WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Науковий супровід соціальних проектів: ідеологія і структура процесу - Реферат

Науковий супровід соціальних проектів: ідеологія і структура процесу - Реферат

ієрархії видів проектної діяльності всю науково-дослідницьку роботу з розробки й реалізації соціальних проектів можна визначити як комплекс спеціально організованих заходів, спрямованих на всебічне застосування наукового підходу до розробки й реалізації соціальних проектів (програм). Термінологічно це поняття можна ідентифікувати як наукове забезпечення соціальних проектів.
Слід зазначити, що ідея розмежування двох сфер діяльності - процесу виробництва (в нашому випадку - реалізації соціального проекту) і наукових досліджень, які повинні забезпечувати цей процес, не є чимось новим для вітчизняної системи взаємостосунків між наукою і практикою***. А те, що в більшості соціальних проектів обидві сферипоєднані, очевидно, є даниною західній традиції, звідки запозичена ця форма організації соціальної роботи. І три справді, на Заході наукові підрозділи (окрім академічної університетської науки) значною мірою інтегровані у виробничі структури, часто підпорядковані їм. Але деякі особливості вітчизняної ситуації викликають сумніви щодо доцільності копіювання такої інтеграції (підпорядкування), принаймні на нинішньому етапі розвитку практики соціальної роботи в Україні.
Так, попри поширення соціальних проектів їхнє наукове забезпечення поки що не стало невід'ємною частиною реалізації проектів у вітчизняних реаліях. Цьому є кілька об'єктивних причин, зокрема, бракує кадрового і методичного ресурсу, а головне - не сформовано розуміння не лише потреби у пріоритетності наукових заходів, а й взагалі необхідності включення потужної дослідницької складової до проекту, її можливостей та ефективності. Певною мірою це наслідок традицій запровадження численних програм минулих часів, які характеризувалися потужною пропагандистською складовою, узагальненими цілями, багатьма об'єктами і напрямами діяльності, декларованими масштабними результатами. Але багато що з очікуваних результатів важко піддавалося об'єктивним вимірюванням. Програми, розраховані на багато років, часто залишалися декларативними. Отже, наукове забезпечення не мало належного попиту, тим більше не уявлялося вирішальним*.
Сьогодні, з поширенням в Україні практики реалізації адресних соціальних проектів на користь конкретних цільових груп населення, ситуація кардинально змінюється. Відповідно виникає потреба взагалі визначити роль, місце і функції наукової складової проектів, зокрема, розвинути систему понять, пов'язаних із науковим забезпеченням (котре само по собі є досить широким визначенням) соціальних проектів.
Першим кроком може бути вичленовування з широкого поля науково-дослідницької діяльності стосовно соціальних проектів, котре визначено вище як наукове забезпечення, більш вузького поняття, яке найточніше відповідає змісту наукових заходів у складі конкретного соціального проекту. Термінологічно це поняття можна визначити як науковий супровід соціального проекту.
Науковий супровід соціального проекту автори розуміють як наукову діяльність, що є багатостороннім процесом з використанням наукових методів збору, обробки, систематизації, аналізу й узагальнення даних щодо основних складових проекту: цілей, завдань, об'єктів, логічної моделі (теоретичної основи передбачених змін), ресурсів, очікуваних результатів, процесів, що використовуватимуться для їх досягнення.
Така диференціація дозволяє окреслити мінімально необхідне коло понять, з'ясувати їх зміст, визначити черговість і часові характеристики розробки й застосування кожної складової певного соціального проекту для забезпечення практичних потреб його розробників.
Науковий супровід соціального проекту в загальному вигляді включає збір інформації стосовно вихідної ситуації і різних аспектів майбутньої діяльності в проекті; аналіз одержаної інформації і визначення на цій підставі цілей і завдань проекту, вибір об'єктів і теоретичної основи проектної діяльності, планування стратегії, технологій, форм і методів діяльності, прогнозування очікуваних результатів; моніторинг і оцінку проектної діяльності, які дають підстави для прийняття управлінських рішень щодо коригування, при потребі, цієї діяльності в ході проекту для досягнення очікуваних результатів, а також визначення ефективності проекту в цілому й окремих видів діяльності в його складі.
Детальна операціоналізація вищезазначених складових не входить до завдань даного дослідження (вона й не може бути наведена в межах журнальної статті - цьому присвячена окрема книга3). У даному разі доцільно обмежитись описом структури наукового супроводу, але деякі коментарі щодо його окремих складових наводитимуться, коли це буде потрібно для пояснення їхнього місця в загальній структурі.
Науковий супровід соціального проекту як невід'ємна складова самого проекту і перманентний процес, який триває протягом усього проекту, природно, різний на етапі розробки й на етапі впровадження, так само, як відрізняється на цих етапах і зміст проектної діяльності.
Взагалі на етапі розробки науковий супровід соціального проекту може включати кілька різних напрямів діяльності, які пов'язані з аналізом вихідної ситуації, соціальним плануванням, проектуванням, прогнозуванням тощо. Але основними складовими, мінімально необхідними на цьому етапі, є визначення цілей і завдань проекту та результатів, які від нього очікуються; вибір об'єктів, на які переважно спрямовуватимуться зусилля проекту; розробка логічної моделі проекту (теоретичної основи діяльності), завдяки якій мають бути досягнуті очікувані результати; планування окремих видів проектної діяльності; визначення і обґрунтування потрібних ресурсів, здійснення базової оцінки.
Далі наведено послідовність опрацювання основних складових наукового супроводу соціального проекту на етапі розробки і деякі методичні особливості цього процесу.
Методика визначення цілей, завдань і результатів соціального проекту узгоджується з теоретичними положеннями цілепокладання, згідно з якими ціль розглядається як ідеальне уявлення про результат майбутньої діяльності та може формулюватися на стратегічному й тактичному рівнях залежно від значущості діяльності (тривалої і комплексної, короткотермінової і менш інтегруючої, окремого виду діяльності в проекті). Шляхи досягнення тактичної цілі проекту або цілей окремих видів проектної діяльності можуть визначатись як завдання. Крім того, цілі й завдання структуруються у часовому (вихідні, проміжні та кінцеві) та об'єктному вимірах (стосовно істотних характеристик цільових груп - об'єктів проектної діяльності); розробляються згідно з визначеними вимогами і правилами формулювання; ґрунтуються на всебічному вивченні вихідної ситуації, для чого провадиться
Loading...

 
 

Цікаве