WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Інститут поліції: минуле і сучасне в соціологічній інтерпретації - Реферат

Інститут поліції: минуле і сучасне в соціологічній інтерпретації - Реферат

спадок від радянської міліції й царської поліції, є низький соціальний статус правоохоронців, високий показник недовіри з боку населення,відчуженість і боязнь населення людей у формі [11]. Причин тому багато. Довгий період поліція і міліція обслуговувала тоталітарну політичну систему, розглядалася як каральний орган, використовувалася для репресій. Інститут поліції не вибирає власної долі, а є невід'ємною частиною держави й політичної системи. Якщо держава воює з власним народом, то поліція використовується як знаряддя влади. Очікувати любові з боку населення за таких умов неможливо. Тривалий час домінував принцип "цілі виправдовують засоби", яким прикривалось незаконне насильство, брутальне поводження з людьми, провокації і тортури. Ці традиції виявилися доволі стійкими. І хоча в Законі України "Про міліцію" чітко визначено, що вона будує свою діяльність на принципах "законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості…" дійсність відрізняється від задуму. Далі, традиційно у нас поліція (міліція) розглядалися як третьорозрядний силовий орган. Основна увага приділялася жандармерії (КДБ), армії, прокуратурі. Міліція комплектувалася і забезпечувалася за залишковим принципом. Слабкий кадровий склад і погане грошове утримання були стимулами для прихованої "економічної" діяльності, хабарництва. Люди в формі і при зброї, але не забезпечені усім необхідним, є небезпечними для суспільства. Утримати особовий склад від зловживань, корупції, незаконного насильства виявилося набагато складніше, ніж сформувати міліцейські підрозділи. Це з'ясувалося вже у перші роки після перемоги більшовиків в Україні. 1923 р. влада була змушена фактично повністю розпустити "робочо-селянську" міліцію, яку рекрутувала під час воєнних дій. Якщо на жовтень 1921 р. вона нараховувала 189 тис. осіб, то після так званої "чистки" чисельність міліції зменшилася у 10 разів, і складала 12881особу. Дуже відвертою була інструкція по боротьбі з хабарництвом, датована тим же 1923 роком. В її тексті розлого визначаються види хабарів, які мали місце на початку 20-х рр., в період так званого непу (фрагмент цитуємо мовою оригіналу):
ІІ. Виды взятки:
- специально милицейский: "уступочка" - в ресторане за обед; продажа в магазине, лавке на 50% дешевле;
- приглашение работника милиции на "чашку чая", "пообедать";
- приношение на квартиру;
- знакомство и родство с нэпманом, кулаком при посредстве девиц и вдовушек;
- "замазывание" дела при всякого рода нажимах в порядке службы;
- внеочередные опросы, расследования, выдача справок, видов на жительство за "благодарность";
- служба в одном управлении целыми выводками с кумовьями, родственниками, дающая возможность брать без особого риска через десятые руки;
- поборы за укрывательство самогонщиков, поблажка содержателям притонов, проституткам, ворам;
- взятка, прикрытая законом: отчисление при заключении договоров, сделок, поставок, при заключении подрядов и т.д.;
- поблажка арестованным, их отпуск и т.п.;
- задержка протоколов со штрафами на 1-2 месяца [12]".
Історія має особливість повторюватися. На початку 90-х рр. виникла ситуації, що нагадувала неп 20-х рр., вади міліції "розквітнули" на повну силу. Ситуація загострювалася тим, що одночасно відбувався значний сплеск злочинності, в суспільстві ширилася аномія, професіонали залишали органи й переходили до приватних структур, а на їх місце приходили танкісти й артилеристи, що залишилися без роботи через скорочення армії, люди без юридичної освіти, випадкові особи, катастрофічно скорочувалося фінансування, і від начальників вимагалося знаходити "внутрішні резерви". Отже, в цій ситуації було не до впровадження новітніх моделей поліцейської діяльності. Точилося багато розмов довкола реформи української міліції, перейменування її у поліцію тощо. Але зміни не мали системного й глибокого характеру.
Ситуація поліпшилася наприкінці 90-х років. З терміново заснованих вищих навчальних закладів до органів міліції почали приходити молоді спеціалісти. Швидко зростав професіоналізм міліцейської діяльності.
Почали налагоджувати контакти з американськими, британськими й німецькими поліцейськими структурами. В Україні ширилася інформація про новітні ідеї з поліцейської роботи в сільських громадах- community policing. Вченими Національного університету внутрішніх справ разом з британськими вченими з Центру Лорда Скармана Лестерського університету був розроблений і реалізований проект "Впровадження моделі поліцейської діяльності, заснованої на підтримці громадськості, в Україні" [13]. Проект-експеримент проходив у 2000-2003 рр. на базі двох відділків міліції в самому місті Харкові та в приміській зоні. Проект мав практичну спрямованість: фактично, на українському ґрунті випробувалася добре відома у Великій Британії система роботи в общині, яка називається "модель поліцейської діяльності, що заснована на підтримці громадськості". Паралельно здійснювався соціологічний супровід проекту: на початку і наприкінці робилися масові опитування населення, бралися розгорнуті якісні інтерв'ю в населення, місцевого керівництва, працівників міліції, щоб оцінити ефективність нової політики. Практична частина зводилася до того, що в кожному районі здійснювалася низка конкретних програм:
- зустрічі дільничних інспекторів з населенням;
- поширення брошур та листівок з порадами як уникнути злочинця і захистити майно;
- програма "сусідська взаємодопомога";
- програма "зупини злочинця";
- маркування власності;
- праця в школах.
Підсумок було підбито на міжнародній науково-практичній конференції за участі міністра внутрішніх справ України і посла Великої Британії в Україні. Було визначено загальний позитивний підсумок і можливість продовження експерименту у більш широких масштабах. Очевидно, що це є майбутнім, завтрашнім днем української міліції. Нова модель вимагає не тільки структурних змін, але й впровадження нової філософії поліцейської діяльності. Це є справжній переворот в історії поліції.
Таблиця 1
Інституціональні зміни поліцейської діяльності
Структурні елементи 1930-1980 рр. Починаючи з 1980-х рр.
(епоха співробітництва)
Джерела повноважень Закон і професіоналізм Підтримка громадськості (політична), закон і професіоналізм
Функції Контроль над злочинністю Забезпечення послугами всього населення
Організаційні принципи Класична модель, централізація Децентралізація, підрозділи, що створюються для вирішення задач
Стосунки з громадськістю Професійні, відчужені Щільні
Тактика й технологія Профілактичні патрулі й швидке реагування Піше патрулювання, вирішення соціальних проблем
Результати Контрольована злочинність Якість життя і задоволеність громадян
Література:
Інститут поліції: минуле і сучасне в соціологічній інтерпретації (І. П. Рущенко) // Український соціум. - 2004. - № 1 (3). - C.38-47
www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве