WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Особисте споживання в самооцінках населення України - Реферат

Особисте споживання в самооцінках населення України - Реферат


Реферат на тему:
Особисте споживання в самооцінках населення України
Споживання, під яким зазвичай розуміють процес задоволення матеріальних та духовних потреб людини, є невід'ємною частиною суспільного виробництва, його кінцевою метою. Дослідження проблем споживання населення чи окремих його груп належать до кола найактуальніших в будь-який час та в будь-якому суспільстві та викликають інтерес як науковців, так і фахівців-практиків.
Суспільствознавча література з питань споживання є різноманітною та значною за обсягом, в ній виокремлено такі основні підходи до аналізу цього явища: соціально-філософський, політико-економічний, соціально-психологічний, статистичний та соціокультурний [1, с. 9]. При цьому в переважній більшості досліджень споживання реалізується міждисциплінарний підхід. Методологічним засадам вивчення споживання присвячені праці О. Донченко, В. Жеребіна, Е. Лібанової, В. Мандибури, Н. Рімашевської, А. Романова, Ю. Саєнка, Л. Сохань, В. Тарасенка, В. Тихоновича, В. Шинкарука, С. Ярошенко та ін. Особливості споживання населення в різних країнах досліджували А. Арсеєнко, Т. Богомолова, А. Зайченко, В. Рамзес, Л. Скокова, В. Тапіліна, Н. Тихонова та ін. Крім того, основна маса сучасних робіт із соціально-економічних питань містить в собі елементи аналізу споживання населення, оскільки скорочення цієї сфери як один з проявів зниження рівня життя, що супроводжує ринкові реформи, відіграє роль найважливішого стримуючого суспільний розвиток чинника.
Емпіричною базою аналізу споживання, як правило, є дані, що публікуються державними статистичними органами різних країн, складені за результатами вивчення споживання, структури доходів та витрат домогосподарств. Але ця інформація залишає поза увагою самооцінку достатності спожитих населенням товарів та послуг, канали їхнього придбання та споживчі наміри населення. Дати відповіді на ці питання намагаються численні маркетингові дослідження, що здійснюються приватними маркетинговими центрами на замовлення комерційних фірм. Однак використання результатів маркетингових досліджень має певні обмеження. По-перше, результати вивчення споживчого ринку на комерційних засадах передаються фірмам-замовникам і становлять комерційну таємницю, а отже, не надходять до широкого загалу фахівців; по-друге, предметом маркетингових досліджень є споживання окремих товарів, чи їх престижних та дорогих марок; по-третє, маркетингові дослідження найчастіше вивчають споживчі практики платоспроможних мешканців великих міст, які не можуть представляти все населення країни. Поштовхом до аналізу, які ми проводимо в цій статті, була необхідність дослідити самооцінку населенням України досягнутого рівня споживання і при цьому уникнути властивих маркетинговим дослідженням обмежень.
Основною причиною, що визначає низький рівень споживання і цілком справедливу оцінку населенням досягнутого рівня життя та можливостей його підвищення, є бідність та малозабезпеченість. Як свідчать результати соціологічного опитування, проведеного Інститутом соціології НАН України в лютому 2004 р. за вибіркою, що репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними характеристиками, середньодушові доходи в сім'ях 78% респондентів не перевищували розміру прожиткового мінімуму (342 грн. на місяць), а в сім'ях 44,9% всіх опитаних були менше, ніж його половина. Сам прожитковий мінімум з 2004 р. було підвищено до 362 грн. 23 коп., що автоматично не означає його реального збільшення - 5,9% підвищення розміру прожиткового мінімуму помітно відстає від темпу зростання цін у 2003 р. (у середньому 8,2%, а на основні продукти харчування 28-36% [2, с. 9-10]), протягом якого він не переглядався, а також не було враховано зростання цін з початку 2004 р. Крім того, прожитковий мінімум, як і раніше, не передбачає витрати на медичне обслуговування й освіту, тим самим ще на нормативному рівні закріплюючи низькі стандарти життя.
Для сімей майже половини (49,6 %) опитаних сфера споживання обмежується продуктами харчування. Більше ніж чверть (27,5%) респондентів протягом року перед опитуванням постійно чи час від часу перебували у тяжкій фінансової скруті і не мали коштів на необхідне харчування. В підгрупі респондентів з середньодушовими доходами нижче половини діючого на момент опитування прожиткового мінімуму в схожу ситуацію потрапляв кожний третій (34,8%). В цілому за масивом 37,7% опитаних зазначали, що їм не вистачає можливостей для придбання найнеобхідніших продуктів харчування.
Для кожного п'ятого (22,6%) респондента одним з основних місць купівлі продуктів є неорганізований ринок, де санітарні умови, як правило, не відповідають нормам; 13,3% опитаних вимушені регулярно купувати продукти в селі у знайомих чи користуватися допомогою останніх.
Забезпеченість населення необхідним одягом теж виявилася незадовільною - його недостатність відзначала третя частина (32,3%) опитаних. Для п'ятої частини респондентів (20,9%) одним з основних каналів придбання одягу та взуття є магазини "секонд-хенд", 7,9% опитаних взагалі їх не купують, а користуються допомогою знайомих та благодійних організацій. Найчастіше одяг та взуття респонденти купують на ринку, де зазвичай реалізуються недорогі, часто низькоякісні, речі (таблиця 1).
Практики придбання одягу та взуття, які є однією з характеристик стилю життя індивідів, свідчать про недоступність для більшості населення якісних та модних промислових товарів. Навіть на спеціально організованих ярмарках, на яких представлені одяг та взуття і часто надаються знижки, роблять покупки тільки 16,1% опитаних. Якісний та стильний
Loading...

 
 

Цікаве