WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Організовані злочинні групи як об’єкт соціологічного аналізу - Реферат

Організовані злочинні групи як об’єкт соціологічного аналізу - Реферат


Реферат на тему:
Організовані злочинні групи як об'єкт соціологічного аналізу
Кримінальна обстановка в останні роки в Україні характеризується наявністю вкрай негативної і дуже стійкої тенденції в зміні структури злочинності. Індивідуальна злочинність стрімко поступається місцем груповій, а остання, у свою чергу, швидко переростає в організовану злочинну діяльність. Так, якщо в 1991 р., за даними МВС України, було виявлено 260 організованих злочинних груп (ОЗГ), то в 1999 р. - вже 1165, тобто їхня кількість зросла в 4,5 раза. У 2000 р. було виявлено 960 організованих злочинних груп. Спостерігається зростання кількості учасників ОЗГ, збільшується питома вага убивств, розбоїв та інших особливо тяжких злочинів.
Відтак проблема боротьби з організованою злочинністю в сучасній Україні є надзвичайно актуальною. Правоохоронні органи спрямовують сьогодні значні сили і засоби на ліквідацію цього соціального зла. Проте результати цієї боротьби поки що не завжди задовольняють громадськість і державні органи.
Пошуки шляхів підвищення ефективності боротьби з організованою злочинністю ведуться в різних напрямах. Один з них - наукова розробка проблеми. Активність учених у цій сфері останніми роками значно зросла. У той же час, у міру заглиблення в процес вивчення організованої злочинної діяльності, виявляються окремі аспекти цієї проблеми, які дуже важко піддаються дослідженню. До них можна віднести питання про норми і стандарти поведінки організованих злочинних груп.
Складність даної проблеми, на наш погляд, визначається двома обставинами. З одного боку, предметом дослідження виступають різнорідні за своєю суттю явища. Можна говорити про певний перелік норм і стандартів поведінки. У його складі - "зовнішні" і "внутрішні" регулятори. Також варто розмежовувати стандарти: (1) поведінки особистості в групі, (2) поведінки групи стосовно її членів,
(3) поведінки групи стосовно зовнішнього середовища (наприклад, стосовно жертви злочину, органів правопорядку, службовців держапарату і т.п.). Норми і стандарти наявні й у діахронній структурі злочинної поведінки в періоди: (1) підготовки злочину, (2) його вчинення, (3) під час затримання, попереднього слідства, судового розгляду, (4) у місцях позбавлення волі і т.п.
З іншого боку, норми і стандарти поведінки ОЗГ важко піддаються вивченню, носять латентний характер. На це звертає увагу більшість відомих кримінологів, психологів і соціологів, які займаються дослідженням організованої злочинної діяльності. Повною мірою цю обставину відчули на собі й автори проведеного дослідження.
Вивчення вимог ОЗГ стосовно своїх членів або норм і стандартів поведінки щодо жертви злочину або правоохоронних органів - дуже специфічний предмет дослідження, який не є однаковою мірою актуальним для спеціалістів різних наукових дисциплін. Так, фахівець із карного права розглядає ОЗГ, насамперед, з точки зору інституту співучасті, його цікавить усталеність групи (частота, кількість вчинених злочинів, тяжкість злочинів, вчинених кожним з учасників) як необхідний елемент юридичної кваліфікації. Психолог зорієнтований на вивчення психологічного типу члена ОЗГ, мотивів входження індивіда в злочинну групу, проблем ідентифікації з групою, психологічних механізмів взаємодії в групі, згуртованості групи і т.п. Для соціолога організована злочинна група - це цільове соціальне утворення, члени якого контактують один з одним і вважають себе певним об'єднанням, відмінним від інших.
Взаємодія представників різних наукових напрямів при вивченні організованої злочинної діяльності може полягати в тому, що усі повинні дотримуватися визначення ОЗГ, яке застосовується на практиці і закріплене в Кримінальному кодексі України 2001 р. (ст.28). У той же час, спеціаліст, вивчаючи ОЗГ, виходить з інтересів своєї галузі науки, використовує її методи і пріоритет віддає конкретним характеристикам об'єкта дослідження. Так, наприклад, кримінолог наголос робить на слові "злочинна", соціолог - на слові "організована". Соціолог аналізує всю сукупність ознак, за якими можна судити про міру організованості злочинної групи.
Ефективність боротьби з організованою злочинністю багато в чому залежить від вивченості різних складових цього феномена. Злочинність у різноманітних її проявах - це частина соціального життя, підпорядкована певним закономірностям. Їх дослідження є необхідним, з одного боку, для удосконалювання законодавства про боротьбу зі злочинністю в нових політико-економічних умовах, а з іншого - для "озброєння" практичних працівників правоохоронних органів відповідним інструментом розв'язання конкретних ситуацій, котрі виникають при розкритті і розслідуванні злочинів, вчинених організованими злочинними групами.
Удосконалення законодавства завжди має спрямовуватися на усунення протиріч між новими соціальними процесами і відсталою юридичною формою їх відображення. Законотворчість повинна враховувати зміни, що відбуваються в суспільстві, інакше вона набуває рис спонтанності, некерованості або, навпаки, підпадає під цілеспрямований вплив корпоративних інтересів окремих соціальних груп та їх представників. Адже законотворчий процес відстежується різноманітними політичними силами, у тому числі і такими, що перебувають під впливом різноманітних злочинних угруповань, і фактично боротьба зі злочинністю на сьогодні значною мірою полягає в боротьбі за науково обґрунтоване законодавство.
Офіційна статистика поки що не дає можливості одержати достовірні дані про вплив організованої злочинності на динаміку і структуру злочинності в цілому. Це пояснюється як недосконалістю підходів стосовно статистичних даних, так і високою латентністю, що характеризує діяльність ОЗГ. На це вказує, зокрема, та обставина, що при явно негативних для суспільства тенденціях розвитку організованої економічної злочинності офіційні статистичні дані щодо цього явища можуть виглядати благополучними. Це ставить на порядок денний застосування широкого спектра спеціальних соціологічних методів отримання інформації.
Проникнення в сферу економіки стало останнім часом основною тенденцією розвитку організованої злочинної діяльності в Україні й інших державах пострадянського простору. Кримінальні структури послідовно проводять стратегію швидкого нарощування капіталів, їх легалізації в найбільш ефективно працюючих галузях господарства. Для досягнення своїх цілей вони поєднують традиційні насильницькі злочини з різноманітними формами комерційної діяльності. За експертними оцінками, ОЗГ контролюється до 50% приватних підприємств і до 60% державних, що забезпечує ефективне проведення незаконних фінансових операцій. При цьому найбільш привабливими для кримінальних структур є такі сфери діяльності: кредитно-фінансова; обіг цінних паперів і фальшивомонетництво; легалізація прибутків, отриманих незаконним шляхом; незаконна зовнішньоекономічна діяльність; приватизація; діяльність щодо навмисного і фіктивного банкрутства; незаконний обіг наркотиків; незаконний обіг зброї; високітехнології; незаконне вивезення за кордон і експлуатація жінок, дітей, торгівля неповнолітніми; незаконна міграція; розкрадання антикваріату і контрабанда культурних цінностей; автомобільний бізнес та ін.
Протягом 1999-2001 рр. дослідницькою групою Національного університету внутрішніх справ було розпочато комплексне вивчення норм і стандартів поведінки організованих злочинних груп у різноманітних аспектах їхньої діяльності. Специфіка дослідження полягала в соціологічному підході до проблеми норм і стандартів поведінки членів ОЗГ, що знайшло вияв,
Loading...

 
 

Цікаве