WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Інвалідність як соціальна проблема сучасного українського суспільства - Реферат

Інвалідність як соціальна проблема сучасного українського суспільства - Реферат

осіб 0,292 0,306 0,310 0,307 0,326
Дітей-інвалідів, млн. осіб 0,115 0,120 0,126 0,134 0,145
Разом інвалідів I групи і дітей-інвалідів, млн. осіб 0,407 0,426 0,436 0,441 0,471
Інвалідів відносно всього населення, % 4,31 4,53 4,67 4,70 5,02
Рис. 1. Динаміка зростання кількості осіб з функціональними обмеженнями в Україні
Важливо, що ця тенденція посилювалася зі зменшенням населення країни (рис. 2).
Рис. 2. Динаміка зменшення кількості населення України
Якби відбувався приріст населення, причому в такій самій або більшій пропорції, як і приріст осіб з функціональними обмеженнями, то їхня питома вага у складі всього населення не зростала б і процес можна було б вважати сталим. Але протягом цих років кількість населення постійно зменшувалася і цей процес не уповільнювався.
Унаслідок зменшення населення і одночасно збільшення осіб з функціональними обмеженнями, їх питома вага в складі населення України за 1995-2001 рр. зросла з 4,31 до 5,48 % (рис. 3).
Якщо припустити, що й надалі такими темпами збережеться тенденція зменшення населення і зростання кількості осіб з функціональними обмеженнями (хоча, природно, демографічні процеси не можна прогнозувати шляхом примітивної екстраполяції), тоді, наприклад, через 50 років населення України становитиме 34 млн., з них 5,4 млн. (16%) - люди з функціональними обмеженнями. Якщо ж для вихідних даних підрахунку взяти не офіційну статистику, а прийнятий у світі оціночний орієнтир середньої кількості інвалідів у країні (10% населення), тоді кількість осіб з функціональними обмеженнями в Україні через 50 років становитиме понад 30% жителів.
Рис. 3. Динаміка питомої ваги осіб з функціональними обмеженнями в складі населення України
Безумовно, наведені розрахунки не можуть розглядатися як коректно обґрунтований кількісний прогноз, тому що одночасно діятимуть й інші чинники суспільно-історичного процесу. Але ці розрахунки показують наявність досить впливових негативних тенденцій процесу інвалідизації населення України, що ускладнюються демографічними показниками останніх років. Зміни цих тенденцій пов'язані передовсім із сподіваннями позитивних змін у суспільному розвитку, зі змінами демографічної ситуації, з прийняттям спеціальних заходів щодо поліпшення стану здоров'я населення і, головне, з удосконаленням вітчизняної системи інтеграції осіб з функціональними обмеженнями у повноцінне суспільне життя, використання їхнього потенціалу в культурному та економічному розвитку країни. Таке вдосконалення має відбуватися на підставі ідентифікації й аналізу перешкод, які на цей час заважають наближенню до кращих світових зразків діючої системи соціальної роботи стосовно осіб з функціональними обмеженнями в Україні.
Завдання дослідження. Ідентифікувати деякі соціальні проблеми осіб з функціональними обмеженнями, визначити важливі перешкоди їх вирішенню інноваційними засобами соціальної роботи.
Матеріали дослідження. Найбільш поширені соціальні проблеми осіб з функціональними обмеженнями стосуються майже всіх аспектів життєдіяльності цієї категорії населення. Дані соціологічних досліджень свідчать, що це проблеми медичної, психологічної та соціальної допомоги, догляду та обслуговування в сім'ї або поза нею, пенсійного забезпечення, доступу до архітектурних споруд і транспортних засобів, реалізації творчих здібностей, освіти й працевлаштування, комунікації (зв'язку, спілкування, отримання і надання інформації тощо), інші соціальні проблеми, пов'язані як з об'єктивними чинниками стану здоров'я осіб з функціональними обмеженнями, так і з суб'єктивними: - недосконалістю діючої системи соціальної допомоги, соціального захисту, соціального забезпечення цієї категорії населення7.
Шляхи вирішення більшості з цих проблем окреслені законодавчими і нормативними актами України. Але їх реалізація гальмується не стільки певною недосконалістю чинної законодавчо-нормативної бази, скільки практикою її застосування. Щодо законодавства в цілому, можна вважати, що на сьогодні в Україні сформована державна система соціальної підтримки осіб з функціональними обмеженнями відповідно до Законів України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", "Про освіту", "Про пенсійне забезпечення", "Про державну допомогу сім`ям з дітьми", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні", Основ законодавства України про охорону здоров`я, Основ законодавства України про культуру, нормативно-правових документів, розроблених у межах програм "Освіта. Україна ХХI століття", "Діти України", низки постанов Кабінету Міністрів України тощо.
Слід зауважити, що чинне законодавство постійно удосконалюється. Наприклад, в особливо плідні, з точки зору законотворчості у цій сфері роки (2000-2002), лише за останні три місяці 2000 р. було прийнято шість законодавчих актів стосовно людей з інвалідністю8, а на середину 2002 р. кількість нормативних актів, які регулюють цю діяльність, включаючи закони та постанови, прийняті Верховною Радою України з питань соціального захисту інвалідів; акти Президента України щодо розв'язання проблем інвалідів; міжнародні акти та угоди щодо соціального захисту осіб з обмеженими фізичними можливостями, ратифіковані та укладені Україною; нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, які регулюють питання соціального захисту громадян з особливими потребами; інструктивні матеріали по реалізації прав інвалідів, розроблені на реалізацію Законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України складала загалом число 896. 2003 р. нормативно-правову базу щодо підтримки людей з функціональними обмеженнями поповнили понад 30 документів. Це постанови Кабінету Міністрів України, постанови і закони, прийняті Верховною Радою України, постанови і рішення Верховного, Конституційного та Вищого господарського судів, накази та інструкції міністерств і відомств (зареєстрованих Міністерством юстиції України). В тому числі набули чинності важливі акти: Постанова Верховної Ради України від 20.02.2003 р. № 560-IV "Про стан забезпечення в Україні встановлених чинним законодавством соціальних, економічних, правових і конституційних гарантій у сфері соціального захисту та реабілітації інвалідів"; Постанова Кабінету Міністрів України вiд
24.02.2003 р. № 250 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям"; Наказ Міністерства освіти і науки України вiд 07.04.2003 р. № 212 "Про затвердження Умов прийому до вищих навчальних закладів України"; Наказ Міністерства праці та соціальної політики України вiд 08.12.2003 р. № 331 "Про затвердження Інструкції про порядок забезпечення населення України технічними засобами реабілітації".
І хоча наявна правова база потребує вдосконалення, вона й зараз є досить міцним підґрунтям для вирішення проблем людей з функціональними обмеженнями. Отже можна вважати, що усфері правового забезпечення існуючі проблеми
Loading...

 
 

Цікаве