WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Відчуження праці в системі чинників розвитку трудового менталітету - Реферат

Відчуження праці в системі чинників розвитку трудового менталітету - Реферат

що відчуження від праці руйнує поєднання суб'єкта і об'єкта праці, гармонійну цілісність трудової діяльності і життя людини. Внаслідок цього виникає трудова апатія, відбувається втрата професіоналізму як результат незацікавленості у підвищенні кваліфікації, знижується трудова активність, ефективність праці, якість продукції, стає фактом недотримання трудової і технологічної дисципліни та інші атрибути відчуження, які переконливо характеризують послаблення трудової мотивації. Відчуження від результатів праці обумовлює знецінення орієнтацій трудової свідомості на інтенсивну, високопродуктивну працю, значна частина працівників за своєю ментальністю починає надавати переваги одержанню доходів іншим, більш легким шляхом, з найменшими трудовими зусиллями, частіше всього поза виробничою сферою. Виходячи з цього, забезпечення ефективності праці вимагає підвищення мотивації трудової діяльності працівників, що неможливо без усунення причин масового відчуження в економіці.
Усупереч відомій схемі міркувань К.Маркса та його прибічників вважаємо, що подолання відчуження від праці в умовах України не слід вирішальною мірою пов'язувати виключно з тими чи іншими формами власності, оскільки причини відчуження можуть бути різноманітними, переважно пов'язаними з фактами масового відчуження від результатів праці. Найбільш це характерно для переломних часів існування будь-якого суспільства незалежно від його соціально-економічної орієнтації.
Водночас, уявляється, що глибинні корені відчуження можуть мати відмінності на різних етапах економічного розвитку країни. На тлі сучасної економічної кризи, падіння рівня життя більшості населення джерелом масового відчуження працівників від продуктивної праці є, на нашу думку, вкрай низька ціна робочої сили.
До речі, останнє обумовлено не тільки сучасними матеріальними труднощами періоду ринкової трансформації економіки, але й комплексом історичних, соціально-економічних та політичних чинників. Як відомо, традиційно низька ціна робочої сили в Україні на тлі всеохоплюючої економічної кризи сьогодні стала нижче її реальної вартості. Внаслідок цього стають неможливими: по-перше, просте відтворення робочої сили; по-друге, повна реалізація робочої сили, її потенційних можливостей у процесі трудової діяльності; по-третє, подальший розвиток робочої сили як сукупної здатності до праці у напрямі підвищення дії конкурентоспроможності. Одночасно зауважимо, що відзначені обставини свідчать про тісний взаємозв'язок відчуження праці з проблемою експлуатації робочої сили в умовах сучасного перехідного періоду.
У недалекому минулому більшість радянських учених, виходячи з догматів так званого "чистого капіталізму", стверджувала, що капіталізм і експлуатація нероздільні, а соціалістичні виробничі відносини цілковито позбавлені цього зла. У період "перебудови" цей підхід був замінений на абсолютно протилежний. Переважна більшість науковців кон'юнктурно стверджує, що саме в умовах сучасного капіталізму експлуатація відсутня, тоді як соціалізму вона була притаманна повною мірою. При цьому висновки було зроблено, базуючись на розрахунках питомої ваги заробітної плати у ВВП (за оцінками фахівців, вона становила у США - 60, а в колишньому СРСР - близько 40%. Оцінка питомої ваги особистого споживання у ВВП капіталістичних країн коливалася від 56 до 76%, а в колишньому СРСР сягала лише 45%)14 .
Зрозуміло, що крайнощі в концептуальних підходах не могли і не можуть надати необхідної наукової глибини розробленню проблеми експлуатації. Певна річ, у економістів немає сумнівів, що експлуатація як соціально-економічне явище виникає тоді, коли робоча сила функціонує в умовах нееквівалентного обміну, а праця оплачується за ціною, що не відповідає реальній вартості її результатів і не забезпечує найманому працівнику необхідних умов для нормального відтворення його робочої сили в процесі стрімкого зростання інтенсивності праці. Експлуатація також може виникати і внаслідок різних форм дискримінації працюючих (за статтю, віком, національністю тощо).
Водночас, розглядаючи проблему експлуатації, треба мати на увазі, що впродовж ХХ ст. у країнах із розвинутою ринковою економікою були докорінно трансформовані форми відносин між основними суб'єктами суспільного виробництва, змінилася загальна соціальна структура зв'язків і механізмів узгодження економічних інтересів. Ретроспективний аналіз свідчить, що на уламках економічної моделі, що ґрунтувалась на ліберально-ринкових відносинах, виникли могутні суспільні регулятивні механізми, які виявилися потенційно спроможними приборкати примітивно дикі форми експлуатації праці капіталом.
Наполеглива й активна боротьба працівників у поєднанні з процесами загальної демократизації суспільного життя призвела до того, що в умовах цивілізованої ринкової економіки виник гнучкий і реально контрольований громадськістю механізм соціально-справедливого перерозподілу суспільного багатства між різними верствами населення. В цих умовах держава (її інститути, ресурси тощо) почала об'єктивно виступати вже не лише органом волевиявлення "сукупного капіталіста", а трансформувалася на "комітет", який гарантував оптимальне узгодження інтересів усіх соціальних верств суспільства. Держава взяла на себе виконання надзвичайно важливої функції - стала надійним гарантом у процесі суспільної гармонізації й досягнення консенсусу в соціальному діалозі різних політичних сил.
Ігнорування фундаментальних методологічних підходів у дослідженні сучасних проблем експлуатації праці багато в чому пов'язане із недостатнім теоретичним осмисленням загальної проблеми вартості. Це призводить до того, що у питанні визначення вартості такого специфічного товару, як робоча сила досі переважає несистемний, поверховий підхід до застосування основних положень трудової теорії вартості й теорії граничної корисності. Відповідно до трудової теорії витратність як базова компонента вартості робочої сили означає, що величина вартості цього специфічного товару визначається інтегрованими обсягами благ і засобів, які об'єктивно необхідні для задоволення життєвих потреб, відтворення трудового потенціалу її носія.
Перелічені вище обставини призводять до виключення особистості працівника із трудового процесу, тобто він свідомо чи несвідомо виходить з нього, втрачаючи якість індивідуального трудового потенціалу. Це дає підстави передбачити появу граничної форми прояву відчуження від трудової діяльності - відчуження працівника від власної робочої сили (звичайно, у суспільній формі).
Слід зауважити, що більшість населення нашої країни до останнього часу суперечливо оцінює політику роздержавлення і приватизації колишньої суспільної власності. У цьому зв'язку доцільно навести дані всеукраїнських представницьких опитувань, проведених фірмою"Соціс" спільно з Інститутом соціології НАН України та фондом "Демократичні ініціативи" в рамках проекту "Українське суспільство 1994-2001 рр.". Усього було опитано 1800 респондентів у віці від 18 років. Опитування показали, що більшість респондентів (52%) негативно висловились щодо приватизації великих
Loading...

 
 

Цікаве