WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Національна толерантність, національний ізоляціонізм та ксенофобія в Україні - Реферат

Національна толерантність, національний ізоляціонізм та ксенофобія в Україні - Реферат


Реферат на тему:
Національна толерантність, національний ізоляціонізм та ксенофобія в Україні
Після утворення незалежних пострадянських держав пройшло досить багато часу для того, щоби від фіксації окремих фактів та спостережень, які характеризують різні аспекти суспільного життя, можна було переходити до узагальнень, що дозволяли би вирізнити основні тенденції соціальних змін, визначальних щодо особливостей соціальної трансформації.
Однією з найважливіших умов переходу від суспільств закритого типу (традиційно-общинних, тоталітарних тощо) до відкритого демократичного суспільства є перехід від ізоляціоністських принципів (територіальних, соціальних, ментальних) функціонування соціальної системи до принципів доступності та співробітництва (1).
Психологічне підгрунтя будь-якого соціального співробітництва складає певний рівень толерантності - терпимості щодо представників різних соціальних груп (у першу чергу расових, етнічних, національних), до яких індивідуум особисто не належить.
У контексті аналізу перспектив розвитку суспільства расова, етнічна та національна толерантність може розглядатися не лише у якості потенціалу підтримання миру та спокою у країні, але й як показник ступеню готовності масової свідомості населення до відкритості та співробітництва зі світовим співтовариством на засадах загальновизнаних демократичних принципів.
Емпіричний аналіз проблеми міжнаціональних відносин у контексті оцінки перспектив соціальних трансформацій потребує спеціальних методичних прийомів, які дозволяли би вимірювати рівень національної толерантності як глибинної психоемоційної основи міжнаціональної поведінки. Однією з таких методик є шкала "соціальної дистанції" Богардуса (2, 3, 4, 5).
Шкала соціальної дистанції Богардуса дозволяє вимірювати психологічну готовність до зближення або, навпаки, до відторгнення людей іншої національності, незалежно від їхніх особистісних якостей та особливостей. Відповідь респондента на запитання про те, у якості кого він згоден допустити представників іншої національності, дозволяє визначити соціальну дистанцію, що її людина хотіла би зберегти між собою та даною етнічною групою.
Якщо у відповідях на прямі запитання, пов"язані з національною толерантністю (наприклад, "Як ви ставитеся до представників іншої національності?") люди нерідко дають так звані "соціально прийнятні" відповіді, керуючись найбільшою мірою загальноприйнятими нормами, то показники національної дистанційованості дозволяють судити про приховані інтенції масової свідомості у сфері міжнаціональних відносин.
Технічно шкала соціальної дистанції побудована за кумулятивним принципом. Це означає, що позитивна відповідь щодо першої позиції ("Згоден допустити у якості членів сім'ї) передбачає позитивні відповіді і щодо решти позицій ( "...у якості друзів, сусідів тощо") за винятком останньої -"Взагалі не допускав би до країни". Вибір другої позиції ("Допустив би у якості друзів") передбачає позитивні відповіді на наступні позиції та негативний - на першу ("Допустив би у якості члена сім"ї) і т.ін.. Кумулятивний характер шкали дає змогу обчислювати індекс (бал) соціальної дистанції відносно представників певної національності. Відповідь "Згоден допустити у якості члена сім"ї"- зараховується як 1 бал, "...у якості близьких друзів" - 2 бали, "...сусідів" 3 бали,"...колег по роботі" - 4 бали, "...мешканців країни" - 5 балів,"...відвідувачів країни (туристів) - 6 балів, "взагалі не допускав би до країни" - 7 балів. Середнє арифметичне індексу соціальної дистанції стосовно будь-якої соціальної групи є середнім показником ставлення даної групи до певної національності.
Вперше опис даної методики та перші результати було опубліковано Еморі Богардусом у 1925 році (3). Найбільш повні результати щодо дослідження національної толерантності населення США містяться у дослідженні 1956 року (4, 5). Результати опитування 2 053 мешканців США, проведеного у 1956 році за шкалою соціальної дистанції Богардуса, відносно 30 національностей надано у таблиці 1.
Таблиця 1
"ІНДЕКС РАСОВОЇ* ДИСТАНЦІЇ" НАСЕЛЕННЯ США У 1956 РОЦІ ВІДНОСНО РІЗНИХ НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ
Національність Коефіцієнт расової дистанції Національність Коефіцієнт расової дистанції
Американці (білі) 1,08 Євреї 2,15
Канадці 1,16 Чехи 2,22
Англійці 1,23 Вірмени 2,33
Французи 1,47 Японці (які мешкають у США) 2,34
Ірландці 1,56 Індіанці (американські) 2,35
Шведи 1,57 Філіппінці 2,46
Шотландці 1,60 Мексиканці американські 2,51
Німці 1,61 Турки 2,52
Голландці 1,63 Росіяни 2,56
Норвежці 1,56 Китайці 2,68
Фіни 1,80 Японці 2,70
Італійці 1,89 Негри 2,74
Поляки 2,07 Мексиканці 2,79
Іспанці 2,08 Індуси (з Індії) 2,80
Греки 2,09 Корейці 2,83
*-"Раса" у даному випадку, як зазначено у науковій праці, розглядається у широкому сенсі - як соціокультурна група" (5, с.382).
(У тезаурусі вітчизняної науки цьому терміну відповідає категорія "національність", яка розглядається у сенсі ширшому, аніж "етнічна група" .- Прим. автора).
В Україні шкалу соціальної дистанції Богардуса було уперше адаптовано та апробовано нами у 1990-1991 рр. у дослідженнях, проведених у Києві (6, 7, 8). У квітні 1992 року шкалу Богардуса вперше було застосовано у дослідженні психологічного стану населення України за репрезентативною для дорослого населення України вибіркою. Було опитано 1800 осіб старших від 18 років, які за статтю, віком, освітою, областю та типом поселення (містосело), репрезентативно представляли доросле населення України.
Отримані дані засвідчили, що соціально-психологічний базис демократичного розвитку на шляху до відкритого суспільства виявився не настільки благополучним, як це видавалося на перший погляд. Оскільки в Україні практично не було серйозних міжнаціональних конфліктів (на відміну від багатьох інших колишніх республік Радянського Союзу), можна було очікувати на досить позитивну картину у психологічних інтенціях міжнаціональних відносин. Однак результати дослідження продемонстрували, що, по-перше, населення України характеризується значно меншим рівнем толерантності відносно практично усіх національностей, аніж населення США (якщо інтегральний індекс національної дистанційованості у США у 1956 році становив 2,08 бали, то в Україні у 1992 році - 4,64 бали).
По-друге, аналіз структури національної дистанційованості (див. табл. 2) засвідчив, що ставлення населення України до представників різних національностей у 1992 році характеризувалося орієнтацією на національно-державну відокремленість: лише українці, росіяни, білоруси, діаспора та поляки за шкалою соціальної дистанції мали показники, значення яких становило менше від 4 балів,
Loading...

 
 

Цікаве