WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Диференціація доходів: основні підходи до вивчення в соціології - Реферат

Диференціація доходів: основні підходи до вивчення в соціології - Реферат

позиції індивіда. Централізована система суспільного розподілу носила відомчий, регіональний характер. Оплата праці залежала від статусу працівника (тарифні ставки і тарифні коефіцієнти). Дохід був не причиною, а скоріше наслідком соціальної позиції індивіда.
У пострадянський, "ринковий" час починається створення нової соціальної структури. Якщо раніше основним критерієм диференціації було місце в структурі владних відносин, то з початком трансформаційних процесів основним стратифікаційним елементом стає майнова нерівність та рівень доходів як основний її прояв, хоча, звичайно, перший не втратив свого суттєвого значення."Йде процес прискореного соціального розшарування, але він охоплює суспільство нерівномірно, все чіткіше відділяються верхні страти від масових верств, що концентруються на полюсі бідності. Процеси збідніння населення та зростаючого соціального розшарування накладаються один на одного і приводять до того, що одні бідніють, а інші багатіють. Ця майнова нерівність в умовах системної кризи суспільства, що носить загальносоціальний, цивілізаційний характер, приводить до гіпертрофованих форм соціальної нерівності"3 .
Соціологи в нових незалежних країнах намагаються виділити реальні чинники стратифікації сучасного суспільства, створити новий образ соціальної структури, що формується. Т. І. Заславська виділяє такі основні критерії соціальної стратифікації: політичний потенціал, що виражається в обсязі владних повноважень та управлінських функцій суспільних груп; економічний потенціал, що проявляється в масштабах їх власності; соціокультурний потенціал, що відображає рівень освіти, кваліфікації і культури, особливості способу та якості життя4 . Кожен з виділених критеріїв немов би створює самостійну "вісь" соціально-стратифікаційного простору. Підкреслюється, що на даний момент на перше місце висувається саме економічний аспект влади. Економічний потенціал сучасного суспільства включає 3 компоненти: 1) володіння капіталом, що може приносити дохід; 2) участь у процесах розподілу, переміщення та обміну суспільного, особливо державного продукту; 3) рівень особистого доходу та споживання. Серед населення сучасної України основну частину становлять ті, хто не має ні свого власного капіталу (справи, бізнесу), ні спеціального доступу до привласнення державних благ. Економічний потенціал цих груп визначається рівнем платні за роботу за наймом (за результатами загальнонаціонального опитування населення України віком від 17 років, що проводилося Українським інститутом соціальних досліджень у січні 2000 року, серед працюючих респондентів наймані працівники становили 72,4%).
Дохід у пострадянський період стає не тільки проявом, але й одним з найважливіших факторів соціальної стратифікації. Показник доходу також впливає на самоідентифікацію індивіда з певними соціальними групами, верствами та може розглядатися як індикатор його адаптованості до нових економічних умов та відносин.
При застосуванні диференціації доходів як чинника соціальної стратифікації дослідники використовують різні методологічні підходи. Слід враховувати, що в якійсь мірі будь-які стратифікаційні схеми - плід штучного авторського конструювання. Всі вони містять елемент відносності. І якщо саме існування соціальної нерівності можна прийняти за аксіому, то конкретні розмежувальні лінії, кількість та характер виділених груп багато в чому залежать від понять та критеріїв, які використовує дослідник. Визнання активної ролі дослідника означає, що теорія не просто відображає соціальну стратифікацію, але, в певній мірі, сама стає формою стратифікуючої діяльності5 .
Вивчення диференціації доходів стикається з певними методологічними проблемами. Який саме дохід досліджувати? Де брати інформацію про дохід?
Дані офіційної статистики про розміри заробітної плати, різноманітних соціальних трансфертів не відображають реальну картину доходної диференціації, оскільки, з одного боку, існує заборгованість із виплат заробітної плати та соціальних трансфертів значній частині населення, а з іншого - досить значна частина доходів проходить "у тіні" у зв'язку з поширеністю офіційно незареєстрованої зайнятості, існуванням оплати праці не через касу, "в конверті", існуванням значних обсягів тіньових доходів, самозабезпеченням (коли половина міського населення працює на своїх присадибних і дачних ділянках, вирішуючи продовольчу проблему своєї сім'ї) тощо. У такій ситуації єдиним джерелом інформації стає сам респондент. Тут виникає ряд проблем, основна з яких - приховування доходів, відмова від відповіді на всі запитання, що стосуються матеріального становища сім'ї (особливо найбільш високозабезпеченими респондентами). Для контролю зазвичай використовують запитання, що стосуються структури витрат, способу життя.
У соціологічних анкетах частіше ставлять запитання про індивідуальний та сукупний сімейний дохід (на основі якого вираховують середньодушовий дохід на кожного члена сім'ї) за певний період часу (найчастіше - останній місяць або середньомісячне значення доходу за якийсь період року чи останній рік до моменту проведення опитування). Індивідуальний дохід може виступати показником особистого успіху, а середньодушовий свідчить про матеріальне становище сім'ї.
Найкращі результати про динаміку доходів та витрат отримують при проведенні панельних вибіркових обстежень домогосподарств, у яких використовують щоденники поточних доходів та витрат домогосподарства за встановлений період (Держкомстат України при проведенні обстежень умов життя домогосподарств України використовує двотижневі щоденники двічі на квартал). Такі обстеження в Україні проводилися Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у 1995 та 1996 роках6 і проводяться щоквартально Держкомстатом України з січня 1999 року7 .
Наведемо основні види доходів, які досліджуються статистикою та соціологією. Державний комітет статистики України при проведенні вибіркового обстеження умов життя домогосподарств України застосовує таку класифікацію доходів домогосподарств: усі види грошових, натуральних доходів, а також усі види соціальної допомоги, включаючи субсидії на відшкодування витрат на оплату житловокомунальних послуг, подарунки, доходи від продажу особистого та нерухомого майна, використані заощадження тощо. При цьому в ході обстеження розрізняються:
o грошові доходи домогосподарства;
Loading...

 
 

Цікаве