WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Відчуження праці в системі чинників розвитку трудового менталітету - Реферат

Відчуження праці в системі чинників розвитку трудового менталітету - Реферат

вона сама, а також ті здібності і сили, котрі цю діяльність зробили можливою та реалізували. На думку К. Маркса, відчуження у широкому розумінні охоплює своїми наслідками увесь соціальний організм, включаючи економічну свідомість, політику, соціальну психологію, мораль, філософію, релігійну свідомість та методологію науки5 .
Такий підхід (до речі, він не втратив актуальності і сьогодні) підвів Маркса до визначення відчуження як загальносоціальної категорії обернено спрямованої дії, яка пригнічує, руйнує, спустошує особистість6 . К. Маркс був твердо переконаний у неминучості усунення відчуження від трудової діяльності (і похідних від нього форм відчуження) через знищення приватної власності на засоби виробництва. Проте реальна практика життя не підтвердила правильність такого висновку, про що свідчить досвід колишнього Союзу РСР, у тому числі України. Відмова від приватної власності не тільки не ліквідувала відчуження праці, а більш того, у масштабах гігантського усуспільнення засобів виробництва воно набуло масового характеру. На цьому питанні більш детально ми зупинимося в подальшому аналізі проблеми відчуження на етапі транзитивної (перехідної) економіки. Отже, не варто вишукувати корені відчуження працівника від трудової діяльності виключно у формах власності.Немарксистські концепції відчуження праці, які одержали розвиток у другій половині ХХ-го сторіччя, підходять до розкриття окресленої проблеми з іншого боку, за своєю сутністю вони відзначаються різноманіттям підходів. Їх центральні ідеї стали синтезом положень філософських, економічних, соціологічних, психологічних наук.
Серед авторів зарубіжних концепцій відчуження заслуговують виокремлення праці таких західних філософів, як Е. Фромм, Ю. Хабермас, Г. Маркузе, соціологів М. Вебера, Т. Веблена, Е. Дюргейма. Особливістю їх концептуального бачення є прагнення розв'язувати проблему відчуження з гуманістичних позицій, виходячи з погляду на працівника як на центральну фігуру виробництва. При цьому відчуження часто розглядається як результат спустошення людини наукою і технікою, бюрократією, що зростає, впливом урбанізації, поширенням підприємств-гігантів тощо.
Деякі зарубіжні соціологи та соціальні психологи намагаються поняття "відчуження праці" застосувати емпірично. Це стосується, наприклад, книги Р. Блоунера "Відчуження і свобода", де він розглядає існуючі концепції та доходить висновку, що "відчуження" часто спрацьовує в умовах безвладдя, відсутності моральних цінностей та норм. Прискоренню процесів відчуження праці сприяв, на його думку, перехід від традиційного ремісничого виробництва до фабричного, тобто обмеження участі працівника у створенні кінцевого продукту праці.
Протягом останнього десятиріччя в Україні та інших країнах СНД питання відчуження в сфері праці з різною мірою глибини розглядалися такими авторами, як Л. Абалкін, І. Бєляєва, Б. Воронцов, Г. Горланов, Ю. Давидов, Г. Дмитренко, С. Ковальов, С. Мочерний, І. Нарський, Т. Ойзерман, В. Томашкевич, О. Пахомова, М. Семікина, В. Юрчишин, К. Кривенко, В. Чернишук та ін. Певні наукові розробки з названих питань в останні роки зроблені автором даної статті7 .
Чимало науковців, порушуючи проблему відчуження з економічних позицій, намагаються побачити в ній першоджерело сучасної кризи. Зокрема, на це вказує В. Юрчишин. Розглядаючи відчуження, він має на увазі, насамперед, "повне відчуження працівників від засобів виробництва і результатів своєї праці, а по відношенню до селян - і від землі"8 . Інші дослідники, зокрема Г. Дмитренко, пов'язують зниження мотивації до ефективної праці, насамперед, з відчуженням працівника від результатів праці9 .
Деякі інші економісти, наприклад, К. Кривенко і В. Чернишук формулюють сутність поняття "відчуження праці", розглядаючи процеси трудових відносин у поєднанні з відносинами власності:
1) відокремлення від виробника об'єктивних моментів праці - засобів виробництва і землі;
2) з'єднання праці з засобами виробництва через систему найму або іншу форму економічного або позаекономічного примусу;
3) примусове витіснення виробника з процесу праці як єдиного джерела до життя, проявом якого є безробіття;
4) потворний вплив поділу праці на розвиток особи;
5) відчужене ставлення виробника до праці та її продукту;
6) відокремлення від виробника продукту його праці, втрата права власності на цей продукт10 .
Перелічені положення цінні тим, що вказують можливі причини відчуження праці, проте вони ще не дають уявлення про сутність цього феномена. Слід також підкреслити, що жорстку прив'язку "відчуження" до відносин власності чимало вчених вважають дискусійною.
Стосовно останнього уявляється доцільним зупинитись на позиції російських вчених І. Бєляєвої, Г. Буличкіної, І. Молоканової11 . На їх погляд, саме відчуження працівників від трудового процесу обумовило кризу праці, яка на поверхні явищ проявляє себе як масова втрата інтересу до продуктивної праці. Автори наголошують: "Відчуження людини від процесу праці, всупереч поширеному стереотипу, не тотожне, і, більш того, не може бути зведене до її відчуження від засобів виробництва і результату (продукту) її праці… Причини, які зумовлюють кризу, можуть бути найрізноманітнішими, а вихід з неї зовсім не обов'язково пов'язаний із зміною відносин власності". Свого часу на це, зокрема, справедливо звертав увагу російський економіст Є.Торкановський, вважаючи, що відчуження працівника від інтересів підприємства поглиблюється не стільки відсутністю у нього власності на засоби виробництва, скільки такими чинниками, як: втрата чіткої системи нормування праці та оцінки трудових показників і результатів праці, системи стимулювання за досягнення найкращих показників роботи; недосконалість системи розподільчих відносин; відсторонення працівника від участі в управлінському процесі; збіднення змістовності праці, її монотонність, одноманітність; несприятливий психологічний "клімат" на підприємстві, існування несправедливої (на погляд працівника) системи пільг, конфронтація у відносинах між трудовим колективом та адміністрацією та ін.12
Синтезуючи різні підходи до визначення якісних категоріальних характеристик названої проблеми, можна зробити висновок, що руйнування інтересу до праці у трудовій ментальності зумовлюється багатьма причинами відчуження, які перешкоджають реалізації тих чи інших потреб працівника. Дотримуючись такого підходу, соціолог О. Пахомова трактує відчуження від праці таким чином: це "такий стан суб'єкта, при якому трудова діяльність в тій чи іншій мірі втрачає для нього можливість задовольняти його потреби"13 .
Окреслені вище концептуальні підходи вітчизняних і російських авторів, безумовно, мають свій сенс (хоча інколи суперечать один одному), проте вважаємо за необхідне уточнити визначення терміна "відчуження від праці" з економічної точки зору: відчуження працівника від праці - це,обумовлена певними об'єктивними соціально-економічними умовами, втрата працівником інтересу до трудової діяльності, яка перестала бути ефективним засобом задоволення його потреб.
У той же час зауважимо,
Loading...

 
 

Цікаве