WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Організовані злочинні групи як об’єкт соціологічного аналізу - Реферат

Організовані злочинні групи як об’єкт соціологічного аналізу - Реферат

інститутів злочинного світу усього було опитано 185 чоловік, серед них: 25 чоловік - працівники харківського УБОЗу; 20 чоловік - слідчі УБОЗ різних регіонів України, які проходили курси підвищення кваліфікації при Національному університеті внутрішніх справ; 133 чоловіки - засуджені, які відбувають покарання в УВП (37 із них - учасники ОЗГ). З питань групової динаміки як експерти було опитано 47 засуджених, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі (всі експерти - учасники ОЗГ).
5. Аналіз кримінальних справ.
Як первинний емпіричний матеріал були використані матеріали кримінальних справ про злочини, вчинені ОЗГ, аналітичні матеріали органів внутрішніх справ, СБУ і прокуратури. Усього було вивчено понад 150 кримінальних справ цієї категорії.
Використання оригінальних соціологічних методів спостереження і бібліографічних джерел дозволило дійти таких висновків:
· Дослідження в цілому підтвердило гіпотезу про існування трьох видів норм і традицій, що регулюють злочинну діяльність членів ОЗГ. Ідеологічну інфраструктуру злочинного світу становлять традиційна "злодійська ідея" і сукупність універсальних інститутів, котрі регулюють ієрархію і старшинство, управління і координацію дій членів злочинних співтовариств, користування загальними грошовими коштами, знаково-культурні функції і стиль життя. Злочинні групи можна типізувати в залежності від їхнього ставлення до цих універсальних стандартів - "злодійського закону", формальних авторитетів злочинного світу, "общаку", "сходняку", інших подібних інститутів. На цій основі можна виділити: 1) групи класичного професійно-злочинного типу, діяльність яких в основному підпорядковується кримінальним традиціям; 2) групи, де використовуються окремі традиційні елементи (групи перехідного типу); 3) групи, котрі ігнорують традиції злочинного світу (новостворені бандитські групи, де в більшості випадків немає справжніх професіоналів, які пройшли "школу" в'язниці, або суто "білокомірцеві" групи).
· У цілому не підтвердилася думка певної частини працівників правоохоронних органів і кримінологів про "кінець ідеології" і старої злочинної традиції. Більш правильно говорити про трансформацію старих норм і їх селекцію різноманітними ОЗГ. У процесі дослідження зафіксовано певну ностальгію щодо "злодійського закону" і прагнення частини засуджених злочинців до "життя за поняттями". Очікується, що на основі так званих "понять" уже в найближчі роки виникнуть нові "кодекси честі і поведінки" злочинців, які замінять застарілі злодійський і тюремний закони.
· Генезис регуляторів злочинної діяльності членів ОЗГ пов'язаний із дореволюційною і радянською Росією з її системами каторг, тюрем і таборів. Зокрема, зафіксовано зв'язок низки ідеологем і злочинних інститутів з архетипами свідомості, соціальною організацією, властивою російській сільській общині і робочій артілі. У сучасних умовах ідейні й організаційні зв'язки злочинного світу України і Росії не перервані. Зокрема, під час інтерв'ю і фокус-груп виявлені факти контролю над українськими ОЗГ з боку російських "злодіїв у законі".
· Дуже обережно необхідно сприймати запевнення деяких практичних працівників правоохоронних органів щодо відсутності мафіозних структур, організованих злочинних співтовариств в Україні. Дійсно, отримані дані не підтверджують існування суворо централізованих ієрархічних структур. Але нами встановлена наявність горизонтальних мереж ОЗГ з певним ступенем контролю над ними з боку так званих "положенців" і авторитетів злочинного світу. Поряд із цим відзначено існування "диких" ОЗГ, бандформувань, які не визнають злочинної ієрархії, "злодійського закону" і т.п., проте й у цій частині злочинного світу простежується тенденція щодо вироблення так званих "понять", тобто також свого роду норм і стандартів поведінки.
· Дослідження підтвердило, що ОЗГ у залежності від її типу ("централізована" чи "демократична") має свої специфічні внутрішні норми (правила поведінки) і стандарти (зразки, моделі поведінки). До них слід віднести наявність загальних і специфічних вимог до організатора й учасників групи залежно від їхнього статусу і ролі; особливий стиль поведінки членів групи в зовнішньому соціальному середовищі.
· Вивчення думки членів ОЗГ показує, що їхні лідери стосовно підлеглих враховують усі сучасні стилі керування: автократичний, демократичний, популістський (харизматичний). Результати опитування свідчать про те, що організатори груп віддають перевагу жорсткому, авторитарному стилю керування, рядові члени орієнтовані на демократичний і харизматичний стилі управління. Спостерігається незадоволеність рядових членів ОЗГ діяльністю керівників груп при розподілі добутого, підтримкою міжособистісних стосунків (поділ групи на "улюбленців" і всіх інших), а також крайня незадоволеність поведінкою організатора під час попереднього слідства.
· Дані інтерв'ю й опитування показали, що організатори ОЗГ бажали б бачити більш чітке планування і підготовку операцій, перевірену інформацію про співучасників, мати жорсткий контроль за поведінкою членів ОЗГ і санкції до тих, хто провинився, розв'язання конфліктів насильницькими заходами. Респонденти зазначають високий рівень недовіри членів групи один до одного.
· Становлять інтерес матеріали, які розкривають процес втягнення особистості в злочинну діяльність, правила добору кандидатів в ОЗГ, адаптації особи до вимог ОЗГ, формування установки члена ОЗГ на вибір жертви і реакції на поведінку жертви, ставлення організатора і членів ОЗГ до правоохоронних органів.
· В ОЗГ загальнокримінальної спрямованості, де превалюють насильницькі способи заволодіння майном, як правило, зустрічаються особи, раніше засуджені. Окремі лідери загальнокримінальних ОЗГ мають тісні контакти з представниками правоохоронних органів (підрозділів карного розшуку і боротьби зорганізованою злочинністю), засновані на систематичній оплаті послуг щодо врегулювання проблемних ситуацій.
· Злочини ОЗГ економічної спрямованості вчиняються з використанням атрибутів підприємництва у різних видах бізнесу (торгівля, банки, страхові компанії і т.д.). Як правило, окремі види злочинів, що скоюються даними ОЗГ, виступають як необхідні сходинки в досягненні незаконного збагачення. Характерною рисою злочинної діяльності таких ОЗГ є те, що протиправне заволодіння майном здійснюється під прикриттям цивільно-правових угод. Тому зовнішньо злочин сприймається як невиконання взятих на себе за договором цивільно-правових зобов'язань. Ключову роль у механізмі "відмивання" відіграють фіктивні й "буферні" підприємства.
· При виявленні і розслідуванні злочинів, вчинених ОЗГ, останні чинять активну протидію правоохоронним органам, використовуючи для цього різноманітні засоби, зокрема спрямовані на: а) знищення, приховування, маскування або фальсифікацію доказів; б) створення несприятливих зовнішніх умов розслідування; в) створення несприятливих внутрішніх умов розслідування; г) безпосередній вплив на членів слідчо-оперативної групи.
За результатами дослідження, на основі фінального звіту підготовлено колективну монографію "Організована злочинність в Україні: норми і стандарти поведінки учасників ОЗГ", що виходить двома мовами (російською та англійською). Це можна розглядати як альтернативний варіант поширення інформації про дослідження. Книгу передбачається використовувати як навчально-методичний посібник для студентів, курсантів вищих юридичних закладів і для перепідготовки працівників правоохоронних органів.
Література:
www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве