WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Державна молодіжна політика як феномен суспільного розвитку і нова парадигма державотворення у країнах перехідного стану - Реферат

Державна молодіжна політика як феномен суспільного розвитку і нова парадигма державотворення у країнах перехідного стану - Реферат

сама молодь, розвинутий молодіжний рух. Бо саме через молодь, її організації держава, її інститути і можуть максимально сприяти реалізації запитів і потреб усього молодого покоління. І тому, образно кажучи, молодіжних організацій і об'єднань може бути стільки, скільки є групових молодіжних інтересів.
Державна молодіжна політика не тотожна молодіжній політиці взагалі, бо держава не має можливості (та й потреби) поширювати свій вплив на всі суб'єкти молодіжної політики. Головними її суб'єктами є: політичні партії, громадські організації і об'єднання, різноманітні соціальні інститути суспільства, релігійні установи тощо.
Формування державної молодіжної політики в будь-якій країні здійснюється в умовах політичного плюралізму, тобто під впливом найрізноманітніших ідейних поглядів, течій, думок. Цілком зрозуміло, що жодна з партій чи організацій не може обійтися без молоді, впливу на неї. Це значить, що функції держави і політичних партій чи організацій щодо молоді, молодіжної політики суттєво різняться. Державапокликана створити умови для соціального старту молоді, її самореалізації у суспільстві, отже, їй треба дбати про максимальну співпрацю на цьому ґрунті усіх суб'єктів молодіжної політики.
Метою державної молодіжної політики, на наш погляд, має бути:
- забезпечення справжньої рівності прав, обов'язків і соціальної перспективи молоді поряд з іншими соціальними групами, але не за їх рахунок;
- соціальний захист молоді, вирішення різноманітних соціально-політичних, економічних проблем молоді, а також створення для юнаків та дівчат необхідних стартових можливостей для влаштування власного життя, адаптації у ньому, для саморозвитку і самореалізації;
- підтримка і стимулювання основних суспільно корисних ініціатив самої молоді, її організацій і рухів, що намагаються внести конкретний вклад у вирішення як суто молодіжних, так і загальносуспільних проблем.
У ході розбудови України як суверенної держави мета державної молодіжної політики має відповідним чином уточнюватися і конкретизуватися.
Беручи до уваги вищенаведене, можемо обстоювати такі основні функції державної молодіжної політики:
- створення гарантованих соціально-економічних, політичних та інших необхідних стартових умов для соціалізації молоді;
- реалізація проблем, запитів, інтересів молоді не за рахунок інших соціальних груп суспільства;
- координація зусиль усіх державних органів, партій, організацій, об'єднань, рухів, різноманітних соціальних інститутів суспільства щодо забезпечення умов для розвитку і самореалізації молоді;
- соціальний захист тих груп молоді, котрі неспроможні самостійно вирішувати власні проблеми чи, бодай, полегшити власне життя.
З урахуванням вище зазначеного, головними принципами державної молодіжної політики в Україні мають бути і фактично стали:
- створення сприятливих умов для реалізації потенційних можливостей молоді у навчанні, праці, різноманітній суспільно корисній діяльності;
- розвиток основних політичних, економічних, правових і соціальних гарантій для реалізації молоддю своїх прав і свобод;
- надання молоді певних соціальних гарантій стосовно набуття освіти, професії, розвитку самостійності, активності і підприємництва;
- розвиток молодіжної ініціативи, молодіжного руху, широке залучення молоді до участі у суспільно-політичному житті.
Державна молодіжна політика має, на нашу думку, здійснюватися головним чином у двох напрямах: соціально-економічному і політичному.
Перший повинен охоплювати основні сфери життєдіяльності молодої людини - навчання, професійна підготовка і праця, побут, дозвілля, тобто все, що сприяє соціалізації особи.
Щодо другого, то він пов'язаний з формування громадянської позиції, активності молодих людей, їх ціннісних орієнтацій, стійких норм моралі.
За таких обставин можна стверджувати, що державна молодіжна політика спрямована буде, з одного боку, на відтворення робочої сили, робочих рук, а з іншого, - на громадянську соціалізацію особи.
Державна молодіжна політика повинна реалізовуватися у соціально-економічній, соціально-політичній сферах, у галузі освіти і культури, сімейно-побутовій сфері, стосовно діяльності молодіжних організацій і об'єднань.
Державна молодіжна політика, має враховувати також, умовно кажучи, два рівні: ближні цілі й орієнтири у реалізації та самореалізації молоді і дальні, тобто перспективні, розраховані на більш тривалий час.
Щодо молодіжних програм, особливо регіональних, то вони не повинні мати якийсь всеохоплюючий характер. Навпаки - їх слід орієнтувати на певні пріоритетні завдання або напрями діяльності. Це можуть бути і досить звужені програми типу: "Освіта, професійна підготовка і адаптація молоді", "Милосердя", "Соціальна адаптація молоді", "Молода сім'я", "Житло" та ін.
Державна молодіжна політика має будуватися також з урахуванням специфіки, потреб окремих категорій молоді, її вікових груп, регіональних умов і особливостей, з урахуванням не лише характеру взаємин між молоддю та іншими соціальними групами, але й між групами молоді зокрема.
Головними складовими, що забезпечують молодіжну політику, є законодавча і виконавча влади, а також молодіжний рух.
Організаційний механізм державної молодіжної політики, в тому числі і в Україні, може складатися з системи спеціальних державних органів, служб, які будуть забезпечувати безпосередню реалізацію такої політики.
Одним з дієвих механізмів здійснення державної молодіжної політики має стати законодавство. Основнми його елементами є: конституційне законодавство; спеціальне молодіжне законодавство; галузеве законодавство (житлове, трудове, кримінальне, адміністративне тощо). У законодавстві повинні бути закріплені специфічні громадянські соціальні права молоді (праця, пільги, допомоги, кредити, компенсації) та ін.
Мусить існувати також юридична відповідальність за порушення будь-ким молодіжного законодавства.
У тісному поєднанні перерахованих складових і повинна розроблятися та практично реалізуватися державна молодіжна політика у демократичній державі, якою прагне стати і Україна.
Література:
1 Шуст Н.Б. Інноваційна діяльність молоді: сутність, структура, функції. - Вінниця: Вид-во Вінниц. мед. ун-ту, 2000. - С. 16.
2 Социология молодежи: Учеб. / Под ред. проф. В.Т. Лисовского. - СПб.: Изд-во С.-Петербург. ун-та, 1996. - С. 41.
3 Декларація "Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні"/ Закон України від 15 грудня 1992 р.// Діти, молодь і закон: Зб. док. - К.: Академпрес, 1994. - Ч. 1. - С. 43-45.
4. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве