WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Диференціація доходів: основні підходи до вивчення в соціології - Реферат

Диференціація доходів: основні підходи до вивчення в соціології - Реферат


Реферат на тему:
Диференціація доходів: основні підходи до вивчення в соціології
З початком перебудовчих процесів в Україні, як і в інших постсоціалістичних країнах, виникає нова соціальна структура, відбуваються процеси нового соціального розшарування, одним з найбільш ранніх та очевидних проявів якого стало розшарування за рівнем доходів. Відбувається стрімка ескалація процесу поляризації доходів у суспільстві. З одного боку, виникла верства "нових" багатіїв, яка характеризується не тільки небувалим рівнем своїх доходів, але й високою концентрацією майна (зокрема, дорогої нерухомості, престижних авто тощо). З іншого боку, формується "соціальне дно", яке відзначається не тільки низьким рівнем матеріальної забезпеченості, але й частковою соціальною деградацією та, фактично, соціальною ізоляцією і дезорієнтацією великої частини населення. В низи суспільства сьогодні ризикує потрапити переважна більшість населення України. На фоні загального зниження життєвого рівня основної маси населення та слабких поки що за своєю інтенсивністю процесів його адаптації до ринкових умов відбувається суттєва поляризація доходів.
Тема вивчення диференціації доходів як економістами, статистиками, так і соціологами зазвучала тільки з початком реформ, особливо з розпадом СРСР. Це пояснюється рядом причин.
У колишньому Радянському Союзі різниця між окремими групами населення не була дуже великою. Матеріальне становище людини визначалося не стільки реальними доходами в грошовому вимірі, скільки її місцем у державній системі розподілу. Державна система постачання засновувалася на критеріях територіального та відомчого поділу. Тобто матеріальна нерівність у колишньому Союзі значною мірою обумовлювалась, окрім доходів, такими факторами, як сфера зайнятості та місце проживання.
Враховуючи ці обставини, а також зважаючи на суворі обмеження щодо публікації даних, які стосувалися рівня життя населення, дослідження доходів радянськими соціологами до другої половини 1980-х років практично не велися.
У вітчизняній літературі широко застосовувались узагальнюючі (народний дохід, народне споживання, валовий національний продукт, виплати та пільги, отримані населенням із суспільних фондів споживання, обсяг товарообігу тощо) або усереднені (з розрахунку на душу населення) показники, а показники диференціації доходів не наводилися. Сам термін "розподіл доходів" зазвичай вживався не як статистичний для визначення і порівняння чисельності груп з різним рівнем особистих доходів, а як політекономічний, такий, що характеризує способи розподілу матеріальних благ. Розглядався реальний, а не номінальний (грошовий) дохід.
У науковій літературі з соціальних проблем домінувала теза про зближення рівня життя різних соціальних груп, про переваги планової соціалістичної економіки, яка забезпечує соціальну та економічну рівність, над капіталістичною. Існуючу систему розподілу можна було тільки хвалити, а це можна було робити, використовуючи лише узагальнюючі показники: "У нашій країні з року в рік зростає обсяг національного доходу в цілому і на душу населення, підвищується оплата праці працівників, покращуються житлові умови та соціальне забезпечення трудящих, зростає товарообіг та рівень споживання населення... В результаті зростає матеріальний добробут трудящих, удосконалюється та збагачується соціалістичний спосіб життя"1 .
Проте, хоча в політичній літературі зближення різних соціальних верств інтерпретувалося виключно як позитивний чинник, провідні соціологи попереджали про негативний вплив на економіку та розвиток суспільства зрівняльної системи оплати праці.
Наприкінці 1980-х років у соціологічній літературі активно починають обговорюватися соціальні аспекти диференціації доходів: залежність доходів від соціально-демографічних чинників, різниця в доходах різних соціальних верств, поява нових джерел доходів.
У 1991 році в Москві виходить перша фундаментальна праця на цю тему - книга Л. С. Ржаніциної "Доходи: рівень, диференціація, гарантії"2 . І хоча на час написання книги різниця в доходах ще не набула таких масштабів, як сьогодні, автор звертає увагу на появу тенденцій до значної поляризації доходів. Робота містить ґрунтовний аналіз нового для тих часів явища - бідності.
З початку 90-х років, у пострадянський період, у міру інтенсифікації процесу ринкових перетворень розпочинається стрімке соціальне розшарування за показником матеріального добробуту, визначальним чинником якого є рівень доходів. Інтерес до теми доходів населення з боку дослідників значно зростає. З'являється багато публікацій стосовно вивчення різних аспектів майнової та доходної диференціації.
Одним з напрямів вивчення даної проблематики є аналіз наслідків нового соціального розшарування за матеріальним становищем: соціальних, психологічних. З'являється значна кількість праць, які стосуються мотиваційної сфери, психологічних установок різних доходних груп. З одного боку, багато уваги приділяється вивченню бідності: психології малозабезпечених верств, причин бідності, можливих стратегій її подолання, суб'єктивної бідності і т. д. З іншого - вивченню нової економічної еліти (зокрема, досить багато праць присвячено підприємцям).
Ще один напрям становить вивчення диференціації доходів як чинника соціальної стратифікації. В межах цього напряму аналізуються причини диференціації доходів, її глибина, методичні та методологічні проблеми її вивчення, рівень доходів різних соціальних та соціально-демографічних груп. Для будь-якого суспільства характерна нерівність за показником матеріального благополуччя, але ступінь впливу цього чинника на визначення соціальної структури в різних суспільствах дещо відрізняється.
У західних суспільствах дохід завжди відігравав особливу роль у визначенні місця людини в структурі суспільних відносин, виступаючи найважливішим виявом і мірилом головного чинника соціальної стратифікації - багатства (відома формула М. Вебера "Багатство - Престиж - Влада"). У прикладному аспекті дохід використовується у так званому економетричному індексі, або соціально-економічному статусі, що обчислюється на основі співвідношення рівня доходу та освіти і використовується для визначення приналежності респондента до однієї з соціальних верств.
На теренах колишнього СРСР дохід не відігравав такої значної ролі у визначенні соціально-класової
Loading...

 
 

Цікаве