WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Деякі аспекти гендерної ідентифікації та соціалізації особистості - Реферат

Деякі аспекти гендерної ідентифікації та соціалізації особистості - Реферат

завдяки набуттю гендерних ідентичностей вважається найвизначнішим чинником формування жіночих і чоловічих соціальних ролей. Отже, беручи за основу біологічну стать, необхідно зважати на соціокультурні чинники, які взаємодіють з біологічними й разом виступають визначальними у виборі гендерної ідентичності та гендерної ролі.
У західній літературі при розгляді таких питань гендерної соціалізації, як пояснення механізмів передачі гендерної інформації від батьків до дітей, останнім часом широко застосовується теорія гендерної схеми С. Бем.
Теорія гендерної схеми опирається на дві теорії засвоєння статевої ролі: теорію когнітивного розвитку і теорію соціального научіння.
Представники когнітивної теорії - Л. Колберг, Ж. Піаже, Г. Мартін вважають, що першим етапом у процесі засвоєння статевої ролі є самовизначення, ідентифікація дитини як хлопчика чи дівчинки. Після виникнення когнітивного самовизначення, дитина оцінює позитивно ті речі, дії і форми поведінки, котрі пов'язані з роллю дівчинки чи хлопчика. В результаті типова для даної статі поведінка викликає позитивні почуття, так і відбувається самоствердження. Діти розвивають свідоме бажання бути подібними до одного з батьків або інших дорослих тієї самої статі. І в цьому разі процес набуття дорослого світосприйняття відбувається через навчання, якому передує фаза вибору чоловічої чи жіночої поведінкової моделі. Дитина двох або трьох років може називати себе дівчинкою чи хлопчиком, ще не знаючи того, що ця відмінність ґрунтується на фізичних властивостях. У шестирічному віці дівчинка/хлопчик вже знають, що вона є такою/таким і що вона/він завжди буденею/ним. Коли дитина це усвідомлює, то починає демонструвати діяльність та поведінку, що визначається як жіноча або чоловіча, причому цей вибір схвалюється і підтримується батьками. Обстоюючи теорію когнітивного розвитку, деякі дослідники наполягають на тому, що гендерна ідентичність встановлюється не в 6 років, а в перші 2 роки життя і збігається з періодом засвоєння рідної мови та формування мовного апарату. Когнітивісти вважають, що спочатку дитина засвоює статеву ідентичність, а вже потім навчається поведінці відповідної статі.
Наступна теорія гендерного розвитку - теорія соціального научіння - стверджує, що гендерної ідентичності дитина набуває після засвоєння гендерної ролі. Це не обов'язково відбувається у певному віці. На думку А. Бандури - представника теорії, батьки починають тренувати дитину перш, ніж сама дитина буде в змозі спостерігати і розрізняти моделі обох статей.
В основу теорії покладено положення про те, що засвоєння гендерних ролей відбувається спершу через спостереження, а потім через імітацію. Батьківське оточення є найближчим соціальним оточенням дитини. Діти обирають такий тип поведінки, який може бути схвалений або не схвалений батьками, тобто через оцінку батьків. Батьки та інші дорослі, схвалюючи або заперечуючи, спонукають дітей прийняти певну гендерну роль відповідно до своїх уявлень. Основними детермінантами розвитку рольової диференціації статі за цією теорією є диференційоване підкріплення типових для статі форм поведінки вихователями і батьками та моделювання поведінки батьків. Тобто гендерна ідентифікація "відштовхується" від батьківського бачення відмінностей між чоловічою та жіночою поведінковою моделлю, яке й передається дітям.
Важливим фактором виникнення ідентифікації, як підкреслюється багатьма дослідниками, є емоційний зв'язок між дітьми і батьками. Така ідентифікація визначається як ідентифікація розвитку. В теорії соціального научіння окрім ідентифікації розвитку виділяється також захисна ідентифікація, яка відбувається в результаті загрози бути покараним.
Гендерна схема - це когнітивна структура, мережа асоціацій, яка з самого початку націлена на те, щоб шукати і групувати інформацію. Поведінка, характеристики, культурні символи спонтанно сортуються на категорії "чоловіче - жіноче" [5].
Значний внесок у створення моделі формування гендерної ідентичності зробив Е. Еріксон. Він вважав, що перед людиною на різних вікових стадіях постають складні, іноді критичні ситуації, які мають специфічний характер. Долаючи ці критичні ситуації протягом життя успішно (усього їх 8), індивід збагачується новим соціальним досвідом і переходить до наступної стадії. Якщо ж соціалізації на якій-небудь стадії не відбулося або вона відбулася частково, це негативно впливає, як вважає Еріксон, на подальші стадії та соціалізацію в цілому.
Отже, гендерна соціалізація індивіда відбувається протягом усього життя, в процесі якої особистість засвоює моделі гендерної поведінки, які є позитивними для чоловічої й жіночої статі, і починає демонструвати чоловічу, жіночу або кроссгендерну позицію. Зріла гендерна ідентичність виявляється в адаптованості особистості до трансформацій, які відбуваються в сучасному суспільстві, зокрема у гендерних ролях. Соціальний прогрес, демократизація стосунків між статями, трансформація культури супроводжуються загальною тенденцією до змін у процесах ідентифікації і соціалізації особистості, у тому числі й гендерної.
Таблиця 1
Розподіл відповідей респондентів на запитання "Які якості властиві "ідеальній жінці" та "справжньому чоловікові", %
Якості Ідеальна жінка Справжній чоловік
Чоловіки Жінки Чоловіки Жінки
1. Енергійність 29 35 49 43
2. Наполегливість 10 16 28 27
3. Цілеспрямованість 20 25 44 38
4. Доброта 76 66 23 30
5. Вміння відстоювати свої інтереси 21 37 51 42
6. Комунікабельність 27 28 19 15
7. Поступливість 30 21 7 11
8. Зовнішня привабливість 60 46 8 10
9. Ерудиція, розум 49 50 53 53
10. Вихованість 41 38 20 25
11. Скромність 38 29 66 6
12. Лідерські якості 5 9 27 26
13. Вміння заробити гроші 11 19 66 69
14. Незалежність і самостійність 12 19 23 20
15. Гарний смак 34 33 8 7
16. Сила волі 8 12 35 32
17. Здатність нести відповідальність за долю близьких людей 22 23 47 52
Література:
Деякі аспекти гендерної ідентифікації та соціалізації особистості (Ю. М. Галустян, В. П. Новицька) // Український соціум. - 2004. - № 1 (3). - C.7-13
www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве