WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Відчуження праці в системі чинників розвитку трудового менталітету - Реферат

Відчуження праці в системі чинників розвитку трудового менталітету - Реферат


Реферат на тему:
Відчуження праці в системі чинників розвитку трудового менталітету
Формування ринкових відносин у нашій країні обумовлює не тільки трансформацію соціально-економічного середовища, але й визначає перебудову трудового менталітету населення у певному напрямі - наближення до трудової свідомості ринкового типу з орієнтацією на конкурентоспроможність. Розуміння цього поступово знаходить своє місце у поглядах політиків та науковців, оскільки однією з перешкод у прискоренні ринкових реформ визнається "феномен" українського трудового менталітету. На думку автора, національний трудовий менталітет узагальнено відображає рівень трудової свідомості суспільства та його соціальних груп щодо сприйняття сенсу трудової діяльності, віддзеркалює потреби, інтереси та ціннісні орієнтації населення, якими зумовлюються спонукальні мотиви певної трудової поведінки на ринку праці. З метою комплексної оцінки трудового менталітету доцільно, на нашу думку, розглядати дану категорію через систему певних чинників (див. схему 1).
Схема 1
Проблема якісного оновлення українського трудового менталітету, який формувався протягом тривалого часу і під впливом певних історичних, політичних, економічних, географічних та інших чинників, дуже непроста й багатогранна, проте її розв'язання має пряме відношення до подолання масового відчуження працівників від трудової діяльності1. Однак теоретичний і практичний зв'язок цих проблем часто випадає з поля зору вітчизняних економістів, оскільки тривалий час дослідженням такого напряму заважав ідеологічний прес. В кращому випадку ця проблема ставала об'єктом досліджень істориків, соціологів та філософів.
Сьогодні все більше стає зрозумілим, що гарантом успіху розпочатих в Україні ринкових перетворень має бути, насамперед, пробудження трудової активності громадян, реалізація та розвиток трудового потенціалу в інтересах зростання добробуту кожного, а отже, й країни в цілому. На тлі перехідного періоду, в умовах економічної та духовної кризи, масового безробіття стихійно відбуваються зовсім інші, протилежні явища, які засвідчують поглиблення процесів відчуження працівників від трудової діяльності, негативно відбиваються на трудовій свідомості і надовго в ній закріплюються.
Фахівці спостерігають, як з невідворотністю, часом досить гострою і трагічною, руйнуються трудові цінності, погіршується якість трудового потенціалу, що, безумовно, матиме масштабні наслідки стосовно стану свідомості населення та стану економіки, якщо не станеться радикального зламу негативних тенденцій. Звідси виникає нагальна потреба осмислення всієї повноти кризи праці, яка за своїм змістом знаходить концентрований вираз у процесі відчуження працівника від трудової діяльності. Саме розв'язання проблеми відчуження уявляється, на нашу думку, похідною у побудові концепції якісного оновлення трудового менталітету.
Як відомо, термін "відчуження" вперше застосований в середні віки у богословії та філософії, а також у класичній філософії Стародавньої Греції. Через призму сучасної психології у словнику під редакцію А. Петровського та М. Ярошевського наводиться таке тлумачення даного терміна: "Відчуження (у психології) - прояв таких життєвих відносин суб'єкта зі світом, за яких продукти його діяльності, він сам, а також інші індивіди і соціальні групи, будучи носіями певних норм, настанов і цінностей, усвідомлюються ними як протилежні йому самому (від несхожості до неприйняття і ворожості). Це виявляється у відповідних переживаннях суб'єкта: почуттях відособленості, самотності, відторгнення, втрати Я"2 . Соціологічний словник тлумачить поняття відчуження дещо по-іншому: "Відчуження - відчуття індивідуумом відчуженості від ситуації, групи, культури"3 .
Перш ніж розглянути розуміння цього терміна з позицій економічної науки, слід зазначити, що до останнього часу факти відчуження від трудового процесу не знаходили належного відображення в науково-економічній літературі, оскільки вважалося, що загальнодержавна власність на засоби виробництва знімає цю проблему автоматично. Звичайно, такий погляд панував за командно-адміністративної системі, в межах існуючої у той час ідеології.
Відповідно до соціальних та політичних замовлень у сфері наукового аналізу проблем праці проводилися й відповідні дослідження. Переважно це були дослідження діалектики соціально-економічних функцій праці, які породжували догматичні висновки про можливість створення гармонічних умов розвитку особистості та перетворення праці у першу життєву потребу лише за умов соціалізму. У наукових джерелах за радянських часів наголошувалося, що в умовах капіталістичного способу виробництва праця є вимушеною, наймані працівники виконують вимоги власників капіталу, тому праця може розглядатися лише як засіб для існування, чим пригнічується та подавляється головна суттєва риса трудової свідомості людини - прагнення до творчої діяльності, самореалізації у праці.
Термін "відчуження" в енциклопедичних словниках радянських часів трактувався таким чином: "Відчуження - об'єктивний соціальний процес, який притаманний класовому антагоністичному суспільству і характеризується перетворенням діяльності людини і її результатів у самостійну силу, що панує над ним і ворожа йому. Джерела - в антагоністичному розподілі праці і приватній власності; знаходить вираз… у перетворенні особистості в об'єкт експлуатації і маніпулювання з боку панівних класів і груп; відображається певним чином у свідомості індивіда (сприйняття соціальних норм як чужих і ворожих, почуття самотності, апатії тощо). Набуває найбільш гострих форм за умов капіталізму. Соціалізм знищує корінні джерела відчуження"4 .
Уявляється, що така офіційна думка була нічим іншим, ніж результатом безумовного прийняття помилкових висновків К. Маркса про те, що з ліквідацією приватної власності остаточно зникає відчуження праці. Принципово не погоджуючись з таким марксистським баченням коренів відчуження (приватна власність) та методів їх подолання (ліквідація приватної власності), справедливо буде підкреслити вагомий внесок К. Маркса у системне дослідження проблеми відчуження праці саме з економічної точки зору.
Сьогодні важко заперечувати той факт, що погляди багатьох учених розвиваються саме у руслі запропонованої К. Марксом концепції відчуження, яку викладено у його працях "Економічно-філософські рукописи 1844 року" та "Німецька ідеологія". Зауважимо, що до К. Маркса ідеї стосовно проблеми відчуження висловлювали мислителі Ж. Ж. Руссо, К. Гельвецій, Г. Гегель, Л. Фейєрбах, проте їхні думки в своїй основі мали ідеалістично-філософське спрямування.
Розмірковуючи про відчуження праці у "Німецькій ідеології", К. Маркс зауважує, що "це закріплення соціальної дійсності, це консолідування нашого власного продукту в якусь речову силу, яка панує над нами, виходить з-під нашого контролю, іде в розріз з нашими очікуваннями і зводить нанівець наші розрахунки...". Виходячи з концепції К. Маркса, відчуження - це процес, приякому від людей "як членів" тих чи інших суспільних груп відокремлюються результати їхньої діяльності,
Loading...

 
 

Цікаве