WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Відчуження праці в системі чинників розвитку трудового менталітету - Реферат

Відчуження праці в системі чинників розвитку трудового менталітету - Реферат

підприємств, а скоріше позитивно підтримали її 18%. У той же час майже третина опитаних (30%) не визначили своєї позиції з цього питання. Характерно, що стосовно приватизації малих підприємств кількість респондентів розподілилась так: 58% респондентів висловились позитивно за приватизацію малих підприємств і всього 19% - негативно. В той же час 23% респондентів свого ставлення не визначили (див. діагр.1).
Діаграма 1
Ставлення населення до приватизації (розподіл відповідей на запитання: "Як Ви ставитеся до приватизації?", %)
Саме на цій основі трудящі, зайняті на державних підприємствах, реально перетворились в найманих працівників держави і вимушені були продавати їй свою робочу силу. В цьому зв'язку теоретичні конструкції, які пов'язували величину заробітної плати виключно з обсягом національного доходу суспільства і пропорціями його розподілу, лише приховували факт нееквівалентного обміну робочої сили, зайнятої на державних підприємствах, на грошову заробітну плату, занадто низьку порівняно не тільки з розвинутими, але навіть і з багатьма слаборозвинутими країнами. Рівень оплати праці, що склався, не виконував жодної із своїх функцій, природно, він не міг служити серйозним стимулом підвищення ефективності суспільного виробництва.
Водночас, у зв'язку з визначенням різних аспектів проблеми відчуження, необхідно підкреслити: якщо робоча сила не є товаром, не має вартості, то відсутня об'єктивна база заробітної плати, оскільки відмінності в кількості і якості затраченої праці, обумовлюючи необхідність і пропорції диференціації оплати праці окремих працівників, нічого не говорять про вихідну базу такої диференціації. Тим самим у науково-практичному аспекті виправдовувався суб'єктивізм при визначенні величини необхідного продукту і повне свавілля при встановленні середнього рівня оплати праці, який розраховувався шляхом ділення залишку національного доходу на середньоспискову чисельність працівників, зайнятих на державних підприємствах. Очевидно, що навіть у тому випадку, коли працівники стають господарями своїх підприємств, а отже робоча сила нібито перестає бути товаром, необхідно враховувати вартість фондожиттєвих засобів як об'єктивної основи оплати праці.
Підсумовуючи вищевикладене, слід зробити висновок, що державно-бюрократична система господарства, яка базується на монопольному пануванні державної власності, за самою своєю природою є нераціональною, вона не забезпечує зростання продуктивності праці, економії ресурсів, підвищення якості продукції, задоволення потреб широких мас населення. Звертаючись до сучасних реалій формування ринкових відносин у нашій країні, можемо з впевненістю сказати, що задекларована мета роздержавлення і приватизації власності в Україні і переходу до цивілізованої ринкової моделі економіки буде досяжною лише за подолання відчуження, підвищення ефективності праці і виробництва та підйому на цій основі реального життєвого рівня працівників.
Наслідки фактично існуючого відчуження праці в сучасних умовах катастрофічно згубні: одночасно зі зниженням трудової мотивації при відсутності адекватної винагороди за працю відбувається різке зниження продуктивності праці, скорочення обсягів виробництва, погіршення трудової дисципліни, депрофесіоналізація, декваліфікація працівників, уповільнення темпів розвитку економіки в цілому. Ознаки таких руйнівних процесів очевидні, вони негативно відбиваються на трудовій ментальності, що підтверджують дослідження вітчизняних вчених та статистичні дані на державному і регіональному рівнях.
Ще на перших етапах ринкових перетворень в нашій країні економіст Н. Вєтрова невипадково підкреслювала, що трудова мораль перестає орієнтуватися на суспільно значущі настанови та цілі: 71% опитаних працівників вважають, що праця як можливість виконання обов'язку перед суспільством для них не важлива, "зростає число працівників, які бажають отримувати більшу зарплату, витрачаючи зі свого боку мінімум сил і знань. Цій категорії працівників (до 23-25%) байдуже, що, як, навіщо робити, лише б платили. Особливе занепокоєння викликає той факт, що до цієї групи належить близько 34% працівників віком 20-30 років, 23% - віком 31-40 років"17 .
Противагою відчуженню праці, на нашу думку, є, насамперед, розвиток інтересу працівників до ефективної трудової діяльності та розвитку конкурентоспроможності робочої сили. Виходячи з цього, виникає логічне питання: як забезпечити такий інтерес за сучасних умов? Практика перехідного періоду наочно свідчить, що передусім це стосується, по-перше, проблеми співвідношення економічного та позаекономічного примусу до праці, а по-друге - проблеми зміни ціннісних орієнтирів, якісної трансформації трудового менталітету для мобілізації всіх творчих потенцій особистості та реалізації їх у праці.
Позаекономічний примус створює для роботодавця можливість підтримувати якість трудового життя працівників лише на мінімально прийнятному рівні. Розвиток особистості приймається у розрахунок лише в тій мірі, в якій це зацікавлює власника засобів виробництва (звідси виходять знайомі державні концепції дешевої робочої сили). Саме домінування позаекономічного примусу в праці стає, на нашу думку, передумовою розвитку відчуження від трудового процесу. Ця ж причина, як уявляється, зумовлює обмеженість потреб та ціннісних орієнтацій ментальності працівника у сфері праці.
Першим кроком у подоланні відчуження має стати підвищення ціни робочої сили, далі - зміна методів управління людьми і виробництвом у напрямі від "технократичних" поглядів на працівника до гуманізації праці, посилення тенденцій "людських відносин" через участь персоналу в управлінні, власності, прибутках (нагадаємо, останнє визнається в теорії і практиці зарубіжного менеджменту основними напрямами ліквідації відчуження працівника від інтересів фірми).
В умовах сучасного надто низького рівня життя в Україні значна частина працівників орієнтується, безперечно, на матеріальні стимули, що не можна не враховувати, але при цьому не слід забувати, що матеріальні стимули є лише складовою загальної зацікавленості в ефективній праці. Ставлення до трудової діяльності, позитивна орієнтація ментальності на конкурентоспроможність породжується не лише матеріальними потребами, а цілою ієрархією різноманітних потреб та традицій, що обумовлюють особливості української ментальності з усіма їх відтінками у різних регіонах України.
Більш високий рівень розвитку економіки, безумовно, сприятиме поступовій зміні структури потреб, їх збагаченню, що, відповідно, створить підстави для адекватної зміни структури та обсягу стимулів до праці (і навпаки). Звичайно, цей процес не може бути швидким, особливо з урахуваннямінерційності мислення. Можна передбачити, що на етапі економічної стабілізації, в умовах підвищення рівня життя факти відчуження від трудового процесу стануть менш масовими за обсягом, але причини відчуження за своєю структурою матимуть ширший перелік (адекватно зміні потреб та ціннісних орієнтацій).
Виходячи з таких міркувань, на різних етапах ринкової трансформації економіки проблема
Loading...

 
 

Цікаве