WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Національна толерантність, національний ізоляціонізм та ксенофобія в Україні - Реферат

Національна толерантність, національний ізоляціонізм та ксенофобія в Україні - Реферат

світу". Дані розподілу населення України за типом громадянської ідентифікації наведено у таблиці 5.
Таблиця 5
РОЗПОДІЛ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЗА ТИПОМ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ
Тип громадянської ідентифікації %
"Регіоналісти" 37,5
"Громадяни" 41,0
"Націоналісти" 3,0
"Ностальгісти" 12,7
"Космополіти" 3,4
Інші відповіді 2,4
Аналіз особливостей національної толерантності у людей з різним типом громадянської ідентифікації показав дуже своєрідне бачення оточуючого соціально-національного середовища своєї ідентичності.
Так, наприклад, "Ностальгісти", які відчувають себе "громадянами колишнього Радянського Союзу" (виховані у дусі "пролетарського інтернаціоналізму"), не хотіли би бачити у якості жителів України багатьох представників колишніх радянських республік:35% з їхнього числа взагалі не допускали би до України азербайджанців (43% - допускали би тільки у якості туристів); білорусів - 5% (і 22% - відповідно); грузинів - 23% (41%); євреїв - 16% (30%); кримських татар - 34% (29%); молдаван - 20% (37%); росіян - 3% (7%); чеченців -65% (28%).
"Космополіти", у свою чергу, як громадяни Європи та світу також допускали би до України не усіх. Американців не допускали би до України 12% космополітів, а допускали би тільки у якості туристів - 48%; євреїв - 20% (і 24% відповідно); китайців - 37% (37%); негрів - 25% (41%); німців -17% (31%); турків - 37% (32%); чеченців - 63%(25%) і т.ін. і т. п. Приблизно така ж сама картина виходить і при найближчому розгляді тієї частини населення України, яка позитивно ставиться до вступу України до Європейського Союзу, НАТО та МВФ.
ВИСНОВКИ
·Методика "Шкала соціальної дистанції Богардуса" дозволяє віднаходити та вимірювати приховані інтенції у сфері взаємовідносин, зокрема, міжнаціональних відносин. Як правило, у соціологічних дослідженнях прямі запитання інструментарію у сферах, контрольованих юридичними, соціальними та моральними нормами, призводять до ефекту "вуалювання". Відповідаючи на оцінні запитання, респонденти часто віддають перевагу або "соціально прийнятним" відповідям, або "втечі" за нейтральні формулювання.
· Застосування даної методики дозволило отримати досить несподівані ("скандальні" з точки зору гуманістичної моралі) дані. За умов зовнішнього благополуччя у галузі міжнаціональних відносин (відсутність міжнаціональних конфліктів та розповсюдженості відповідної ідеології та пропаганди) в Україні відбувається зростання у масовій свідомості населення інтенцій національної ізольованості та ксенофобії. Якщо з 1992 року по 2001 рік відбувалося поступове збільшення уявної соціальної дистанції між "собою" та іншими національностями, то у 2002 році зафіксовано "великий стрибок" у бік національного ізоляціонізму та ксенофобії.
· Якщо основною домінантою масової свідомості у сфері міжнаціональних відносин десять років тому був фактор "східнослов"янської відокремленості"(відчуженість у думках від особистих та професійно-ділових контактів з особами більшості "інших " національностей), то у 2002 році головною домінантою стає фактор "відторгнення" ("вигнання" у думках представників "інших" національностей поза "державний кордон").
· Переважання ізоляціоністських та ксенофобічних установок нині є характерним для усіх соціальних груп та верств населення. Іншими словами, підвищення рівня ізоляціонізму та ксенофобії є феноменом, який охоплює усе населення України.
· Національна самосвідомість населення України нині характеризується парадоксальними особливостями, викликаними "векторною різноспрямованістю орієнтацій". У підсумку, люди, орієнтовані на повернення колишньої соціально-державної системи, - на відбудову Радянського Союзу, - не хотіли би бачити у своїй країні більшість національностей, які свого часу у ньому проживали. Ті, хто орієнтований на інтеграцію до світового та європейського співтовариства, відкидає контакти з національними представниками цього співтовариства і т. п.
ЗАМІСТЬ ПІСЛЯМОВИ
Для отримання відповідей на закономірні запитання: "Чому? У чому полягають основні причини даної тенденції?" та "Що з цього може постати?" необхідний подальший аналіз та методи дослідження, більш глибокі, аніж масові опитування. Автору не видається за доцільне виносити на публічне обговорення виниклі гіпотези без додаткової перевірки та аналізу.
Єдине, що хотілось би підкреслити у додатку до настільки скандальних та делікатних, на мій погляд, даних, це - достовірність наданої інформації. Після отримання перших результатів опитування 2002 року нами було здійснено грунтовну перевірку якості роботи щодо усіх етапів емпіричного дослідження: збір інформації (перевірялася якість заповнення усіх анкетних бланків, звіти інтерв"юерів), введення інформації; провадилася статистична перевірка усталеності даних (шляхом розщеплення масиву). Проведена перевірка дозволила дійти висновку про достовірність отриманих даних. Пояснення виявлених тенденцій - завдання подальшої роботи.
ЛІТЕРАТУРА
1. Поппер К. Открытое общество и его враги. М.: Культурная инициатива, 1992.- Т 1, 2.
2. Park R.E. The Concept of Social Distance // J. of Applied Sociology. -1924. Vol.8.- P.339-344.
3. Bogardus E.S/ Measuring Social Distance.// J. of Applied Sociology. - 1925.- Vol.9.-P. 299-308.
4. Bogardus E.S. Social Distance // Yellow Springs, OH: Antioch, 1959.
5. Bogardus's Social Distance Scale Handbook of Research Desigh and Social Measurement.//Ed. Miller D.C. -1991/-P. 378-382.
6. Панина Н.В. Как мы относимся к другим национальностям?//Украинский обозреватель, № 1, 1992
7. Golovakha E. , Panina N. Inter-Ethnic relations and Ethnic Tolerance in Ukraine.// "Jews and Jewish Topics in the Soviet Union and Eastern Europe", Jerusalem. - 1991.- V.14. P. 27 - 30.
8. Головаха Е.И., Панина Н.В., Чурилов Н.Н. Киев 1990 - 1991: Социологические репортажи.- Киев: Наукова думка, 1992. - 129 с.
9. Панина Н.В. Проблемы национальной толерантности в Украине// Украинский вестник агентства "Postfactum". - 1993.- №4.- С.13-16.
10. Golovakha E., Panina N. The Development of a Democratic Political Identity in Contemporary Ukranian Political Culture./ R.Farnen (Ed.) Nationalizm, Ethnicity, and Identity. Cross-national and Comparative Perspectives. - New Brunswick, NJ: Transaction Publ., 1994.- P.403-425.
11. Головаха Е.И., Панина Н.В. Социальное безумие. История, теория и современная практика. - Киев:"Абрис", 1994. - 168 с.
12. Panina N. Interethnic Relations and Conflict In Ukraine.// K.Zetberg, S. De Spigeleige (Eds.) Post-Soviet Puzzles. Baden-Baden: Nomos Verlagsgesellschaft, 1995.- Vol.4.- 2 a.л. Panina N., Golovakha E. Tendencies in the Development of Ukranian Society (1994 - 1998).
Loading...

 
 

Цікаве