WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Регіональні моделі дозвіллєвої діяльності населення України - Реферат

Регіональні моделі дозвіллєвої діяльності населення України - Реферат

включити до їх складу структури, умовно визначені як "Схід"-"Захід". (Захід представлено в дослідженні - Львівською, а Схід - Донецькою та Запорізькою областями). Такий розподіл дозволив виявити культурні особливості, що існують на Західній і Східній Україні. На нашу думку, відмінності, зафіксовані у ставленні населення до культури та характері культурно - дозвіллєвої діяльності, пов'язані з рівнем індустріалізації цих регіонів і ступенем збереження традицій народної культури. Проте в побутовому уявленні та деяких наукових працях зафіксовано думку про те, що культурні особливості на Сході та Заході принципові, суттєві і мають характер соціально - культурного конфлікту.
Які ж відмінності зафіксовані в нашому дослідженні?
Помітними виявились розходження в оцінці представниками Сходу та Заходу загального розвитку національної самосвідомості в суспільстві. На Сході лише 10% опитаних вважають його "досить помітним", а 31% вважає, що зміни відбуваються "певною мірою". На Львівщині ж втричі більше людей (30%) бачать суттєві зрушення в національній свідомості, а 45% вважають, що вони йдуть "певною мірою".
Якщо прогрес в оволодінні державною мовою 38% львів'янами оцінюється як "досить помітний", а як "непомітний" лише 15%, то на Сході зрушення в цьому процесі відзначає лише 15%, а як "непомітні" - 32,4%. Підтверджується теза про різний темп оволодіння державною мовою в цих регіонах.
Один з провідних показників культури особистості - міра контакту з нею, культурно - дозвіллєва активність, яка характеризується участю у культурно - дозвіллєвій діяльності (вивчалась частота контактів за останні два роки).
В Східному регіоні порівняно з Західним стали вдвічі більше відвідувати дискотеки, втричі - відеосалони та займатись спортом, менше відвідувати бібліотеки, але вдвічі більше по кількості людей стали читати. Значна політизація населення Заходу призводить до того, що 10% стали частіше читати періодичні видання.
На Сході суттєвим став вплив на свідомість респондентів масової культури. Серед опитаних 46% стали частіше дивитись розважальні програми В той же час на Львівщині таких лише 10%, що свідчить про певний моральний ригоризм її населення. Тут стали частіше відвідувати церкву(26%), а на Сході цей процес не відбувається досить помітно.
Спостерігається поглиблення культурної контрасності регіонів. Якщо на Львівщині стали частіше відвідувати концерти фольклорних колективів, то на Сході інтерес до такої форми дозвілля знизився. Водночас львів'яни стали значно рідше приділяти увагу концертам естрадних колективів та класичної музики, міжособистому спілкуванню, розвагам з друзями. Освоєння населенням здобутків фольклору оцінюється як досить помітне населенням Сходу (45%), що є позитивним симптомом.
В той же час помітні значні розходження між регіонами в оцінці проникнення традицій української культури в побут і взаємини людей (38,3% на Львівщині вважає його "досить помітним", на Сході - 11,8%). Тому і відродження української культури оцінюється помітно вище на Львівщині.
Разом з тим, застосування інших принципово важливих показників виявляє спільність позицій населення Сходу і Заходу України. Так, однаково негативно вони віднеслись до тенденції комерціалізації закладів культури. Близькі їх позиції щодо ставлення до "американізації" вітчизняної культури, а також оцінки ролі закладів культури клубного типу в культурному житті.
В аматорських заняттях (реальних і бажаних) також спостерігається багато спільних оцінок, хоч і мають місце деякі регіональні особливості. Вищим виявився показник участі населення в аматорській діяльності на Сході. Особливістю аматорської діяльності в цьому регіоне є те, що потреба в ній в більшій мірі реалізується "вдома" (63,5%). На Заході аматорством займаються переважно в закладах культури (51%). Саме тому львівські аматори в більшій мірі потребують допомоги, особливо матеріальної та організаційної.
За умови наявності спільних тенденцій у оцінці культурного життя своєї місцевості та пропозиціях щодо вирішення актуальних культурно - дозвіллєвих проблем, львів'яни в більшій мірі наголошують на необхідності поліпшити справу реставрації пам'ятників (29%), звернути більшу увагу на "відродження самобутності української національної культури, позбавлення її від елементів русифікації" (21,2%), "відродження української культури в її кращих класичних зразках" (30%).
Слід також підкреслити, що в процесі моделювання системи елементів національної (української) культури між Сходом і Заходом України склались значні відмінності. Якщо для громадян східного регіону, порівняно з західним, характерне особливе акцентування на такій його складовій, як музичне мистецтво (42%), то для західного - важливішими першоелементами є "мова" (69%), "історія" (63,9%) та "релігія" (45%).
Застосований у ході дослідження моделей культурно - дозвіллєвої діяльності населення України регіональний підхід дозволив зробити деякі висновки щодо загальних тенденцій розвитку дозвілля в Україні.
Разом з погіршенням матеріального і соціального стану населення відбуваються якісні зміни в структурі вільного часу, методах та засобах залучення населення до проведення дозвілля. Вивільнення частки загальнодобового часу, в тому числі і в зв'язку з зростанням повного, а особливо - часткового безробіття, не призвело до реального збільшення обсягу часу дозвілля. Навпаки, спостерігається тенденція його значного скорочення. Це явище пов'язане з причинами соціального характеру, адже перерозподіл вільного часу пов'язаний зі збільшенням затрат часу на сферу комерції, гендлю, боротьбу за фізичне та соціальне виживання.
Відбувається також деструкція вільного часу. Це явище пов'язане із скороченням часу, який відводиться на естетичні та художні заняття. Паралельно зростає час на засвоєння актуалізованих у масовій свідомості за допомогою засобів масової інформації зразків популярної американізованої культури (яку, до речі, європейці сприймають як руйнівну). Рештки вільного часу витрачаються на опанування дозвіллєвих зразків західного стилю життя, мислення та поведінки (відвідування презентацій, виставок, барів, нічних клубів, казіно тощо). Участь у них носить переважно споживацький характер.
Тенденція до споживацтва яскраво виявляє себе у сферідозвілля, формується як нова суспільна цінність, а для значної частини людей стає метою і змістом життя. Населення все більше усвідомлює інструментально - прагматичну цінність і значення культури як засобу успішності пристосування та кар'єри в нових умовах. Зростає потреба в престижно - статусному засвоєнні культури шляхом вико ристання в основному західних норм і культурних зразків.
В нових умовах складається ситуація, за якої об'єктивно утворюються суперечності між державною культурною політикою в сфері дозвілля і реальними духовними прагненнями населення, особливо молоді.
Пріоритетом державної культурної політики стає проголошення національної культури як провідної в системі загальнолюдських цінностей. В той же час, відбувається активізація західноорієнтованих, споживацьких культурно - дозвіллєвих установок населення, значною мірою націлених на освоєння комерціалізованої західної масової культури. Ця тенденція стає на заваді становленню національних основ сучасної української культури, призводить до її денаціоналізації, складає основу суперечливої, конфліктної ситуації в площині культурно - дозвіллєвої діяльності.
Такі вихідні цінності певним чином впливають на формування специфічної моделі сучасної української культурно-дозвіллєвої діяльності, будують особливу систему її орієнтацій в просторі культури, що й береться до уваги у процесі побудови її регіональних моделей.
Loading...

 
 

Цікаве