WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Особливості соціального розвитку особистості у підлітковому віці - Реферат

Особливості соціального розвитку особистості у підлітковому віці - Реферат

наголошувалось у регіональній моніторинговій доповіді ЮНІСЕФ 2000 р. "Молодь у світі, що змінюється".
Кардинальні зміни вструктурі особистості дитини, яка вступає в підлітковий вік, визначаються якісним зрушенням у розвитку самосвідомості, що призводить до порушення попередніх відносин між дитиною і середовищем. Домінуючим і специфічним новоутворенням в особистості підлітка є уявлення про себе, і вже не як про дитину. Підліток починає відчувати себе дорослим, прагне бути і вважатися дорослим. Зростаюча акселерація створює умови для більш ранньої, ніж у попередні роки, появи в дитини цього нового самовідчуття і власної самооцінки.
Як доводять науковці, саме в цей період спостерігається особливо інтенсивне функціональне становлення. Протягом цього періоду відбувається значна перебудова в центральній нервовій системі, істотно змінюються нейрогармональні співвідношення, формуються нові корко-підкоркові зв'язки. Різко посилюється гормональна функція передньої долі гіпофізу, щитовидної, статевих залоз. Практично завершується морфологічне диференціювання кісткової тканини. Інтенсивно наростає м'язова маса і сила. Істотні зміни простежуються в серцево-судинній системі. В окремих випадках, встановлено, що найбільший приріст маси, об'ємів і розмірів серця відбувається саме в період статевого дозрівання1.
Ці особливості підліткового віку значною мірою визначають специфіку реакції організму на умови трудової діяльності і адаптації до праці, появу і протікання хвороб при дії несприятливих для здоров'я факторів.
В останні роки проводиться активний пошук універсальної моделі побудови системи роботи, спрямованої на профілактику ризиків здоров'я. Світова практика показала, що найбільш наближеною за своїми характеристиками та вимогами є модель факторів ризику та захисту.
В житті кожної людини присутні як фактори ризику, так і фактори захисту. Практика засвідчує, що робота повинна спрямовуватись (і цей процес відбувається) на зниження активності факторів ризику і підвищення дієвості захисних факторів. Найбільш складним у ході розробки факторної моделі виявилося питання виокремлення та ранжування факторів. При визначенні факторного портрета необхідно мати показники, на основі яких відбуваються всі подальші дії.
Традиційно фактори ризиків і захисту розподіляють на три групи: особистісні, сімейні, соціальні (друзі, найближче оточення; загальносоціальні; шкільні). Наведемо перелік найбільш важливих, на думку дослідників5, факторів ризиків та захисту.
1. Особистісні фактори - успішність у реалізації своїх бажань, усвідомлення життєвої перспективи, ставлення до шкідливих звичок, насильства, способи прояву реакцій протесту, рівень емоційної зрілості, сформована система цінностей та навичок їх реалізації, кризові ситуації, рівень самооцінки, наявність авторитетів.
2. Сімейні фактори. Система розподілу ролей, прав, обов'язків у сім'ї, система контролю, рівень конфліктності у сім'ї, сімейні традиції, ставлення членів сім'ї до шкідливих звичок, рівень довіри між батьками і дітьми, емоційна атмосфера в сім'ї, батьківські очікування, компетентність батьків у вихованні, наявність єдиного підходу до виховання дітей.
3. Середовище ровесників. Ставлення близького оточення до тютюну, алкоголю, наркотиків і т. ін., рівень соціально позитивної поведінки, соціально-психологічний клімат підліткової групи, роль підлітка в групі ровесників, коло спілкування, ставлення групи до дорослих, ціннісні орієнтири групи.
4. Загальносоціальні фактори. Норми, політика, законодавство в галузі молодіжної політики, доступність до тютюну, алкоголю, наркотиків, розвиненість системи соціальної допомоги молоді, рівень дезорганізації суспільства, збільшення проявів насильства, суспільні традиції, позиція засобів масової інформації, організованість дозвілля, участь молоді в громадському житті.
5. Шкільні фактори. Успішність, участь педагогів у виховному процесі та прийнята в школі система виховання, стосунки з учителями (рівень довіри), зв'язок між сім'єю і школою, участь у шкільному самоуправлінні, бажання вчитися, регулярне відвідування школи.
Фактори ризику є і будуть завжди, доки існує суспільство. Однак на одних людей вони мають згубний вплив, інші вміють з ними справлятися. Тому в умовах сьогодення важливо, щоб молода людина виробила адаптивні реакції на стреси, насамперед навчилася не допускати розвитку емоційних реакцій, неадекватних за значущістю тим ситуаціям, які їх обумовлюють, навчалася керувати своїми емоціями та розумно долати емоційні стреси2.
Забезпечити позитивну емоційну сферу для молодої людини можна або шляхом включення адекватних ситуацій, здатних викликати у якості похідного стимулу негативні емоції, або шляхом активізації між стимулом та емоціями інтелекту, логіки, яка виключає саму можливість появи шкідливих емоцій. В цьому випадку вирішальне значення має соціально-виховна робота1.
Повністю уникнути ситуацій, які спричиняють негативний вплив на особистість неможливо, вони обумовлені як соціальними, так і психологічними факторами, а також суто фізичними факторами, з якими підлітку доводиться стикатися. До того ж суть не в тому, щоб жити з меншими навантаженнями, а в тому, щоб жити більш розумно. Це необхідно для здоров'я людини в першу чергу.
Досвідченим педагогам, лікарям давно відомий той факт, що спосіб життя, за якого люди уникають емоцій взагалі, це не кращий спосіб профілактики, здоровій людині він може зашкодити. Тут потрібен інший підхід - привчання людини до подолання життєвих труднощів, до боротьби з ними, а іноді і з самим собою.
У ході природних процесів соціалізації - становлення і розвитку особистості дитини (підлітка) - відбувається переорієнтація довіри підлітка від батьків, дорослих, шкільних вчителів до ровесників і друзів; змінюються життєві орієнтири молодої людини, а відповідно - і стиль її поведінки. Внаслідок педагогічних і виховних помилок, яких припускаються батьки і вчителі, вони втрачають в очах підлітків референтну позицію. Цьому також сприяють істотні розбіжності між декларованими дорослими істинами і їхньою реальною поведінкою.
Свідомість різних людей по-різному підготовлена до життєвих навантажень. В одних - властивості самосвідомості генетично спрямовані на позитив. Індивіду, наділеному саме такою системою, природа подарувала безцінний дар - психологічне здоров'я. Іншим людям - до такого стану треба дійти. І тільки праця над самим собою допоможе особистості навчитися механізму відбору сьогоденних різноманітних факторів тільки потрібних, і філософія засад здорового способу життя є тією передумовою, яка допоможе зробити цей вибір правильним.
Література:
Особливості соціального розвитку особистості у підлітковому віці (О. В. Вакуленко) // Український соціум. - 2004. - № 1 (3). - C.95-99
www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве