WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Виховання дітей в нових соціокультурних умовах української родини - Реферат

Виховання дітей в нових соціокультурних умовах української родини - Реферат

українська сім'я не реалізовує його сповна, і це залежить від багатьох чинників суспільного, передусім економічного життя, позначених як позитивними, так і негативними тенденціями. Ця особливість зумовлює необхідність детального аналізу тенденцій, можливостей та обмежень щодо реалізації виховного потенціалу української родини та забезпечення розвитку особистості дитини в сучасних умовах.
Сім'я виступає і як середовище, що впливає на дитину, і як суб'єкт виховного процесу. ЇЇ сукупні виховні можливості зумовлені різними чинниками, в тому числі: готовністю батьків до виховання дитини, рівнем загальної та педагогічної культури, можливостями їх реалізації (зокрема матеріальні та побутові умови, структура і тип сім'ї, наявність вільного часу, форма його проведення, сімейна субкультура тощо), характером взаємостосунків і ступенем взаємоузгодженості батьків у питаннях виховання, їхніми індивідуальними особливостями - темпераментом, моральними якостями, комунікативними здібностями, станом здоров'я, віком,а отже й загальним та власним досвідом виховання дітей, ціннісними орієнтаціями та їх ієрархією. З погляду на означене вище, саме ці аспекти є визначальними, інноваційними щодо формування і розробки нового змісту педагогічної культури батьків, виховання дітей. Отже, однією з головних тенденцій виховання дітей у сім'ї все відчутніше виступає зміст.
Зміст виховання відображає спеціально утворену систему благотворних впливів батьків на дітей з метою виховання у них бажаних якостей, які є основою підготовки до життя, засвоєння позитивного досвіду попередніх поколінь та вироблення нових підходів до подальшого розвитку суспільства і суспільних відносин на ґрунті національної і вселюдської гуманістичної культури.
Змістом виховання дітей в сучасній українській родині має стати інтегрована національна та загальнолюдська гуманістична культура мирного життя людей в інтерконтинентальному просторі. Зміст виховання має відображати й утверджувати в свідомості і діяльності дітей найвищі національні та загальнолюдські духовні, гуманістичні, морально-етичні, естетичні, фізичні, громадянські і трудові ціннісні орієнтації та практичну діяльність сучасної української сім'ї в умовах становлення й утвердження національної педагогіки та освіти.
Зміст виховання дітей у сім'ї має сприяти збереженню духовних і культурних цінностей народу, його внутрішніх і зовнішніх ознак - свідомості і самосвідомості, ставлення до сім'ї, праці, громадянства та взаємодії з іншими державами і народами незалежно від расової, етнічної і конфесійної належності.
У зв'язку з цим на особливу увагу заслуговують тенденції формування змісту виховання. Незважаючи на прийняття законодавства, державних програм з питань освіти і виховання дітей і молоді, в практиці шкіл амплітуда напрямів змісту виховання надзвичайно широка - від оригінально спланованого і здійснюваного національного виховання до елементів містицизму і конфесійності. Визначення тенденцій виховання за ознаками змісту сьогодні є надзвичайно проблематичним. Виходячи із складності змісту сучасного виховання, ми окреслили лише вимоги до його побудови в нових умовах.
Зміст, форми й методи виховання дітей у сім'ї розробляються науковцями на засадах етнопедагогіки та досягнень педагогічної науки і рекомендується батькам для підвищення їх педагогічної культури в усіх просвітницьких закладах.
У вихованні дітей у сім'ї не допускаються й засуджуються форми жорстокості й насильства, порнографії, національне протиставлення і ворожнеча на будь-якому ґрунті.
Провідними принципами у визначенні змісту, форм і методів є: любов до людини, доброзичливість і гуманізм у взаєминах з людьми, оптимізм і життєлюбство.
Виходячи з цих теоретичних обгрунтувань, сучасна сім'я має стати головною ланкою у вихованні дитини: забезпечити їй належні матеріальні та педагогічні умови для фізичного, морального й духовного розвитку. Разом з тим, вона і сама потребує як матеріальної, так і педагогічної та культурологічної допомоги. ЇЇ надають певною мірою державні установи й виробничі організації, заклади освіти і культури, дитячі садки, школи, бібліотеки, клуби, будинки культури, громадські організації, але вони є недостатніми для вирішення соціально-педагогічних проблем сім'ї.
В основі української родинної педагогіки й психології завжди чітко вирізнялися її ідеали, своєю суттю вкоріненні в глибини життя народу, його свідомості, праці й творчої діяльності. Споконвіку для нашого народу найвищими і святими були ідеали сім'ї - як першооснови життя людини, своєрідної фортеці, яка забезпечує розвиток і захист найкращих якостей особистості; праці - як найповнішої форми вияву творчих здібностей і можливостей людини, джерела достатку й радості, забезпечення повноцінного життя родини; духовності, цієї синтетичної форми осягнення світу й себе в єдиному високоморальному вимірі творчої діяльності і гуманного ставлення до навколишнього середовища та людей; громадянства - як відчуття особистої належності до рідної землі, держави, сім'ї, роду, способів життя, традицій і звичаїв, відповідальності за їх збереження, розвиток і примноження.
На цих засадах і має будуватися зміст виховання молодих поколінь в сім'ї і школі. Саме в такий спосіб можна забезпечити повноцінний розвиток суспільства і суспільних відносин.
Існує чимало підходів до побудови змісту національного виховання дітей і молоді в Україні. Ширше про це йдеться в нашій концепції "Сім'я і родинне виховання" [8].
Педагогічні дослідження, вивчення практики засвідчують, що процеси урбанізації й міграції населення в нових умовах не сприяють засвоєнню моральних і етичних цінностей народу, а відокремлення від батьківської родини веде до втрати кращих традицій, досвіду народної педагогіки виховання дітей батьками. Ці втрати мали б значною мірою компенсуватися і організацією педагогічної освіти батьків у дошкільних і шкільних закладах, що забезпечувало б високий рівень педагогічно грамотного і цілеспрямованого виховання дітей у сім'ї. До цього спонукає необхідність трансформації в нове національно-громадянське українське суспільство кращого світового досвіду, вітчизняної сімейної педагогіки, досягнень педагогічної науки, яка виростає із глибин національної ідеї українського народу.
Література:
Виховання дітей в нових соціокультурних умовах української родини (В. Г. Постовий) // Український соціум. - 2004. - № 2 (4). - C.103-108
www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве