WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Дитячі будинки сімейного типу як особлива форма сімейної опіки над дітьми-сиротами, позбавленими батьківського піклування - Реферат

Дитячі будинки сімейного типу як особлива форма сімейної опіки над дітьми-сиротами, позбавленими батьківського піклування - Реферат

їхнього життєвого досвіду через свідоме сприйняття. Ефективні результати розвитку спостерігаються, якщо поряд з життєвим досвідом дорослого враховується ставлення і точка зору дитини. Тобто схема виховання повинна мати два складових компоненти.
Діти мають певний досвід і бачення проблеми. Бувають випадки, коли запропонований вихователем шлях, з точки зору дитини, вважається хибним, тоді дотримання принципу "я разом з ними" допомагає розібратися у ситуації, враховуючи обидві точку зору. А це дає підставу уникнути багатьох конфліктних ситуацій. Спілкування відбувається на рівні діалогу двох зацікавлених сторін, що робить можливим не тільки дітям приймати життєвий досвід дорослих, але й вихователям переглядати певні власні установки.
Емоційний тон, що встановлюється між батьками-вихователями та дітьми на основі почуття батьківської любові, веде до формування дуже близьких, теплих і доброзичливих стосунків між усіма членами дитячого будинку сімейного типу. Прояв батьківської любові є необхідною умовою формування самоповаги дитини, налагодження її добрих взаємин з іншими людьми, позитивної самооцінки. Відсутність же любові призводить до нервових та психічних розладів, викликає ворожість і агресивність, про що свідчить поведінка дітей, які тільки-но потрапляють на виховання до дитячого будинку.
Основним критерієм визначення ефективності сімейних форм виховання можна визначити рівень адаптації дитини у новому житті відповідно до вимог розвитку суспільних відносин. Якщо раніше батьки оцінювали свій успіх у вихованні дитини виходячи з того, наскільки їм вдалося передати дітям знання, навички, уміння, переконання, цінності, то сьогодні, за умов значних і швидких соціальних змін у суспільстві, цього недостатньо. Оцінка виховної роботи повинна залежати від того, наскільки успішно зуміли батьки-вихователі підготувати дитину самостійно діяти і приймати рішення, виходячи із того, що самостійність, творча ініціатива і соціальна відповідальність стають визначальними рисами виховного процесу на сучасному етапі розвиткунашого суспільства.
Основним завданням, яке на думку батьків-вихователів, необхідно вирішити, приймаючи дитину-сироту на виховання до дитячого будинку сімейного типу і що вони вважають за необхідне - це створення умов, які б дали змогу дитині "стати на ноги", можливість знайти власне місце у житті. Влаштування подальшого життя прийомних дітей, формування навичок самостійності і соціального досвіду, що дають змогу їм вирішувати у подальшому життєво необхідні проблеми, є для батьків-вихователів основним критерієм їх праці, професійного рівня як вихователів.
Влаштовуючи життя дитини, необхідно створювати умови, які дали б змогу створити у дитини "почуття захищеності". Дитина повинна бути впевненою, що за будь-яких обставин вона отримає з боку батьків-вихователів та родини необхідний захист. Це формує у вихованців впевненість у майбутньому. В той же час захист не розглядається як постійна, непорушна "опора", що не дає змоги приймати власні рішення і робити помилки. Батьки-вихователі вбачають власне завдання не у супроводі дитини у дорослому житті, а у формуванні у неї впевненості, що у будь-який момент, коли їй необхідна буде підтримка і порада, вона завжди отримає її. При вирішенні проблем, що виникають, батьки-вихователі ставляться до дитини зі співчуттям та розумінням і намагаюся запропонувати певні шляхи у розв'язанні скрутних питань, але при цьому враховується точка зору самого вихованця, його ставлення до тих чи інших засобів вирішення проблеми.
Дитячий будинок сімейного типу має значні переваги у порівнянні з будь-яким іншим державним інститутом, через те що у виховному закладі дитина знаходиться лише певний час, а вихователі в основному зайняті лише окремими аспектами виховання. У сім'ї процес виховання має водночас цілісний та індивідуальний характер і здійснюється до тих пір, доки дитина не залишає родину. Комплексний педагогічний вплив дитячих будинків сімейного типу проявляється у створенні для дитини-сироти нормальних умов сімейного життя, повноцінного родинного оточення. Сімейне виховання, як життєво необхідна умова формування людської особистості, є основною запорукою гармонійного розвитку дитини, формування позитивних якостей характеру.
Основним показником ефективності існування такої форми державної опіки над дітьми-сиротами як дитячі будинки сімейного типу є те, що діти, позбавлені піклування власної родини, знаходять сімейний затишок, батьківську опіку, оточення братів та сестер, повертаються у природно необхідне для нормального розвитку особистості середовище - сім'ю.
Досвід функціонування дитячих будинків сімейного типу в Україні засвідчує, що їхні соціальні функції як соціального інституту не відрізняються від функціонування звичайної біологічної сім'ї. Водночас є ряд особливостей, притаманних лише дитячому будинку сімейного типу: батьки біологічно не пов'язані з прийомними дітьми; батьки-вихователі повинні виконувати обов'язки не тільки вихователів, а й господарів великої родини; прояв проблем між рідними та прийомними дітьми.
Формування особистості дитини в умовах дитячого будинку сімейного типу значною мірою залежить від особистості батьків-вихователів. Основною рисою характеру батьків є альтруїстичне бажання допомогти дітям, які перебувають у складних умовах. Завдання, яке необхідно вирішити батькам-вихователям, щодо подальшого влаштування долі їх вихованців, - це забезпечення подальшого життєвого влаштування, формування навиків самостійності, набуття дитиною соціального досвіду вирішення життєво необхідних проблем.
Розширення мережі дитячих будинків, як необхідна умова захисту прав дітей, позбавлених рідної родини, на сімейне виховання, потребує формування системи спеціалізованих соціальних служб зорієнтованих на підготовку, підтримку та соціальний супровід сімейних форм опіки над дітьми-сиротами. А це, в свою чергу, потребує впровадження науково-методичних розробок щодо основних положень і вимог реалізації такого виду діяльності.
Література:
1. Дитячі будинки сімейного типу як особлива форма сімейної опіки над дітьми-сиротами, позбавленими батьківського піклування (І. В. Пєша) // Український соціум. - 2003. - № 1 (2). - C.72-80
2. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве