WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Модель факторів, що обумовлюють насильство в сім’ї - Реферат

Модель факторів, що обумовлюють насильство в сім’ї - Реферат


Реферат на тему:
Модель факторів, що обумовлюють насильство в сім'ї
Насильство є не лише суто правовою проблемою, а й значною мірою, філософською та соціокультурною [1-3]. У теоретико-методологічному плані остаточно не розв'язаним залишається питання феномену детермінант, що обумовлюють насильство в сім'ї. Метою статті є огляд широкого спектру вітчизняних та зарубіжних публікацій з проблеми насильства в сім'ї і формування на його основі узагальненої моделі конфліктогенних факторів. Звичайно, така модель не може претендувати на цілковиту повноту, враховувати всіх учасників сімейних суперечок, однак вона може принести користь у подальших наукових проектах, слугувати підґрунтям для розробки політики у галузі контролю насильства в сім'ї.
Варто наголосити, що жертвами насильства в сім'ї є насамперед особи жіночої статі. За даними L. Heise, M. Ellsberg, M. Gottemoeller, у різних країнах частка потерпілих жінок від сімейного насильства коливається в межах від 10 до 50%; окремі цифри наведені у дослідженні 1999 року (табл.1) [4].
У Звіті ООН про розвиток людини за 2000 р. наводиться частка жінок в деяких країнах світу, які зазнали насильства (дані зібрані Університетом імені Джона Хопкінса): Нова Зеландія (1994 р.) - 35%, Барбадос (1990 р.) - 30%, Колумбія (1995 р.) - 19%, Республіка Молдова (1997 р.) - 14%, Філіппіни (1993 р.) - 10%. Як бачимо, навіть у економічно високорозвинених країнах частка жінок, які потерпають від насильства, є великою. Так, за даними репрезентативного дослідження, проведеного у Німеччині в 2003 р., серед жінок (опитано понад 10000 респонденток), які зазнали фізичного насильства, 50,2% вказали як на кривдника саме на партнера, колишнього партнера чи коханця [5, c.13].
Існує низка теоретичних парадигм, в яких розглядається комплекс факторів, що обумовлюють насильство в сім'ї. Під факторами (цей термін здебільшого вживається західними кримінологами) або причинами та умовами злочинності насамперед розуміють процеси та явища, які відбуваються на рівні соціальної структури суспільства і впливають на рівень злочинності в країні. Причини - це ті процеси і явища, які безпосередньо породжують злочинність. Умови впливають на злочинність опосередковано, полегшуючи дію причини. Вважається, що фактори, які діють на макрорівні, впливають на поведінку конкретних осіб дуже опосередковано. Їхня дія істотно змінюється залежно від конкретних політико-правових, культурних, соціально-економічних, демографічних та інших умов. У цьому контексті варто розрізняти макротеоретичний та мікротеоретичний рівень аналізу.
Науковці докладно розглядають чинники, що обумовлюють насильство в сім'ї загалом та насильство над жінками зокрема [6-15]. При цьому представники однієї з теорій, що отримала назву "соціально-історична" або "соціокультурна", основною причиною такого становища називають домінуючу позицію чоловіків у суспільних відносинах, патріархальні культурні норми, що провокують насильство [16; 17]. У документі ООН "Стратегія боротьби з насильством у сім'ї" зазначається, що джерела насильства полягають у соціальній структурі та у комплексі цінностей, традицій, звичаїв і поглядів, що стосуються нерівності чоловіків і жінок. У цілому ставиться під сумнів достовірність пояснень, пов'язаних з особистісними та індивідуальними характеристиками [18, c.10]. Таким чином, причини насильства переносяться у соціокультурну площину, сферу суперечностей суспільної свідомості з питань взаємовідносин чоловіка і жінки та поглядів на їхні ролі у сім'ї. Варто зазначити, що навіть тоді, коли наголос робиться на певних загальних соціально-економічних причинах насильства у сім'ї, це насильство здійснюється конкретними особами зі своїми психологічними та фізіологічними особливостями. Власне в цьому контексті слід виокремити соціально-психологічний рівень, пов'язаний з міжособистісним спілкуванням, та рівень індивідуально-психологічний, пов'язаний зі структурою особистості.
У другому, "системно-сімейному", підході робиться наголос на походженні та формах конфлікту, вивчаються особливості взаємодії, динаміка спілкування, процеси розв'язання суперечностей у сім'ях; насильство у такому разі розглядається як дисфункція всієї системи, а не просто як наслідок індивідуальної психопатології одного з членів сім'ї [16; 17]. У межах цього підходу активно вивчаються різноманітні соціально-психологічні передумови деструктивного конфлікту. Вчені виокремлюють такі чинники, що детермінують і спрямовують насильство на міжособистісному рівні соціальної взаємодії: бажання самоствердитись за рахунок інших або використати когось для отримання певних вигод, пошук чи підтвердження соціальної ідентичності, "добрі" наміри "навчити розуму", "наставити на шлях істинний", емоційний стан [19, c.75].
Експерти ООН з проблем сім'ї американські психологи Беррі та Дженей Уанхолд провели аналітичне дослідження і виокремили ознаки домінаторної (тоталітарної) й партнерської (демократичної) сім'ї [20]. Для першої характерні зловживання владою, відсутність рівних прав усіх членів родини, особливо дітей, наявність у сім'ї суворих правил, які носять примусовий характер та ін.; для другої - гнучкі правила розпорядку, розподіл економічної відповідальності, розподіл домашньої роботи та обов'язків на засадах рівноправності, повага до особистого життя членів сім'ї та ін. Реально в сім'ях, як правило, існують лише окремі риси тієї чи тієї психологічної моделі. Виходячи з основних психологічних типів сімей, можна зробити висновок, що в тоталітарній культурі традиційно конфліктні ситуації розв'язуються за допомогою сили. І навпаки, шляхом формування демократичних відносин залагоджується багато психологічно кризових ситуацій як самої сім'ї, так і суспільства. Така сім'я дає більше можливостей і для розвитку дітей, а засвоєні норми та цінності мають тенденцію до відтворення у наступних поколіннях.
Теоретики третього, "індивідуально-психологічного", підходу звертаються до діагностик генетичних і біологічних аномалій, що виражаються у порушенні фізичного (наприклад, сексуальні та інші розлади) та психічного здоров'я (захворювання нервової системи, депресивні стани, перенесені психологічні травми у дитинстві), зловживанні алкоголем та пристрасті до наркотиків, аморальних вчинках. Як наголошує німецький кримінолог Г. Шнайдер, важливим аспектом, який детермінує насильство, є виховання у конфліктних сім'ях, інші вади соціалізації, різниця інтересів батьків та дітей [21, c. 267].
На підставі результатів досліджень можна виокремити певну
Loading...

 
 

Цікаве