WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Диференціація доходів: основні підходи до вивчення в соціології - Реферат

Диференціація доходів: основні підходи до вивчення в соціології - Реферат

динаміки, а також для міжнародних порівнянь.
Динаміка децильного коефіцієнта диференціації на терені колишніх союзних республік свідчить про стрімку поляризацію населення за ознакою матеріального становища. За даними, отриманими з різних джерел10 , можна навести таку динаміку зміни розриву між 10 % населення з найвищими та 10 % з найнижчими грошовими доходами:
Рік СРСР Росія Україна
1956 4,4
1966 3,3
1981 3,0
1990 4,9
1992 6,5
1993 11,2
1994 12,1
1995 10,2 15
1996 11,8 11
1997 12,3
1998 13,2
1999 13,3 13
Для порівняння: за даними, наведеними Світовим банком у 1994 році в Китаї децильний коефіцієнт - 3, у США - 6, у країнах Латинської Америки в середньому - 12.
Ще один показник, який найчастіше використовується для демонстрації рівня нерівності в суспільстві в міжнародних порівняльних дослідженнях, - це індекс Джіні (коефіцієнт нерівності розподілу доходів (витрат) населення або концентрації доходів (витрат). Джіні - коефіцієнт відображає ступінь відхилення фактичного розподілу доходів (витрат) за чисельно рівними групами населення від лінії їх рівномірного розподілу. Статистична міра рівності доходів (витрат) коливається від 0 до 1, при цьому значення 0 відображає повну рівність доходів (витрат) у всіх групах населення, 1 - повну нерівність, коли весь дохід (витрати) належить одній групі (особі). Індекс Джіні вираховується за такою формулою:
, де
Pi - частка населення і-тої групи в загальній чисельності населення;
Yi - частка доходів (витрат) і-тої групи населення;
n - число груп населення.
Чим більше значення набирає індекс Джіні тим більша існуюча в обстежуваній спільноті нерівність за показником доходів чи витрат. За даними обстеження домогосподарств України, які проводив Київський міжнародний інститут соціології влітку 1996 року,коефіцієнт Джіні розрахований на основі середньодушових доходів, становив 0,57, на основі споживчих витрат - 0,38 (для порівняння у 1993-1995 роках коефіцієнт Джіні щодо споживчих витрат становив у Росії - 0,5, Польщі - 0,31, Угорщині - 0,27, Естонії - 0,31, Білорусі - 0,30, Киргизії - 0,43).
Досить часто при аналізі матеріальної диференціації населення використовують квінтильні (20%-і) інтервали та вирахування частки доходів, що припадають на кожний інтервал, а також розподіл доходів (витрат) за децильними групами населення (домогосподарств), що відображає частки доходів (витрат), які отримує (витрачає) відповідна децильна група населення (домогосподарств). Такі розподіли наочно свідчать про диференціацію доходів (витрат, споживання) населення. Наприклад, за даними КМІСу, в Україні (1996 р.) половина всіх домогосподарств із нижчим середньодушовим споживанням (1-5 децилі) отримувала 27% усіх споживчих витрат, і приблизно стільки ж (26,3% усіх споживчих витрат) припадало на десятий дециль. А за даними Державного комітету статистики, в 1999 році на нижній перший квінтиль припадало 8,6% всіх сукупних витрат, коли на верхній, п'ятий квінтиль - 38,1%.
Аналогічні підходи застосовуються, наприклад, у моніторингу "Социальные и экономические перемены", який проводить Всеросійський центр вивчення громадської думки (ВЦИОМ) з 1993 року.
Шкали, засновані на статистичному групуванні, зручні в період соціальних змін, що супроводжуються інфляцією. Такі шкали використовують для дослідження динамічних процесів розшарування, соціальної мобільності, відстежуючи переходи респондентів із однієї доходної групи в іншу. Такі шкали, як переконує Л. Г. Зубова, певною мірою дозволяють уникнути похибок, обумовлених приховуванням доходів11 .
У роботах соціологів також можна зустріти групування за частками відхилень від середнього (медіанного) значення доходів, наприклад,
І. І. Дмитричев використовує таке групування в частках від середнього значення: до 0,5; від 0,5 до 1,0; від 1,0 до 1,5; від 1,5 до 2,0; вище 2,012 .
Ще один шлях вивчення диференціації доходів - статистичне моделювання. Одну з перших спроб побудувати модель залежності рівня доходів від основних соціально-демографічних факторів було зроблено в рамках міжнародного лонгітюдного проекту "Шляхи покоління", розпочатого в різних регіонах колишнього СРСР під керівництвом професора М. Х. Титми13 . Була побудована модель, що описувала залежність рівня доходів респондентів від основних соціально-демографічних характеристик та визначала для кожного респондента ймовірність потрапляння в групи з низьким, середнім та високим рівнем доходу в залежності від комбінації значень соціально-демографічних чинників. Порівняльний аналіз моделей дозволив зіставити характер розшарування когорти 30-річних в кількох пострадянських державах14 .
Звичайно, формування ринкових відносин не може не привести до посилення диференціації доходів, а разом з ним - до розшарування за матеріальним становища населення. Одначе форсовані темпи процесу поляризації населення та надто високі коефіцієнти у співвідношенні доходів полярних доходних груп не можуть не викликати негативного ставлення, адже розрив між ними занадто значний у порівнянні з країнами з розвиненою ринковою економікою та має тенденцію до подальшого зростання. Поляризація доходів призвела до того, що виникло ніби два суспільства, які значно різняться за своєю поведінкою, орієнтаціями, смаками. Виникли дві споживацькі стратегії, два ринки, що суттєво відрізняються не лише цінами, але й самим змістом споживання. "Відсутність середнього класу та дві країни, що немов би розходяться одна з одною - серйозне джерело соціальної напруженості, що викликає постійну нестабільність і, як наслідок, - загрозу соціальній безпеці"15 .
Яка диференціація за матеріальним становищем та, зокрема, за рівнем доходів допустима для збереження політичної та соціальної згоди в суспільстві, щоб продовжувати економічні, соціальні та політичні реформи? Які шляхи подолання негативних за своїм змістом процесів доходної поляризації? Вивчення існуючої диференціації доходів населення та її впливу на соціальний клімат - одне з важливих питань, на які необхідно шукати відповідь сучасним українським соціологам.
Література:
1. Диференціація доходів: основні підходи до вивчення в соціології (О.В.Бабак) // Український соціум. - 2003. - № 1 (2). - C.7-15
2. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве