WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Соціально-психологічні особливості молоді з різним ступенем інтересу до політики - Реферат

Соціально-психологічні особливості молоді з різним ступенем інтересу до політики - Реферат

Реферат з соціології
Соціально-психологічні особливості молоді з різним ступенем інтересу до політики
Політика - це сфера особистісного самовизначення чи сфера маніпулятивного нав'язування? Як не дивно, більшість дослідників погоджується саме з першою тезою. Але для, того щоб особистість почала самовизначатися, тобто формувати стійкі й осмислені політико-ідеологічні переконання, настановлення, ідеали, норми поведінки, формувати вміння спостерігати й усвідомлювати явища навколишнього життя, у неї має з'явитися хоча б елементарна зацікавленість і мінімум знань про політичну дійсність.
У дослідженні ми не випадково зосередили увагу на юнацькому віці, адже в цей період відбувається інтенсивне формування системи ціннісних орієнтацій, оволодіння поняттєвим мисленням, накопичується соціальний досвід.
Молодь формує систему ціннісних орієнтацій через розширення сфери спілкування, спостереження за різноманітними формами поведінки, поглядами, ідеалами, що збільшує можливості робити самостійні вибори, у тому числі й політичний. Поява власних соціальних і політичних настановлень, переконань, орієнтацій свідчить про активний зацікавлений пошук свого Я в соціумі. Проте численні соціологічні дослідження свідчать, що тільки незначний відсоток молодих людей виявляє інтерес до сфери політики і є політично активним. Від чого ж залежить низька чи висока зацікавленість політикою, бажання чи не бажання орієнтуватися в суб'єктах політико-ідеологічного простору, активність або пасивність молодої когорти в обстоюванні своїх громадянських прав? Ми припускаємо, що однією з причин є існування певного набору соціально-психологічних особливостей, що відрізняє політично активну і пасивну молодь.
І з практичного, і з теоретичного погляду розкриття соціально-психологічної суті інтересу до політики дає унікальну можливість увиразнити соціально-психологічні особливості особистості в умовах визначення нею політико-ідеологічних преференцій. Відтак виявлені значущі соціально-психологічні якості політично зацікавленої молоді дадуть змогу впливати на формування значущих настановлень, що приводитиме до суттєвих трансформацій внутрішньої позиції щодо участі в політичному житті суспільства.
Як об'єкт дослідження соціально-психологічні особливості привабливі тим, що вони є досить стійкими особистісними характеристиками, які визначають специфіку як інтересів, так і основної стратегії життя, утворюють загальний і когерентний стиль мислення. Наше дослідження було спрямоване на виявлення особистісної і міжособистісної специфіки тих груп молоді, які по різному виявляють інтерес до політичних процесів у суспільстві, надають різного значення формуванню в них політико-ідеологічних орієнтацій.
Відповідно до дослідницької мети в березні-травні 2002 року було обстежено 116 студентів двох вузів - Київського славістичного університету та Академії державної податкової служби України. Використано 11 опитувальників і методик, які діагностують загалом 103 якості (показники, індикатори). Добір методик здійснювався відповідно до результатів експертного опитування, метою якого було виділення із запропонованого переліку соціально-психологічних механізмів ті, які сприяють появі інтересу до політики. До отриманого списку можливих механізмів ввійшли такі:
" самоствердження, самовизначення, самоактуалізація;
" автономізація, індивідуалізація, інтроспекція;
" адаптація, акомодація;
" групування, стереотипізація, соціальне порівняння, каузальна атрибуція;
" ідентифікація, імітація;
" конкуренція;
" емпатія, співпереживання;
" саморегуляція, самоконтроль, самопідкріплення;
" переконання, інтеріоризація;
" переоцінка цінностей.
Для диференціації респондентів у групи за рівнем інтересу до політики (який розглядався як незалежна ознака в математичному аналізі результатів) ми використали "Методику діагностики вияву інтересу до різних сфер життя" модифікувавши при цьому "Методику діагностики ступеню задоволення основних потреб" [2, 634]. Залишивши загальну структуру тесту, ми змінили його змістове наповнення. Виокремлення сфер життя, до яких молодь має інтерес, було здійснено на основі контент-аналізу молодіжної преси. Усього таких сфер вийшло дев'ять, серед них і сфера політики. Випробуваним було запропоновано порівняти кожну окрему сферу життя з усіма іншими, тобто побудувати ієрархію сфер за їхньою привабливістю.
За рівнем прояву інтересу до політики випробувані розподілилися на три групи: низький, середній і високий. Як і передбачалося, значна частина молоді (47%) має низьку зацікавленість політичними процесами в суспільстві .
Такий стан не випадковий, тому що в юнацькому віці відбувається становлення не лише соціальне, а й особистісне, саме в цьому віці приділяється значна увага професійному самовизначенню, подружньому виборові. І тільки для невеликої частини молодих людей (24%) юнацький вік стає періодом вироблення політико-ідеологічних цінностей.
Є й інші причини низької зацікавленості молоді політикою. Одна з них - політичне незнання, якому протиставляється добра обізнаність в інших сферах, висока раціональність, із якою добиваються поставлених цілей в особистому житті. Причиною такого незнання може бути складність, невизначеність соціальних, економічних і політичних питань для тих, хто не має безпосереднього доступу до відповідної інформації. Незнання і заміщення понять сприяють тому, що не формуються навички політичної участі, політичний досвід. Для більшості молоді політико-економічна сфера здається чимось "недосяжним", адже її не можна безпосередньо відчути і вплинути на неї (особливо таке ставлення характерне для групи з низьким інтересом до політики).
Друга причина - особливість сприймання політичних новин, коментарів як розважальної інформації, а не до важливої сторони життя. Крім того, більшості громадян політика видається "брудною" справою для ледачих, нецікавих, зажерливих, примітивних людей. Таке розчарування призводить до зниження інтересу та негативізму як домінуючого модального ставлення до політики.
Ще однією особливістю є ґендерні відмінності. Серед осіб із низьким рівнем інтересу до політики дівчат майже втричі більше, ніж юнаків, а в групі з високим рівнем ми можемо спостерігати обернену тенденцію: юнаки переважають більш як утричі. Цю тенденцію можна пояснити, наприклад, впливом соціальних стереотипів, які орієнтують, що політика, участь у ній, політичне лідерство, політична активність є для жінок вторинними, бо для політичної сфери характерний маскулінний тип відносин, що характеризується домінуванням, упевненістю, незалежністю. Політична сфера вважається за непідхожу діяльність для жінок. Крім того, різна політична соціалізація орієнтує чоловіків і жінок на різні рольові стратегії поведінки, різні ставлення до політики.
Результати використаних методик і опитувальників піддано факторному та дисперсійному аналізові (дисперсійний аналіз застосовувався в просторі факторнихзначень випробуваних), висновки за якими дали підстави говорити про соціально-психологічну структуру свідомості груп молоді, яка виявляє чи не виявляє зацікавленості політичною сферою. Факторний аналіз використано для того, щоб згрупувати соціально-психологічні якості на основі їх очевидної змістової близькості, стійкої кореляції в один узагальнений параметр. Для цього проведено факторизацію змінних ознак з використанням методу головних компонент. Після Варімакс обертання отримано восьмимірний інваріантний підпростір загальних факторів.
Фактор 1 "Самодостатня індивідуальна позиція в житті - Невротична залежність" виражає протистояння у особистості двох тенденцій: прагнення цінувати свою діяльність, сприймання життя в його неперервності, відповідальність за власні вчинки, повага до себе, розуміння власного Я, і поступки перед зовнішнім тиском, схильність брати на себе відповідальність за інших, уникання розв'язання проблем, відстороненість від соціальної активності.
Фактор 2 "Активна творча самореалізація" свідчить про готовність до особистісного зростання, роботу над собою, духовне
Loading...

 
 

Цікаве