WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Науковий супровід соціальних проектів: ідеологія і структура процесу - Реферат

Науковий супровід соціальних проектів: ідеологія і структура процесу - Реферат

запобігти можливим принциповим помилкам і прорахункам у ході реалізації численних соціальних проектів у країні.
Очевидно також, що перші кроки наукового обґрунтування розробки і впровадження соціальних проектів мають бути спрямовані на з'ясування найзагальніших теоретичних положень, передусім це стосується ідеології підходу до наукового забезпеченняцієї діяльності, щодо структури досліджуваного процесу: встановлення кількості та послідовності його етапів, визначення змісту та послідовності розробки основних його складових.
Сучасні дослідження проблеми. Аналіз літератури з питань застосування наукового підходу й використання дослідницьких методів у ході розробки та реалізації різноманітних проектів соціального спрямування свідчить про існування деяких характерних тенденцій, які узагальнено можна окреслити так.
Одна тенденція полягає в тому, що суто наукові дослідження в багатьох випадках не розглядаються як окрема сфера діяльності, яка системно супроводжує проект, починаючи від зародження ідеї його створення для розв'язання певної соціальної проблеми, безперервно триваючи протягом усього процесу впровадження і закінчується лише після остаточної оцінки ефективності реалізованого проекту.
Найчастіше планують і реалізують окремі дослідницькі процедури, які є заходами самого проекту. Їх розглядають як невід'ємні частини проекту, його природні складові, але ідеологічно не відокремлені від заходів іншого змісту - організаційних, інформаційних, матеріально-технічного забезпечення тощо. Тобто в ієрархії заходів проекту не простежується провідна роль і пріоритетне місце досліджень, як основи для практичної реалізації дій.
Тому в кожному конкретному випадку застосування того чи іншого окремого виду проектної діяльності залучаються доречні, на думку розробників, методи досліджень з арсеналу різних наукових дисциплін. Само по собі це явище природне й цілком виправдане, але воно потребує відповідного методологічного узгодження. У іншому випадку, якщо використані методи не поєднані в цілісну систему, не взаємоузгоджені в порівняльному аспекті, то залучені наукові інструменти можуть не забезпечувати максимально можливого ефекту.
Крім того, виникає проблема специфічності досліджень стосовно саме такої форми організації роботи, як соціальний проект. Найбільше специфічність забезпечена щодо методології оцінювання досягнутих результатів, ефективності реалізованих процесів і проекту в цілому. (Царина оцінювання взагалі широко і грунтовно представлена численними науковими працями1;2;3 як щодо кількісних4;5, так і щодо якісних методів аналізу6;7, включаючи й такий, поки що мало поширений у вітчизняній практиці метод, як аналіз економічної ефективності соціальних проектів3;8;9;10. Зазначені дослідження пропонують високоспеціалізовані методи й наукові інструменти, безпосередньо пов'язані саме з розробкою і впровадженням соціальних проектів).
Дещо відмінна тенденція спостерігається стосовно методів визначення інших істотних складових проектів - цілей, завдань, очікуваних результатів, ресурсів, доцільних окремих видів діяльності, логічних моделей проектів тощо. У багатьох випадках доступні джерела пропонують неспецифічні методологічні установки, наукові методи/інструменти, які зазвичай використовуються для досліджень у сферах управління соціальною роботою взагалі11;12;13, менеджменту організацій14;15, соціального планування, прогнозування, моделювання16, класичної соціології17;18 тощо. І вони не завжди узгоджуються з особливостями такої форми організації соціальної роботи, як соціальний проект. З цієї причини розробникам часто доводиться "самотужки підлаштовувати" методики визначення основних параметрів проектної діяльності, запозичені з інших наукових дисциплін, саме до потреб розробки певного соціального проекту. А теоретико-методологічний потенціал і науковий рівень, наявний у середовищі розробки й реалізації багатьох проектів, далеко не завжди дозволяє уникнути ідеологічних і методичних прорахунків та помилок. Ускладнює ситуацію і брак методичних рекомендацій щодо чіткого розмежування структури і змісту наукових досліджень на етапі розробки соціального проекту та на етапі його впровадження. До того ж дослідницькі завдання на цих етапах багато в чому принципово відрізняються.
Завдання дослідження: визначити ідеологію підходу до науково-дослідницької роботи щодо розробки і реалізації соціальних проектів у вітчизняних умовах; відпрацювати основні визначення (уніфіковану термінологію, понятійний апарат) наукових досліджень у цій сфері; установити структуру (почергову етапність та основні складові діяльності в межах визначених етапів) науково-дослідницьких заходів із розробки та реалізації окремого соціального проекту.
Матеріали дослідження. Аналіз літератури і власні багаторічні дослідження, досвід реалізації численних соціальних проектів Державним інститутом проблем сім'ї та молоді та Українським інститутом соціальних досліджень* свідчать про доцільність застосування чітко визначеного підходу до науково-дослідницької діяльності щодо розробки і впровадження в Україні такої форми організації соціальної роботи, як соціальний проект.
Основою такого підходу може бути ідея виокремлення науково-дослідницької роботи з розробки та реалізації соціального проекту в самостійний вид діяльності, пріоритетний в ієрархії діяльностей проекту.
За цих умов, як і було раніше, дослідницькі заходи залишаються невід'ємними складовими, відповідно запланованими та організаційно "вмонтованими" в інші заходи проекту. Але вони набувають іншого ідеологічного значення і більшої практичної цінності. Це проявляється в тому, що дослідження:
- передують не лише впровадженню практичних дій, а й їхньому плануванню (тобто створюють об'єктивну основу розробки заходів)*;
- стають циклічними, тобто не лише передують впровадженню окремого виду проектної діяльності (або його відносно самостійній частині), а й завершують його (оцінюють, підсумовують досягнення), чим створюють основу подальшого планування (коригування)**;
- поєднуються в цілісну систему наукової діяльності, яка забезпечує уніфікацію методів (уможливлює порівняння досягнень різних окремих видів проектної діяльності або одного виду діяльності в різний час); здійснення досліджень у належних "точках" (доцільних часових координатах, що передують плануванню, тим більше - практичним крокам); максимальну інформативність наукових даних і своєчасність їх отримання, що уможливлює належне коригування практичних заходів.
За умов прийняття зазначеної ідеології, визнання доцільності пріоритету дослідницьких заходів і надання їм відповідного місця в
Loading...

 
 

Цікаве