WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Соціально-психологічні особливості молоді з різним ступенем інтересу до політики - Реферат

Соціально-психологічні особливості молоді з різним ступенем інтересу до політики - Реферат

вдосконалення. Особистість орієнтується на активне особистісне самоствердження, у якому вона діє спонтанно й невимушено.
Фактор 3 "Альтруїстична залежність - Упевненість" відображає боротьбу двох тенденцій, а саме: превалювання в соціальній взаємодії постав і настановлень на задоволення інтересів інших на шкоду власним, демонстрування зацікавленості в соціальній взаємодії і, на протилежному полюсі, бажання відстоювати власні інтереси.
Фактор 4 "Адаптивна самодостатність" підкреслює тенденцію до врахування й відстоювання власних уподобань, інтересів, які водночас не шкодять інтересам інших, сформованість умінь налагоджувати контакти із соціальним оточенням.
Фактор 5 "Урівноважена контрольованість життя" свідчить про наявність переконань у можливості контролювати власне життя, прагнення вільного вибору, бажання приймати рішення та реалізовувати свої життєві задуми.
Фактор 6 "Прагнення ідеалу, богемність - Залежність від зовнішніх оцінок, дотримання соціальних норм" демонструє такі протилежні тенденції: прагнення до творення естетичного, красивого середовища навколо себе, яке було б унікальним, непересічним, і настановлення на сімейне життя, урахування думки оточення, конформність у соціальній взаємодії.
Фактор 7 "Вимогливість до життя - Зрілість" відображає тенденцію до протистояння двох якостей: одна - це залежність особистості від поставленого нею ж високого рівня домагань і вимог до життя, друга - належна амбітній зрілій особистості свобода, що виявляються не лише у можливості ставити далекосяжні цілі, так і в упевненості в їх досягненні.
Фактор 8 "Владна домінантність" демонструє настановлення на лідерство, егоїстичність у більшості видів діяльності та міжособистісних взаєминах. Такі асоціальні настановлення сприймаються як належні, моральні, які гарантують особистісну безпеку і впевненість у завтрашньому дні.
За результатами факторного аналізу було провено факторне шкалювання, за допомогою якого можна визначити чи є статистично значуща різниця у вияві головних компонент факторної моделі між респондентами груп із різним рівнем інтересу до політики. У результаті цієї процедури отримано так звані факторні значення індивідуальних факторних профілів респондентів [1; 3, 52]. Потім за допомогою дисперсійного аналізу (ANOVA) визначено структурну специфіку у вияві головних компонент для респондентів із різним інтересом до політико-ідеологічних цінностей суспільства. Результати аналізу за факторними балами респондентів із груп з низьким і високим рівнем інтересу дали значущі відмінності у вияві першого (F=14,59 р‹0,0003), шостого (F=6,17 р‹0,02) і восьмого фактору (F=12,84 р‹0,0006). Соціально-психологічні якості, які згрупувалися в першому і восьмому факторах, значно частіше характерні для осіб, які ввійшли в групу з високим інтересом до політики, якості згруповані шостим фактором частіше проявляються у випробовуваних групи з низьким рівнем інтересу до політики (рис.1).
Рис 2. Порiвняння факторних значень груп випробовуваних із рiзним рiвнем iнтересу до політики
Аналіз факторних балів респондентів груп із низьким і середнім рівнем інтересу дав нам значущі відмінності у прояві першого (F=4,16 р‹0,04), другого (F=5,04 р‹0,03) і шостого (F=4,20 р‹0,04) факторів. Отримані результати дозволили нам стверджувати, що соякості, які об'єднав перший фактор, значно частіше виявляються у осіб групи з середнім рівнем інтересу, другий і шостий - частіше виявляються у осіб групи з низьким рівнем інтересу.
Порівняння факторних значень респондентів груп із середнім і високим рівнем не дало значущої різниці із жодного фактору, що може свідчити про відсутність суттєвих відмінностей у структурі соціально-психологічних якостей отриманих факторів між респондентами цих груп. Водночас твердити, що ці групи подібні, теж не можна, позаяк соціально-психологічні якості, які характерні для групи з високим рівнем виявляються значно виразніше, ніж у групі із середнім рівнем.
За результатами аналізу соціально-психологічного змісту отриманих факторів, що впливають на інтерес до політики, і їх вияву в реальній політичній активності можна дати системну характеристику кожної групи зокрема.
Активна, домінантна позиція властива представникам групи з високим інтересом до політики. Студенти цієї групи орієнтовані на поцінування своєї діяльності, сприймання життя в його неперервності, для них характерна відповідальність за свої вчинки, повага до власної особистості, розуміння власного Я, яке включає розуміння й повагу до іншої особи. Але не завжди зацікавлені політикою такі однозначно самодостатні. Їм доводиться долати в собі бажання поступитися перед зовнішнім тиском, бажання уникати розв'язання проблем.
Представники цієї групи націлені на лідерство, егоїзм у більшості видів діяльності і міжособистісних взаєминах. Такі асоціальні настановлення сприймаються як належні, моральні, що гарантують особистісну безпеку та впевненість у завтрашньому дні. Представникам групи з низьким рівнем інтересу до політики притаманна готовність до особистісного зростання, роботи над собою, духовного вдосконалення. Молодь, яка вирізняється такими настановленнями, орієнтується насамперед на внутрішні переживання, має високий креативний потенціал, поцінує творчість інших. У багатьох випадках представники цієї групи прагнуть до створення естетичного середовища навколо себе, яке б було унікальним, непересічним, але в той же час змушені протидіяти чи підлягати впливу соціального оточення, яке вимагає орієнтуватися на соціальне схвалення, мати низьку ініціативність, виявляти конформність у соціальній взаємодії.
Випробувані з групи із середнім рівнем, як і групи з високим рівнем, тяжіють до поцінування власного здоров'я, мають настановлення як на результат діяльності, так і на процес діяльності. Цей феномен можна пояснити маргінальним, невизначеним становищем групи, у якуввійшли "середнячки". Ця група, визначаючи свої політико-ідеологічні уподобання, орієнтується, як правило, на думку соціуму, а не на власну (як це робить група з високим рівнем інтересу). На відміну від респондентів із групи з низьким рівнем вони не такі романтичні й творчі, їх не так цікавить неординарне розв'язання проблемних ситуацій, але вони й не з таким ентузіазмом, як респонденти з групи з високим рівнем прагнуть досягти поставленої мети за будь-яких умов. В осіб "середньої" групи не простежується чітких орієнтацій на суспільне визнання і бажання займати власну позицію, на відміну від групи з високим рівнем. За будь-якої взаємодії в умовах дефіциту інформації для них характерно діяти емоційно, резонуючи із ситуацією у якій вони перебувають. Можливо, респонденти цієї групи під час виборів становлять ту нестійку, невизначену частину електорату, яка приймає рішення "в останній момент" і за яку борються ситуативні суб'єкти політичного процесу.
Таким чином, виявлена восьмифакторна структура якостей особистості дала змогу увиразнити набір соціально-психологічних якостей, важливих для політико-ідеологічного самовизначення молоді, а й об'єднати респондентів у гомогенні групи як такі, що мають схожі соціально-психологічні характеристики і особливості. Чітко простежується значуща кореляція між показниками контрольованості життя, активності, настановленнями на домінування, владарювання і високим рівнем інтересу до політики. Водночас було виявлено цікаву залежність між настановленнями на творчу самореалізацію, креативність, терпимість, поступливість і низьким рівнем інтересу до політики: випробувані з низьким інтересом до політики самовиражаються в тих сферах життя, які не пов'язані з реалізацією настановлень на владу, домінування. Випробовувані із середнім рівнем інтересу займають невизначену, нестійку, але водночас "перспективну" (з точки зору подальшого розвитку) позицію.
?
ЛІТЕРАТУРА
1. Окунь Я. Факторный анализ. - М.: Статистика, 1974
2. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие / Ред. - сост. Д.Я.Райгородский. - Самара: БАХРАХ-М, 2000
3. Факторный, дискриминантный и кластерный анализ. - М.: Финансы и статистика, 1989
Loading...

 
 

Цікаве