховний процес, який здійснюється у інтернаті, елементами сімейного виховання, формує навички побутового самообслуговування, спілкування в родинному колі, сприяє більш успішній соціалізації і формуванню особистості в умовах сімейного оточення. Важливо також, що ПСТП функціонує в період, коли в інтернаті послаблюється інтенсивність виховання і навчання - у вихідні, святкові, канікулярні дні, і саме ПСТП у цей час здатна залучити дитину до цікавої і корисної
Loading...

 
 

Цікаве