WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Канони політичного лідера з погляду когнітивної психології - Реферат

Канони політичного лідера з погляду когнітивної психології - Реферат

організація досвіду. Семантична організація досвіду передбачає, що поняття і образи навколишньої дійсності систематизуються і зберігаються в пам'яті у вигляді окремих семантичних категорій. Наприклад, спогади про конкретного птаха зберігаються у пам'яті разом із спогадами про інших птахів, ім'я будь-якого з президентів - разом з іменами інших президентів, а відомості про те, що той чи інший політичний діяч є демократом, спонукають "віднести" його на ту "полицю", де "знаходяться" інші демократи. Таким чином, під семантичною організацією розуміють об'єднання близьких за значенням елементів у класи (групи, кластери тощо). Як свідчать результати експериментів на вільне відтворення незв'язаних між собою слів, поняття, що належать до однієї категорії, відтворюються разом. Наприклад, американських президентів (Рейган, Картер, Форд, Ніксон, Джонсон,Кеннеді) американські респонденти, як правило, об'єднують у дві групи - президенти-демократи (Картер, Джонсон, Кеннеді) і президенти-республіканці (Рейган, Ніксон, Форд), наділяючи їх відповідними характеристиками.
Згідно з гіпотезою лінгвістичної відносності Е.Сепіра та Б.Уорфа, люди аналізують навколишній світ у напрямі, який підказує їм їхня мова. Вони виділяють із світу явищ ті або інші категорії і типи не тому, що останні є самоочевидними. Навпаки, світ постає перед ними як калейдоскопічний потік вражень, який має бути організований людською свідомістю і передусім системою мови, що зберігається у свідомості. Завдяки мові, як влучно зауважив С.Л.Рубінштейн, свідомість однієї людини стає доступною для інших людей. Ідея семантичної організації досвіду ґрунтується, з одного боку, на взаємозв'язку мислення і мови, а з другого - на існуванні певних взаємозв'язків окремих елементів змісту, і це дає змогу відтворювати не експліковані повною мірою (імпліцитні) смисли, які приховуються за вербальними звітами людей. Така можливість є дуже цінною, оскільки предметом соціально-психологічних досліджень, як правило, є сформований у свідомості суб'єкта сприймання образ, що найчастіше операціонально доступний дослідникові лише через вербальні звіти піддослідних. Пропоновані експериментальною психосемантикою методи обробки даних (метод багатомірного шкалювання, кластерний аналіз та інші) дають змогу відтворювати на підставі експлікованих вербальних презентацій (семантичних просторів опису) глибинні когнітивні утворення, що репрезентують об'єкти і явища навколишньої соціально-політичної реальності і опосередковують їхнє сприймання.
Ідея існування глибинних семантичних категорій може бути використанп для розв'язання питання про класифікаційні критерії, за якими оцінюються політичні діячі під час сприймання їх населенням. З нашого погляду, деяка обмежена кількість архівованих у пам'яті і певним чином організованих глибинних семантичних категорій являють собою своєрідні "пакети" інформації про політиків і репрезентують усе розмаїття знань і уявлень про реально існуючих і гіпотетично можливих політичних діячів. Кількісний і "якісний" склад політичних діячів, що потрапляють у поле зору виборців в умовах повсякденного життя чи в період передвиборних кампаній, може нескінченно варіювати, проте всі вони зіставляються, співвідносяться з цим відносно сталим набором глибинних семантичних категорій та відповідними еталонним типами політиків, що ці категорії репрезентують. Глибинні семантичні категорії, які мимоволі актуалізуються у буденній свідомості під час сприймання та ідентифікації політичних діячів, практично не усвідомлюються населенням і досить обмежено експлікуються ним у вербальній продукції. Вони стають доступними для наукової рефлексії лише за певних умов, які дослідник має створити.
Наступною репрезентативною моделлю є концепція прототипної репрезентації досвіду, відома також як теорія прототипного порівняння. Питання про те, яким чином забезпечується швидке розпізнавання нової інформації, як зауважує Р.Солсо, ставив перед собою ще єпископ Берклі, чия версія про "хороший" трикутник проіснувала кілька століть, поки не стала предметом ґрунтовних досліджень. Надалі Н.Кентор, У.Мішель, Т.Хоффман та інші дослідники розробили так звану "теорію прототипів". Суть цієї теорії полягає в тому, що в довгостроковій пам'яті зберігаються деякі "прототипні представники" реальних об'єктів - прототипи, і кожна нова інформація про реальні об'єкти, що надходить ззовні, порівнюється з ними. За Р.Солсо, прототипне порівняння передбачає, що "розпізнавання" людьми будь-якого нового об'єкта (того чи іншого політика) відбувається при його ототожненні (ідентифікації) з деяким абстрактним ідеальним патерном (деяким ідеальним еталонним типом), що знаходиться "в голові" людини в готовому вигляді. Т.Хоффман розглядає прототипну репрезентацію досвіду як запам'ятовування множин об'єктів за допомогою наборів сенсорно-перцептивних ознак, що зберігаються в пам'яті і дають змогу приймати рішення про належність певного об'єкта до тієї чи іншої категорії, репрезентованої відповідним прототипом.
Таким чином, прототипи є когнітивними структурами, що здатні зберігати й відтворювати типові приклади певного класу об'єктів, або тих чи інших категорій. Вони, за висловом Р.Солсо, являють собою "щось на зразок короткого конспекту окремого патерна", "континіум без чітких кордонів". Однак, хоч прототипи виглядають досить "приблизними" і "розмитими", вони є доволі точними в розумінні можливостей ідентифікації з ними найрізноманітніших реальних об'єктів. Наприклад, люди легко впізнають літеру А, хоч би якої дивної конфігурації вона не була, тому що всі літери А мають деякі спільні риси, які дозволяють не сумніватись у тому, що це саме літера А. Така точка зору робить акцент саме на прототиповості, ступінь якої операціонально визначається через судження людей про відповідність образу (наприклад, образу політичного діяча) конкретному прототипові. Будь-яка нова інформація про політичного лідера порівнюється з абстрактними образами і наборами рис, при цьому враховується деяка оптимальна кількість істотних "атрибутів" політика, що відповідають тому чи іншому прототипу, і деяка оптимальна кількість "атрибутів",
Loading...

 
 

Цікаве